Ухвала суду № 138990674, 12.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9885/25

Провадження №: 6/336/540/2026

УХВАЛА

Іменем України

12 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дацюк О.І., при секретарі Прохоровій А.О., за участі представника боржника адвоката Калініної-Заєць Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», про розстрочення рішення суду по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» заборгованість за кредитним договором № Р.29.279.70451 від 08.08.2017 року у розмірі 141 869,78 гривень, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24.06.2026 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 73470,45 гривень скасоване та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду змінене, загальний розмір стягнутої з ОСОБА_1 заборгованості вказаний у 68399,33 гривень, а також судовий збір в сумі 1254,49 гривень.

06.07.2026 року представник боржника звернулась із заявою про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не працює, а єдиним джерелом доходу є аліменти на дітей. Також представник вказувала, що транспортний засіб та нерухоме майно, належне боржнику, залишились на тимчасово окупованій території.

Стягувач представника до суду не направив, про дату та час розгляду справи сповіщені в установленому порядку через електронний кабінет.

При дослідженні доказів судом встановлене наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» заборгованість за кредитним договором № Р.29.279.70451 від 08.08.2017 року у розмірі 141 869,78 гривень, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24.06.2026 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 73470,45 гривень скасоване та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду змінене, загальний розмір стягнутої з ОСОБА_1 заборгованості вказаний у 68399,33 гривень, а також судовий збір в сумі 1254,49 гривень.

Відомості про виконавче провадження в матеріалах справи відсутні.

Згідно наданим представником боржника документам ОСОБА_1 не працює, має на праві власності автомобіль БМВ 523І.

Також ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на червень 2026 року у батька дітей ОСОБА_4 наявна заборгованість по сплаті аліментів на суму 253056,99 гривень, фактично аліменти не оплачувались з січня 2024 року.

Дослідивши надані докази, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Як вказує ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ст. 435 ч. 1 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зазначено у ст. 435 ч. 3 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Боржник посилається на неможливість виконання рішення суду через скрутний матеріальний стан.

Відповідно до ст. 435 ч. 4 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно зі ст. 435 ч. 5,6,7 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Конституційний Суд України зазначав, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Суд враховує, що наразі боржник не має підтверджених офіційно доходів, має двох неповнолітніх дітей, а у батька дітей наявна заборгованість по сплаті аліментів, що у сукупності може свідчити про наявність складнощів майнового характеру при сплаті заборгованості, у зв`язку з чим вбачає підстави для розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 435, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2026 року, частково скасованого та зміненого постановою Запорізького апеляційного суду від 24.06.2026 року, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом встановлення щомісячного платежу в розмірі 5699,95 гривень протягом перших одинадцяти місяців та платежу в сумі 5699,88 гривень у дванадцятий місяць з дня набрання ухвалою суду законної сили.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.І. Дацюк