Рішення № 138990127, 14.08.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1100/26

Провадження № 2/710/964/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

26.06.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, у якій представник позивача Сахарова О.І. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9110738 від 01.06.2025 у розмірі 75 303,01 грн., з яких 28 523,88 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 46 779,13 грн. заборгованість за процентами. Крім того, позивач просить стягнути 2 662,40 грн. судового збору і 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи учасників справи та короткий зміст поданих ними заяв і клопотань.

Позов обґрунтовано тим, що 01.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 9110738. Позивач зазначає, що відповідачка підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором C6828, а первісний кредитор перерахував на вказану нею платіжну картку 30 000,00 грн.

За твердженням позивача, відповідачка належним чином не виконала зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів. Унесені нею платежі були враховані первісним кредитором під час визначення залишку заборгованості. Нараховані штрафні санкції в розмірі 15 000,00 грн. до предмета позову не включено.

Позивач також посилається на договір факторингу № 29012026 від 29.01.2026, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», на підставі якого до нього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 9110738.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та вказала, що позов визнає повністю.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою витребувано в Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» відомості про належність відповідачці платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів.

На виконання ухвали суду 13.07.2026 надійшли лист Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» від 13.07.2026 № 81-15-9/12054-БТ і банківська виписка, які приєднано до матеріалів справи та досліджено судом.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України справа вирішується за наявними матеріалами.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заходи забезпечення позову або доказів судом не вживалися.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.

З наданого договору про надання споживчого кредиту № 9110738 убачається, що його укладено 01.06.2025 о 15:34:34 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» як кредитодавцем і ОСОБА_1 як позичальницею. Договір містить відомості про сторони, суму кредиту, строк кредитування, порядок повернення кредиту, розмір процентної ставки, періодичність платежів і наслідки порушення зобов`язань. Відповідачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором C6828.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати 30 000,00 грн. на 364 дні до 31.05.2026 включно. Платежі мали здійснюватися кожні 14 днів. Стандартна фіксована процентна ставка становила 1,00 % на день, а знижена ставка 0,95 % на день підлягала застосуванню за умови дотримання позичальницею умов програми лояльності. Умови договору конкретизовано у графіку платежів та паспорті споживчого кредиту, які є складовими наданого суду комплекту договірних документів.

Повідомлення про перерахування коштів разом із витягом із додатка до нього містить дані про ініціювання 01.06.2025 переказу 30 000,00 грн. на платіжну картку № 4149-51XX-XXXX-9500. Саме по собі це повідомлення підтверджує формування платіжної операції первісним кредитором, однак належність картки відповідачці та фактичне зарахування коштів суд додатково перевірив за банківськими документами, одержаними на виконання ухвали про витребування доказів.

У листі Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» від 13.07.2026 № 81-15-9/12054-БТ зазначено, що платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 , а номер телефону НОМЕР_2 був її фінансовим номером і містився в анкетних даних. Додана банківська виписка за рахунком № НОМЕР_3 містить операцію від 01.06.2025 із зарахування 30 000,00 грн. на відповідну картку з описом «FUIB MoneyTransfer».

Зіставлення номера картки, зазначеного у повідомленні про переказ, із повним номером картки у відповіді банку, дати та суми операції дає підстави для висновку, що кредитні кошти були фактично перераховані саме відповідачці. Банківські документи походять від установи, яка обслуговувала рахунок, одержані судом безпосередньо на виконання ухвали та узгоджуються з договором і документами первісного кредитора. Тому суд визнає їх належними, допустимими та достовірними доказами виконання кредитодавцем свого зобов`язання.

Картка обліку договору і розрахунок заборгованості відображають здійснені відповідачкою платежі на загальну суму 16 339,68 грн., з яких 1 476,12 грн. зараховано в погашення основного боргу, а 14 863,56 грн. у погашення процентів. Після врахування цих платежів неповернута частина кредиту становить 28 523,88 грн.

У розрахунку процентів окремо відображено 3 990,00 грн., нарахованих за зниженою ставкою, та 57 652,69 грн., нарахованих за стандартною ставкою. Після зарахування 14 863,56 грн. сплачених процентів їх залишок становить 46 779,13 грн. Арифметична перевірка наведених складових підтверджує заявлений підсумок: 28 523,88 грн. основного боргу + 46 779,13 грн. процентів = 75 303,01 грн.

Розрахунок містить відомості про надходження коштів і порядок їх зарахування, його підсумкові значення узгоджуються з карткою обліку договору та умовами кредитування. Доказів здійснення інших платежів, неправильного відображення внесених сум або альтернативного розрахунку відповідачка не подала. Водночас штрафні санкції в розмірі 15 000,00 грн., відображені в обліку первісного кредитора, позивачем до стягнення не заявлені, тому суд їх не оцінює як складову предмета спору та не вирішує питання про їх стягнення.

Вимогою від 03.12.2025 первісний кредитор повідомив відповідачку про порушення зобов`язань і запропонував достроково повернути кредит та проценти не пізніше 02.01.2026. Матеріали справи не містять доказів сплати після направлення вимоги суми, заявленої у позові.

Договір факторингу № 29012026 від 29.01.2026 визначає порядок передання Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» прав грошової вимоги до боржників. Акт приймання-передачі реєстру боржників засвідчує передання відповідного реєстру, а витяг із нього містить прізвище, ім`я та по батькові відповідачки, номер кредитного договору № 9110738 і відомості про передану заборгованість. Сукупність цих документів ідентифікує зобов`язання та підтверджує безперервний перехід до позивача права вимоги, яке належало первісному кредиторові.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статей 12, 13 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності й диспозитивності, суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Неподання відповідачкою відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести факт укладення договору, надання коштів, порушення зобов`язання, розмір боргу та перехід права вимоги.

Статті 7680 і 89 ЦПК України визначають вимоги до належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. Жоден доказ не має наперед установленої сили; суд оцінює кожний доказ окремо, а також їх взаємний зв`язок у сукупності. У цій справі електронний договір, повідомлення про переказ, незалежна відповідь банку, банківська виписка, картка обліку договору, розрахунок боргу та документи про відступлення права вимоги узгоджуються між собою щодо сторін, номера договору, суми кредиту й руху коштів.

Положення статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611 та 629 ЦК України передбачають, що цивільні права й обов`язки виникають, зокрема, з договорів; зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від нього не допускається, а укладений договір є обов`язковим для сторін.

Зміст статей 205, 207, 626, 627, 638 та 639 ЦК України допускає вчинення правочину в електронній формі, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов і підписали його способом, який дає змогу ідентифікувати особу та зафіксувати її волевиявлення.

Статті 3, 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають укладення електронного договору шляхом направлення пропозиції та її прийняття, зокрема з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у передбачений законом спосіб, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа та його допустимість як доказу не можуть заперечуватися лише через електронну форму.

Застосовуючи наведені положення до встановлених обставин, суд ураховує, що одноразовий ідентифікатор C6828 використано для підписання договору, а подальше фактичне зарахування кредитних коштів на належну відповідачці картку підтверджено банком. Отже, надані докази в сукупності підтверджують укладення кредитного договору саме відповідачкою та виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати кошти позичальникові у визначених договором розмірі та на умовах, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Частина перша статті 1048 ЦК України надає позикодавцеві право на одержання процентів у розмірі та порядку, встановлених договором, а частина перша статті 1049 ЦК України покладає на позичальника обов`язок повернути отримані кошти у погоджений строк і спосіб.

Оскільки кредит було надано, але в погодженому порядку повністю не повернуто, а розмір непогашеного основного боргу та процентів підтверджено взаємопов`язаними письмовими й електронними доказами, вимоги про стягнення 28 523,88 грн. основного боргу та 46 779,13 грн. процентів є обґрунтованими. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 75 303,01 грн.

Згідно зі статтями 512516, 10771079, 1082 та 1084 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, у тому числі за договором факторингу. Договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру боржників і витяг із реєстру підтверджують набуття позивачем права вимоги до відповідачки в тому обсязі, який існував на момент переходу права. Тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» є належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % сплаченого збору. Закон України «Про судовий збір».

Позивач сплатив 2 662,40 грн. судового збору. Тому позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 1 331,20 грн.: 2 662,40 / 2 = 1 331,20 грн.

Інша половина судового збору розподіляється пропорційно задоволеним майновим вимогам за ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених витрат позивач подав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771531682 від 20.04.2026 та акт приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2026. В акті визначено загальну вартість послуг 7 000,00 грн., зокрема: складання позовної заяви 5 000,00 грн., вивчення матеріалів 1 000,00 грн., підготовка адвокатського запиту 500,00 грн. і підготовка клопотання про витребування доказів 500,00 грн.

Відповідно до частин першої четвертої статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат враховується вартість фактично наданої професійної правничої допомоги, підтверджена договором та доказами щодо обсягу робіт. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи й виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, обсягом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Під час розподілу інших судових витрат суд також ураховує критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України: зв`язок витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність до предмета спору.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц наголошено на необхідності оцінювати докази щодо обсягу наданих послуг і заявленого розміру витрат з урахуванням засад змагальності. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що домовленість між адвокатом і клієнтом про розмір гонорару не є безумовно обов`язковою для суду при вирішенні питання, яку суму має компенсувати інша сторона; суд повинен оцінити фактичність і необхідність послуг, а також розумність їх вартості. Визначення суми компенсації іншою стороною не змінює змісту договірних зобов`язань між позивачем та його адвокатом.

Суд ураховує, що ця справа є малозначною, стосується типового спору про стягнення заборгованості за одним кредитним договором, розглянута у спрощеному провадженні за відсутності учасників і без подання відповідачкою відзиву. Представник позивача не брав участі в судових засіданнях, не готував відповіді на відзив, додаткових пояснень з приводу заперечень відповідачки або інших процесуальних документів, пов`язаних із виникненням нового чи складного правового питання.

Вивчення договору, розрахунку боргу, документів про перехід права вимоги та інших додатків було необхідною складовою підготовки позовної заяви. Тому зазначення в акті окремої плати 1 000,00 грн. за вивчення матеріалів поряд із 5 000,00 грн. за складання позову частково відображає взаємопов`язані дії, результатом яких є один процесуальний документ, і саме по собі не доводить необхідності перекладення на відповідачку всієї сукупної вартості цих послуг.

Адвокатський запит і клопотання про витребування доказів стосувалися перевірки однієї обставини належності платіжної картки відповідачці та факту зарахування кредитних коштів. Такі дії були пов`язані з розглядом справи, а одержана на виконання ухвали відповідь банку мала доказове значення. Водночас їх зміст не свідчить про значний обсяг окремої правової роботи чи необхідність складного аналізу, а в акті не наведено фактично витрачений на кожну послугу час.

Зіставивши характер спору, кількість і складність досліджених документів, відсутність активного процесуального спору з боку відповідачки, обсяг підготовлених представником документів, ціну позову та значення справи для позивача, суд дійшов висновку, що покладення на відповідачку всіх 7 000,00 грн. не відповідало б критеріям необхідності, розумності й пропорційності. Розумною компенсацією за фактично підтверджений комплекс робіт у цій конкретній справі є 2 000,00 грн.

Отже, заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково: з відповідачки належить стягнути 2 000,00 грн., а у відшкодуванні за її рахунок решти 5 000,00 грн. слід відмовити. Така відмова стосується лише розподілу судових витрат між сторонами та не є втручанням у погоджений позивачем і адвокатом розмір гонорару.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 178, 211, 247, 259, 263265, 268, 274281, 284, 288, 352, частиною першою статті 354 ЦПК України, статтями 11, 205, 207, 509, 512516, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056?, 10771079, 1082, 1084 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9110738 від 01.06.2025 у розмірі 75 303,01 грн. (сімдесят п`ять тисяч триста три гривні одна копійка), з яких: 28 523,88 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 46 779,13 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Ознайомитися з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть у Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956; інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна