Рішення № 138991158, 10.08.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/396/26

Провадження № 2/448/455/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10.08.2026 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до

відповідача: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області (місцезнаходження: м. Мостиська, вул. Грушевського, буд. 6, Яворівський район, Львівська область, 81300)

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1. 27 лютого 2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 ,у якій просить позбавити його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Позовні вимоги обґрунтувує тим, що з 01.10.2011 вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який 20.02.2024 рішенням Мостиського районного суду Львівської області розірвано. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Зазначає, що відповідач у вихованні сина участі не приймає, не провідує його, не цікавиться його станом здоров`я, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує дитину, перебуває за кордоном. Фактично відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, хоча вона не чинила йому перешкод. Також зазначає, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дина, не спілкується з ним, не надає сину доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не відвідує його, що свідчить про невиконання відносно сина батьківських обов`язків, які покладені на нього законом.

4. Стверджує, що син проживає разом з нею та перебуває на її вихованні та утриманні.

5. Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

6. Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить розглянути справу її участі, вказавши, що позов підтримує та просить його задовольнити.

7. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повідомлення про виклик відповідача в судове засідання здійснювався шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Мостиського районного суду Львівської області (http://court.gov.ua/). Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_2 до суду не надходило.

8. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

9. Ухвалою суду від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

10. Ухвалою суду від 23.03.2026 зобов`язно орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області надати висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11. Ухвалою суду від 06.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

12. Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивач заперечень проти такого вирішення справи не подав, суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом

13. Сторони з 01.10.2011 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 20 лютого 2024 у справі №448/37/24 розірвано.

14. Згідно копії свідоцтва про народження від 20 лютого 2012 серії НОМЕР_1 , позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15. Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї від 09.02.2026, виданого виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 проживає в службовій однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина проживає в квартирі, де існують всі належні умови для навчання та проведення дозвілля.

16. Згідно характеристики ОСОБА_3 , виданої Ліцеєм №1 м.Мостиська Мостиської міської ради Львівської області №01-21/25 від 12.02.2026, ОСОБА_3 навчається у Ліцеї №1 м.Мостиська з п`ятого класу, прибув у 2022 році із Луганської області, зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень, має навчальні досягнення достатнього рівня. Протягом останнього року вчителі контактують тільки з матір`ю учня, мати приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його успішністю та поведінкою в ліцеї, співпрацює з класним керівником та адміністрацією закладу, відвідує батьківські збори.

17. Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.

18. З висновку органу опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області , затвердженого рішення виконавчого комітету Мостиської міської ради №5 від 25.06.2026 вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із змісту вказаного висновку вбачається, що на засідання комісії з питань захисту прав дитини від 22.06.2026 року була запрошена мати хлопця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розповіла, що з громадянином ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.10.2011 року. Шлюб між ними розірвано рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 20.02.2024 року у справі № 448/37/24. Від цього шлюбу народився син ОСОБА_3 Після розірвання шлюбу, син залишився проживати у АДРЕСА_3 , де і проживає на даний час. Спору стосовно визначення місця проживання сина при розгляді справи про розірвання шлюбу не виникало. Також повідомила, що гр. ОСОБА_2 після фактичного припинення шлюбних відносин у 2024 році повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Він перебуває за кордоном, не бере участі у вихованні сина, не спілкується з ним, не цікавиться його фізичним, моральним, психологічним та духовним розвитком. Батько не надає жодної матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча перешкод у спілкуванні з її боку ніколи не чинилося.

Також мати хлопця повідомила, що ОСОБА_2 має ІІІ групу інвалідності з дитинства, тому цей факт допоміг йому виїхати за кордон, але він не звільняє його від природного обов`язку турбуватися про сина, тому вона вважає що дані факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухиляння від виховання дитини, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками. Крім того, факт ухиляння ОСОБА_2 від своїх батьківських обов`язків щодо сина, підтверджується педагогічною характеристикою на дитину, яка видана щодо вихованця ліцею №2 м. Мостиська Мостиської міської ради Львівської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де зазначається, що протягом останнього року вчителі контактують тільки з матір`ю, яка приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його успішністю та поведінкою в ліцеї, співпрацює з класним керівником та адміністрацією закладу, відвідує батьківські збори. Батько жодного разу в закладі освіти не з`являвся та життям сина не цікавився.

Також згідно з характеристикою тренера секції бойового гопака ОСОБА_4 від 08.05.2026, дитина регулярно відвідує тренування. Організацією процесу, супроводом та оплатою займається виключно матір. Батько жодного разу не контактував із тренером і не брав участі в діяльності секції. Додатково дитина з січня 2024 року проходить курси ІТ-навчання в «ITosvita.com», які оплачує матір.

Відповідно до довідки КНП «Шегинівський ЦПМСД» від 04.03.2026 №46, дитина перебуває під наглядом сімейного лікаря. Обов`язки щодо медичного догляду та профілактичних оглядів виконує виключно матір. Батько станом здоров`я дитини жодного разу не цікавився.

Згідно з пояснювальною запискою сусідки ОСОБА_5 від 26.04.2026, вона не бачила гр. ОСОБА_2 протягом останніх 2 років. їй відомо, що вихованням дитини займається лише матір . Додатково матір у власному поясненні зазначає, що з серпня 2025 року батько взагалі не виходить на зв`язок, перебуває за кордоном.

Матір дитини є військовослужбовцем (штаб-сержант в Адміністрації Держприкордонслужби), за місцем служби характеризується виключно з позитивної сторони , має стабільний дохід. Спільно з сином вона забезпечена службовим житлом на підставі ордеру від 25.07.2024 (однокімнатна квартира загальною площею 37,4 кв.м.). Актом обстеження матеріально-побутових умов від 09.02.2026 підтверджено, що для дитини створено всі належні умови для проживання, навчання та дозвілля. Враховуючи наведене, Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити громадянина ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Застосоване судом законодавство та висновки Суду

19. Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Сімейним кодексом України, стосовно неналежного виконання батьківських обов`язків батьком дитини. Доказуванню підлягають обставини щодо ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В даній ситуації Суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Для Суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання в його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

20. З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції про права дитини (далі Конвенція)).

21. Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, Суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

21.1 Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи;

21.2 При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

22. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК (статті 164-167).

23. Зокрема, відповідно до статті 164 СК батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої).

24. Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

25. Так само, Суд знаходить, що втручання у право відповідача спрямоване на захист «прав і свобод» дитини ОСОБА_3 .

26. Тобто, в даному випадку при втручанні у право відповідача вимоги щодо законності та мети втручання дотримані.

27. Судом за обставинами справи встановлено, що відповідач дитини не відвідує, не спілкується з ним, участі у її вихованні не приймає та жодним чином не проявляє інтерес до нього, що свідчить про ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків і виходячи із положень статей 164-167 СК є підставою для позбавлення батьківських прав.

28. Проте, в цій ситуації Суду залишається дослідити найважливіше і найскладніше питання наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дитини і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідача щодо зміни свого відношення до виховання дитини без позбавлення батьківських прав (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

29. Отже, згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

30. Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення у справі «Мамчур проти України»).

31. Дослідивши обставин даної справи та оцінюючи проблему забезпечення якнайкращих інтересів дитини, Суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад, коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучених, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов`язків і відновити або зміцнити здатність сім`ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не можуть служити виправданням для розлучення дитини зі своїми батьками.

32. В ситуації, що розглядається дитина відповідача тривалий час проживає з своєю матір`ю, яка здійснює її догляд і виховання.

33. Навіть при судовому розгляді відповідач жодним чином не продемонстрував Суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дітьми і в такій ситуації на думку Суду без бажання відповідача держава позбавлена можливості посприяти йому у виконанні своїх батьківських обов`язків і відновленні або зміцненні здатності сім`ї.

34. Дії відповідача по ухиленню від виховання дітей є систематичними.

35. Також, важливим для Суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідача, відносини, які склались між ним і дитиною не зміняться в бік розлучення його з дитиною, яка разом з ним не проживає, важливим в даній ситуації є те, що позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дитини у батька, оскільки він з ним не проживає, так само даний захід не виключає можливість побачення батька із дитиною.

36. Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між батьком та дитиною.

37. Як підсумок, аналізу елементів, які впливають на визначення «якнайкращих інтересів дитини» Суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам дитини і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію її прав.

38. Окремо Суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК (стаття 169).

39. В даних правовідносинах Судом були створені передумови для дотримання процедури вирішення питання про втручання в право відповідача в його сімейне життя та при визначенні «якнайкращих інтересів дитини».

40. Зокрема, враховуючи складність питання, що розглядається було призначено підготовче засідання, в яке були викликані всі сторони, була забезпечена участь в розгляді справи органу опіки та піклування, який мав можливість перевірити умови проживання дитини, питання вирішувалось з наданням можливості відповідачу, як висловити свою думку, так змінити своє відношення до виховання дитини, однак відповідач на виклики не з`являвся, зацікавленості по даній справі не проявляв.

41. Отже, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, Суд розцінює як ухилення від виховання дитини відповідачем, свідомого нехтування ним своїми обов`язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

42. Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції і в такому випадку Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи.

43. Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

VI. Судові витрати

44. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

45. Так, згідно квитанції від 27 лютого 2026 позивачкою було сплачено 1331,20 грн. судового збору.

46. Позивачкою заявлено вимогу про позбавлення батьківських прав, котра була задоволена в повному обсязі, а тому у зв`язку із задоволенням позову на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

2. Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені нею витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (тисяча триста тридцять одну) гривню 20 коп.

4. Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 , що відповідно до ст.169 Сімейного кодексу України він може звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни відповідної поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили Суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дітей.

6. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

9. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

11. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

12. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

13. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

14. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

15. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

16. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 13.08.2026.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, місцезнаходження: м. Мостиська, вул. Грушевського, буд. 6, Яворівський район, Львівська область, 81300, ЄДРПОУ: 26307500.

Суддя Світлана ГІРЯК