Рішення № 13899055, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/827.01.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИМОЛИШН БРИГАДЕС ГРУП»

до Приватного акціонерного товариства «ЛІГОБУД»

про стягнення 56461, 94 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Долинець А.В. –предст. за дов.№ 1 від 10.01.11 р.

Перфілов А.С. - предст. за дов. № 3 від 27.01.11 р.

від відповідача Савченко С.М. –предст. за дов. № 514 від 10.02.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 30861, 50 грн., що становить заборгованість за договором № 43, про стягнення 20826, 96 грн., що становить заборгованість за договором № 2 та пені в розмірі 4773, 48 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором № 43 від 02.07.200 7р. та за договором № 2 від 14.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р. порушено провадження у справі № 8/8, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.01.2011 р., зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання призначене на 27.01.11 р. з’явились представники позивача та відповідача. Представники сторін подали суду підписаний акт звірки взаєморозрахунків.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

02.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Лігобуд»(надалі –замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИМОЛИШН БРИГАДЕС ГРУП»(надалі –виконавець, позивач) був укладений договір № 43 (надалі –Договір 1), за умовами якого виконавець зобов’язується виконати роботи (послуги) на власному обладнанні й власними силами по різці прорізів, свердленню отворів в залізобетоні за адресою: м. Київ, вул.. Павлівська, 9.

Відповідно до п. 2.1 договору орієнтовна вартість робіт становить 96000, 00 грн.

Разом з цим, 14.01.2008 року між замовником та виконавцем був укладений договір № 2 (надалі –Договір 2), за умовами якого виконавець зобов’язується виконати роботи (послуги) на власному обладнанні й власними силами по різці прорізів, свердленню отворів в залізобетоні за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 9.

Відповідно до п. 2.1 договору орієнтовна вартість робіт становить 96000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договорів № 1 та № 2 суми не є остаточними. Додаткові обсяги робіт та їхня оплата регулюється додатковими угодами.

Додатковою угодою № 1 до договору № 43 від 08.11.07 р. сторони погодили, що виконавець бере на себе виконання додаткового комплексу робіт. Договірна вартість робіт за додатковою угодою № 1 становить 19260, 00 грн.

Додатковою угодою № 2 до договору № 43 від 10.12.07 р. сторони погодили, що виконавець бере на себе виконання додаткового комплексу робіт. Договірна вартість робіт за додатковою угодою № 2 становить 59388, 60 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору № 43 від 02.07.07 р., пунктів 2.2. додаткових угод № 1 та № 2 до нього, остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт (послуг).

На виконання умов договору № 43 від 02.07.07 р. та додаткових угод до нього позивачем були виконані роботи по різці прорізів, свердленню отворів в залізобетоні, на загальну суму 172012, 20 грн., про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт: акт № 1 від 31.07.07 р. за липень 2007 р. на суму 39327,00 грн., акт № 2 від 31.08.07 р. за серпень 2007 р. на суму 31882,20 грн., акт № 3 від 31.10.07 р. за жовтень 2007 р. на суму 22154,40 грн., акт № 4 від 30.10.07 р. за листопад 2007 р. на суму 19260,00 грн., акт № 5 від 27.12.07 р. за грудень 2007 р. на суму 59388,60 грн.

Проте, свої зобов’язання за договором № 43 відповідачем були виконані частково, а саме було перераховано позивачу 141150,70 грн. що підтверджується:

Банківська виписка від 27.08.07 р. на суму 26000,00 грн., протокол здійснення взаєморозрахунків від 31.07.07 р. на суму 787,00 грн., банківська виписка від 13.09.07 р. на суму 30000,00 грн., банківська виписка від 26.09.07 р. на суму 30000,00 грн., банківська виписка від 15.11.07 р. на суму 21711,00 грн., банківська виписка від 15.11.07 р. на суму 21711,00 грн., протокол здійснення взаєморозрахунків від 31.10.07 р. на суму 443,09 грн., протокол здійснення взаєморозрахунків від 30.11.2007р. на суму 385,20 грн., протокол здійснення взаєморозрахунків від 22.01.2008р. на суму 1187,77 грн., Лист №10/06-184 від 26.03.08 р. на суму 14999,00 грн., банківська виписка від 30.07.09 р. на суму 5000,00 грн., банківська виписка від 30.09.10 р. на суму 10000,00 грн. Виконання позивачем робіт не заперечується представником відповідача.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент прийняття рішення становить 30861, 50 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 24.01.2011 р.

На виконання умов договору № 2 від 14.01. 2008 р. та додаткових угод до нього позивачем були виконані роботи по різці прорізів, свердленню отворів в залізобетоні, на загальну суму 21252, 00 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт виконаних робіт (послуг) № 1 від 31.01.08 р. за січень 2008 р.

Проте, свої зобов’язання за договором № 2 відповідачем були виконані частково, а саме було перераховано позивачу 425, 04 грн., що підтверджується протоколом здійснення взаєморозрахунків від 19.02.2008 року.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент прийняття рішення становить 20826, 96 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 24.01.2011 р.

Проаналізувавши зміст укладених договорів № 43 від 02.07.2007 р. та № 2 від 14.01.2008 суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками ці договори є договорами підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договорів № 43 та № 2 щодо оплати робіт не надав, розмір заборгованості у сумі 51688, 46 грн. підтверджений актом звіряння взаємних розрахунків станом на 24.01.2011 р.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 51688, 46 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 4773, 48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 930,26 грн. за період з 09.06.2010 р. по 07.07.2010р. з суми заборгованості в розмірі 61688,46 грн., пеню в розмірі 956,79 грн. за період з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. з суми заборгованості 61688,46 грн., пеню в розмірі 1352,83 грн. з 10.08.2010 р. по 29.09.2010 р. з суми заборгованості 61688,46 грн., пеню в розмірі 1533,60 з 30.09.2010р. по 07.12.2010 р. з суми заборгованості 51688,46 грн.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами договору № 43 погоджено, що виконання передбачених договором робіт виконавець завершує 30.03.2008 р.

Відповідно до п. 5.4. договору № 43, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю неустойку у формі пені за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє на час виконання робіт) від фактичної суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Умовами договору № 2 погоджено, що виконання передбачених договором робіт виконавець завершує 30.09.2007 р.

Відповідно до п. 5.4. договору № 43, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю неустойку у формі пені за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє на час виконання робіт) від фактичної суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобов’язань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в розмірі 4773, 48 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 614, 626, 837, 838 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЛІГОБУД» (02139, м. Київ, бул. Перова, 13/2, кв.87, ідентифікаційний код 25273532) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИМОЛИШН БРИГАДЕС ГРУП»(03113, м. Київ, просп. Перемоги, 68/1, кв.62, ідентифікаційний код 33835244) заборгованість у розмірі 51688 (п’ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 46 коп., 4773 (чотири тисячі сімсот сорок три) грн. 48 коп. пені, 564 (п’ятсот шістдесят чотири) грн. 62 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 07.02.2011 року