Рішення № 13899225, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/47707.02.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк»

до малого приватного підприємства «Беркут»

про стягнення 8262557,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Тесленко О.В. –представник за довіреністю № 117 від 25.06.2010 року;

від відповідача: Мошук М.В. –директор;

Войцишина Р.П. - представник за довіреністю б/н від 04.01.2011 року;

Соболєв А.В. - представник за довіреністю б/н від 14.10.2010 року.

встановив :

Публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «Актив-банк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до малого приватного підприємства «Беркут»про стягнення 8262557,37 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.11.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «Актив-банк», (позивачем) та малим приватним підприємством «Беркут»(відповідачем) був укладений кредитний договір № 1127/01(відновлювальна лінія, юридична особа).

Відповідно до ст.1 Статуту, дата реєстрації 31.05.2010 року, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк»є правонаступником майна, всіх прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк».

Сторонами були підписані додаткові угоди та додаткові договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору 1127/01(відновлювальна лінія, юридична особа) від 27.11.2007 року, а саме, додаткова угода від 20.05.2008 року, додаткова угода від 17.10.2008 року, додаткова угода від 31.12.2008 року, додаткова угода від 30.01.2009 року, додаткова угода від 20.05.2008 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 01.07.2009 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 05.11.2009 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 04.12.2009 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 29.01.2010 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 12.08.2010 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 30.09.2010 року.

Згідно п. 1.1. договору, що був змінений додатковим договором про внесення змін та доповнень від 12.08.2010 року, банк надає позичальнику кредит в сумі 8 000000,00 грн. (вісім мільйонів) гривень 00 копійок (надалі - «кредит») для рефінансування заборгованості перед ВАТ «КБ «Експобанк», оплати зовнішніх та внутрішніх контрактів та поповнення обігових коштів, із сплатою з 16.08.2010 року процентів у розмірі 15% (п'ятнадцять процентів) річних (надалі –«проценти»).

Відповідно до п. 1.2. договору, що був змінений додатковим договором про внесення змін та доповнень від 29.01.2010 року, позичальник зобов’язується погашати кредит за наступним графіком: починаючи з квітня 2011 року щомісячно, не пізніше п’ятого числа кожного місяця, частинами не менше ніж по 248000,00 грн., а решту кредиту в сумі 3040000,00 грн. в кінці строку погашення заборгованості –не пізніше 26.11.2012 року.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі 8 000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1098 від 27.11.2007 року на суму 5150000,00 грн., меморіальним ордером № 4311 від 29.11.2007 року на суму 1 500000,00 грн., меморіальним ордером № 516 від 17.12.2007 року на суму 500000,00 грн., меморіальним ордером № 2917 від 04.01.2008 року на суму 500000,00 грн., меморіальним ордером № 69 від 22.01.2008 року на суму 350000,00 грн.

26.11.2010 року позивач звернуся до відповідача з вимогою про усунення порушення за вих. № 3471/03, проте вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, станом на 19.11.2010 року основна заборгованість відповідача за кредитом становить 8000000,00 грн., заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.11.2010 року по 18.11.2010 року становить 59178,08 грн., прострочена заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року становить 200547,93 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору за несвоєчасне погашення кредиту та/або сплату процентів та комісій банк має право стягнути з позичальника пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Позивач нарахував відповідачеві станом на 19.11.2010 року пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 2831,36 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/477 і призначено до розгляду на 14.12.2010 року.

У судове засідання 14.12.2010 року представники сторін з’явились.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/477 від 02.12.2010 року.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи для складення відзиву та подання витребуваних документів, а також у зв’язку із можливим врегулюванням спору мирним шляхом.

Представник позивача не заперечував проти вищезазначеного клопотання представника відповідача.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 24.01.2011 року у зв’язку із клопотанням представника відповідача про можливе врегулювання спору мирним шляхом.

У судове засідання 24.01.2011 року представники сторін з’явились.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору мирним шляхом, а також заяву про продовження розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача про продовження розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 07.02.2011 року у зв’язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 07.02.2011 року представники відповідача з’явилися, надали пояснення по справі, позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача з’явився, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 8262557,37 грн., що складається з основної заборгованості за кредитом в розмірі 8000000,00 грн., заборгованості за процентами за період користування кредитом з 01.11.2010 року по 18.11.2010 року в розмірі 59178,08 грн., простроченої заборгованості за процентами за період користування кредитом з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року в розмірі 200547,93 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 2831,36 грн., стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

27.11.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «Актив-банк», (позивачем) та малим приватним підприємством «Беркут»(відповідачем) був укладений кредитний договір № 1127/01(відновлювальна лінія, юридична особа).

Відповідно до ст.1 Статуту, дата реєстрації 31.05.2010 року, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк»є правонаступником майна, всіх прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк».

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторонами були підписані додаткові угоди та додаткові договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору 1127/01 від 27.11.2007 року, а саме, додаткова угода від 20.05.2008 року, додаткова угода від 17.10.2008 року, додаткова угода від 31.12.2008 року, додаткова угода від 30.01.2009 року, додаткова угода від 20.05.2008 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 01.07.2009 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 05.11.2009 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 04.12.2009 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 29.01.2010 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 12.08.2010 року, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 30.09.2010 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 1.1. договору, що був змінений додатковим договором про внесення змін та доповнень від 12.08.2010 року, банк надає позичальнику кредит в сумі 8 000000,00 грн. (вісім мільйонів) гривень 00 копійок (надалі - «кредит») для рефінансування заборгованості перед ВАТ «КБ «Експобанк», оплати зовнішніх та внутрішніх контрактів та поповнення обігових коштів, із сплатою з 16.08.2010 року процентів у розмірі 15% (п'ятнадцять процентів) річних (надалі –«проценти»).

Відповідно до п. 2.1. договору після підписання цього договору банк відкриває для обліку наданого кредиту рахунок № 206313010046 та для обліку процентів рахунок нарахованих доходів № 206853020046.

Відповідно до п. 2.2. договору банк видає кредит позичальнику шляхом перерахування суми згідно з п.1.3. на рахунок позичальника № 260003010046 в ТОВ «КБ «Актив-банк». Кредит видається лише після укладення договору іпотеки.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з п. 2.3. договору проценти за користування кредитом розраховуються банком виходячи із фактичної суми кредиту та фактичного терміну користування ним з дня видачі кредиту по останній день строку погашення.

Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом факт/факт.

Після настання строку погашення, якщо кредит не погашено, проценти продовжують нараховуватись, і банк має право стягнути з позичальника пеню та, інші штрафні санкції, передбачені умовами цього договору.

Позичальник сплачує проценти в валюті кредиту (гривні) щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день строку погашення. Строк сплати процентів за користування кредитними коштами у січні 2009 року в сумі 160546,57 грн. –25 лютого 2009 року. Проценти сплачуються на рахунок № 206853020046 в ВАТ КБ «Актив-Банк», МФО 300852.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, що був змінений додатковим договором про внесення змін та доповнень від 29.01.2010 року, позичальник зобов’язується погашати кредит за наступним графіком: починаючи з квітня 2011 року щомісячно, не пізніше п’ятого числа кожного місяця, частинами не менше ніж по 248000,00 грн., а решту кредиту в сумі 3040000,00 грн. в кінці строку погашення заборгованості –не пізніше 26.11.2012 року.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі 8 000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1098 від 27.11.2007 року на суму 5150000,00 грн., меморіальним ордером № 4311 від 29.11.2007 року на суму 1 500000,00 грн., меморіальним ордером № 516 від 17.12.2007 року на суму 500000,00 грн., меморіальним ордером № 2917 від 04.01.2008 року на суму 500000,00 грн., меморіальним ордером № 69 від 22.01.2008 року на суму 350000,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, станом на 19.11.2010 року основна заборгованість відповідача за кредитом становить 8000000,00 грн., заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.11.2010 року по 18.11.2010 року становить 59178,08 грн., прострочена заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року становить 200547,93 грн.

26.11.2010 року позивач звернуся до відповідача з вимогою про усунення порушення за вих. № 3471/03, що була отримана відповідачем 30.11.2010 року за вх. № 50/1, відповідно до відмітки, проте вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до довідки позивача, за вих. № 3643/09 від 13.12.2010 року, станом на 19.11.2010 р. заборгованість відповідача за кредитним договором становить 8262557,37 грн., в тому числі поточна заборгованість за кредитом - 8000000,00 грн., поточна заборгованість за нарахованими процентами (з 01.11.2010 року по 18.11.2010 року) - 59178,08 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами (з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року) в розмірі 200547,93 грн., сума пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості - 2831,36 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за кредитом в розмірі 8000000,00 грн., заборгованості за процентами за період користування кредитом з 01.11.2010 року по 18.11.2010 року в розмірі 59178,08 грн., простроченої заборгованості за процентами за період користування кредитом з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року в розмірі 200547,93 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за кредитом та процентами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1. договору за несвоєчасне погашення кредиту та/або сплату процентів та комісій банк має право стягнути з позичальника пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Позивач нарахував відповідачеві станом на 19.11.2010 року пеню з 01.10.2010 року по 18.11.2010 року за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 2831,36 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 2831,36 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із малого приватного підприємства «Беркут»(02139, м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 19, кв. 107; п/р 260003010046 у ПАТ«КБ «Актив-банк», МФО 300852; код ЄДРПОУ 19031196) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; код ЄДРПОУ 26253000, к/р 32004194301 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області) суму основної заборгованості за кредитом в розмірі 8000000 (вісім мільйонів) грн. 00 коп., заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.11.2010 року по 18.11.2010 року в розмірі 59178 (п’ятдесят дев’ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 08 коп., прострочену заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року в розмірі 200547 (двісті тисяч п’ятсот сорок сім) грн. 93 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одну) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання: 14.02.2011 року.