Рішення № 138991187, 22.07.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4135/25

Провадження № 2/450/377/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кутська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кутська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав, в якому позивач звернувся до суду з позовом, в якому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позову покликається на те, що 23.08.2017 року шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано, від спільного подружнього життя у них народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу відповідач фактично припинив спілкування з дітьми, не цікавиться їхнім життям, станом здоров`я, навчанням та розвитком, не бере участі у їх вихованні та утриманні. Також зазначає, що у відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 332 343,37 грн, що підтверджується відповідним розрахунком від 01.08.2025 року. Позивачка вказує, що після укладення нею шлюбу з ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, сім`я неодноразово змінювала місце проживання. До серпня 2025 року вона разом із дітьми проживала у с. Доброводи Тернопільського району Тернопільської області, а після завершення ремонту придбаної 21.08.2024 року квартири сім`я переїхала до с. Малий Рожин Косівського району Івано-Франківської області на постійне місце проживання. Позивачка зазначає, що вихованням, утриманням та забезпеченням належного розвитку дітей фактично займаються вона та її чоловік ОСОБА_5 , що підтверджується, зокрема, довідками закладів освіти. За місцем попереднього та теперішнього навчання дітей біологічний батько ОСОБА_2 участі в освітньому процесі не брав, батьківських зборів та виховних заходів не відвідував, із педагогами та адміністрацією навчальних закладів не спілкувався, успішністю та поведінкою дітей не цікавився. Після переїзду дітей до с. Малий Рожин вони були зараховані до місцевої гімназії, а дитина ОСОБА_5 до дошкільної групи, що, на думку позивачки, також підтверджує фактичне проживання дітей разом із нею та її чоловіком і сталість сімейних відносин. Посилаючись на тривале невиконання відповідачем батьківських обов`язків, відсутність будь-якої участі у вихованні та утриманні дітей, наявність значної заборгованості зі сплати аліментів, а також на те, що фактичне виховання та забезпечення дітей здійснюють позивачка та її чоловік, позивачка вважає, що наявні передбачені законом підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, однак остання адвокат Сидорак Н. Б. подала на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, вказала додатково, що позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що стверджується рекомендованим повідомленням, а також від нього не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.

Представник третьої особи Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.11.2012 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.10.2014 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 23.08.2017 року, шлюб, зареєстрований між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Татаринівській сільській раді Городоцького району Львівської області 23 травня 2010 р., актовий запис № 01 розірвано.

Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 08.09.2017 року народження.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 30.11.2018 року, виданого Сихівським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували 30.11.2018 року шлюб, про що було складено актовий запис № 398.

Від вказаного шлюбу народилась ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 08.11.2019 року.

Із акта обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 05.08.2025 року встановлено, що її сім`я проживає без реєстрації в житловому будинку по АДРЕСА_1 і має наступний склад сім?ї: чоловік, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . В ході обстеження і зі слів сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 встановлено, що за вищевказаною адресою сім?я ОСОБА_1 проживає без реєстрації з березня місяця 2025 року і по даний час.

Вказане підтверджується також довідкою про склад сім`ї, зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах від 01.08.2025 року (ВП № 56044453), виданого старшим державним виконавцем Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області ЗМУ МЮ, при примусовому виконанні: виконавчого листа № 441/638/17 виданого 30.08.2017 р. Городоцьким районним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочки ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 200,00 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 18.05.2017 року, виконавче провадження відкрито 23.03.2018 року, боржнику, яким є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахована заборгованість зі сплати аліментів відповідно до вищезгаданого виконавчого документа станом на «01» серпня 2025 р. в сумі 332343,37 грн., боржником сплачено: 4885,89 грн., відповідно заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів відповідно до вищезгаданого виконавчого документа станом на «01» серпня 2025 р. становить 327457,48 грн.

Відповідно до довідки № 01-23/46 від 08.08.2025 року Підзвіринецького закладу загальної середньої освіти І-III ступенів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчався у Підзвіринецькому 33СО І-ІII ступенів Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області з 01.09.2024 року по 20.12.2024 року. Впродовж навчання батько дитини, ОСОБА_2 не брав участі у освітньому процесі, не відвідував батьківських зборів, не цікавився успішністю та поведінкою сина. Не підтримував зв?язок із класним керівником, учителями та адміністрацією школи. Не брав участь у виховних заходах.

Відповідно до довідки № 01-23/45 від 08.08.2025 року Підзвіринецького закладу загальної середньої освіти І-ІІI ступенів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчалася у Підзвіринецькому 33СО І-III ступенів Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області з 01.09.2024 року по 20.12.2024 року. Впродовж навчання батько дитини, ОСОБА_2 не брав участі у освітньому процесі, не відвідував батьківських зборів, не цікавився успішністю та поведінкою дочки. Не підтримував зв?язок із класним керівником, учителями та адміністрацією школи. Не брав участь у виховних заходах.

Відповідно до довідки № 106/01-11 від 04.08.2025 року Доброводівського ліцею ім. О. Смакули Збаразької міської ради Тернопільської області, учениця 7 класу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 03.04.2025 року і по теперішній час навчається у Доброводівському ліцеї імені Олександра Смакули Збаразької міської ради Тернопільської області. Впродовж навчання біологічний батько ОСОБА_2 участі у навчальному процесі не бере. Жодного разу не відвідував батьківські збори, не цікавився успіхами ОСОБА_13 , не відвідував виховні заходи, не спілкувався із класним керівником та дирекцією, не відвідував шкільних свят, учасником яких була його дочка. ОСОБА_15 займається мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки № 107/01-11 від 04.08.2025 року Доброводівського ліцею ім..

О. Смакули Збаразької міської ради Тернопільської області, учень 5 класу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 03.04.2025 року і по теперішній час навчається у Доброводівському ліцеї імені Олександра Смакули Збаразької міської ради Тернопільської області. Впродовж навчання біологічний батько ОСОБА_2 участі у навчальному процесі не бере. Жодного разу не відвідував батьківські збори, не цікавився успіхами сина, не відвідував виховні заходи, не спілкувався із класним керівником та дирекцією, не відвідував шкільних свят, учасником яких був ОСОБА_16 займається мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 .

Згідно витягу із наказу № 13 від 26.08.2025 року філії Малорожинської гімназії Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_3 зараховано до списків учнів 7 класу з 26.08.2025 року ОСОБА_4 зараховано до списку учнів 5 класу з 26.08.2025 року.

Згідно витягу із наказу № 13 від 26.08.2025 року філії Малорожинської гімназії Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_9 зараховано до списку різновікової дошкільної групи з 01.09.2025 року.

Як зазначає позивачка, з серпня 2025 року вона разом із сім`єю переїхала на постійне місце проживання до с. Малий Рожин Косівського району Івано-Франківської області. Квартира АДРЕСА_2 , була придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.08.2024 року, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 391982004 від 22.08.2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/012092852 від 07.10.2024 року, ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою з 07.10.2024 року: АДРЕСА_3 .

Із акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_3 , з нею проживають: чоловік, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , діти навчаються у Малорожинській гімназії, квартира загальною площею 72 кв.м. Також зазначено, що зареєстровані за вказаною адресою: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та їх дочка ОСОБА_5 , а без реєстрації проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .

Вказане також підтверджується довідкою за вих. № 74/14-15/2 від 01.09.2025 року.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов`язком батьків, що випливає звичайно зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України, яке зобов`язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 2 ст. 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В контексті пункту 2 ст. 8 Конвенції про права дитини, ЄСПЛ наголосив, що в усіх випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне застосовувати в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18. Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 20 від 19.12.2008 - ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. ст. 11,12,15 та Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо зобов`язані брати участь у їх вихованні. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Вихованням сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови національних, історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» (заява від 07 грудня 2006 року №31111/04) наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Як вбачається із висновку № 4 Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кутської селищної ради від 30.03.2026 року за вих. № 31, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діти після розірвання шлюбу постійно проживають разом із матір`ю, яка самостійно займається їх вихованням та навчанням. Батько дітей після розірвання шлюбу матеріальної допомоги їм не надає, їхнім фізичним та духовним розвитком, станом здоров`я й успішністю не цікавиться, участі в освітньому процесі не бере, зв`язку з навчальними закладами не підтримує, у святкових та інших заходах за участю дітей участі не бере. При цьому заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 332 343 грн. Також зазначено, що мати не чинить перешкод у спілкуванні батька з дітьми, однак ОСОБА_2 , будучи належним чином запрошеним на засідання комісії з питань захисту прав дітей, двічі не з`явився. Діти під час засідання комісії повідомили, що батьком вважають ОСОБА_5 , який фактично бере участь у їх вихованні та піклується про них. Комісією також встановлено, що сім`я ОСОБА_17 проживає у належних житлово-побутових умовах, діти забезпечені необхідним одягом, харчуванням та умовами для навчання і дозвілля, систематично відвідують навчальний заклад. З огляду на встановлені обставини, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей комісія з питань захисту прав дітей Кутської селищної ради дійшла висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Встановлені судом вищенаведені обставини та факти у їх сукупності дають суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_2 , будучи батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалий час, понад 9 років, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та навчанні дітей, не цікавиться їхнім здоров`ям, розвитком та життям, не підтримує з ними належного спілкування та не надає матеріальної допомоги, внаслідок чого утворилася значна заборгованість зі сплати аліментів. При цьому судом встановлено, що вихованням, навчанням та забезпеченням дітей фактично займається їх мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 , з якими діти постійно проживають. Відповідач не виявляє заінтересованості у житті дітей, що підтверджується, зокрема, довідками закладів освіти та іншими матеріалами справи.

Таким чином, наведені обставини свідчать не про одноразове чи тимчасове невиконання відповідачем батьківських обов`язків, а про тривале, систематичне та свідоме ухилення від їх виконання, що відповідає передбаченим законом підставам для позбавлення батьківських прав. Враховуючи найкращі інтереси дітей, їхній вік, тривалу відсутність участі відповідача у їхньому вихованні та утриманні, а також висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, а тому суд вважає позов підставним, таким, що ґрунтується на вимогах Закону, доводи позивача підтверджуються належними та допустимими доказами, що вказує на необхідність задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ст.ст. 81, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кутська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ) батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.07.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук