Рішення № 13898944, 09.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/59909.02.11

За позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардинг Ко"

про стягнення 15 700,00 грн.

Представники:

від позивача Макаревич С.П. - дов. № 2312 від 20.10.2010 р.

від відповідача не з’явився

В судовому засіданні 09.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-Захід" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардинг Ко" про стягнення 15 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості за надані позивачем послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом за договором № 576 від 29.12.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2010 року порушено провадження у справі № 13/597, зобов'язано сторін вчинити певні дії, а також витребувано документи та докази, розгляд справи призначено на 26.01.2011 року.

26.01.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справи щодо надання додаткових документів по справі не виконав.

Ухвалою суду від 26.01.2011 року розгляд справи відкладено на 09.02.2011 року.

В судове засідання, призначене на 09.02.2011 року, з’явився представник позивача та надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача 13100,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

29.12.2009 року між Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ-Захід" (надалі –позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардинг Ко"(надалі – відповідач, замовник) було укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 576 від 29.12.2009 року (надалі - Договір) та Додаткову угоду № 1 від 29.12.2009 року до Договору, відповідно до умов яких позивач зобов’язався виконувати перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, відповідно до заявок експедитора, а відповідач - виконати розрахунки з перевізником у повному обсязі.

Вартість кожного окремого перевезення вантажу узгоджується в заявці експедитора, яка є невід’ємною частиною Договору (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, замовник здійснює оплату експедитору за виконані послуги на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора. Пунктом 1.1 Додаткової угоди, сторони передбачили, строки оплатити послуг перевізника за відповідним періодом, а саме:

-з 01.03.2010 року по 31.05.2010 року –строк оплати 36 банківських днів;

-з 01.06.2010 року та надалі –строк оплати 26 банківських днів.

На виконання вимог Договору з 17.02.2010 року по 22.06.2010 року позивачем були надані відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 94300,00 грн.

Зазначені перевезення були виконані позивачем належним чином, без зауважень та застережень замовника, що підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними (належним чином засвідчені копії актів та товарно-транспортних накладних долучені до матеріалів справи).

Проте, відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 78600,00 грн. Рахунки № 2140/10 І від 19.03.2010 року, № 2262/10 І від 24.03.2010 року, 2243/10 І від 24.03.2010 року, № 2372/10 І від 29.03.2010 року, 2549/10 І від 01.04.2010 року, 2501/10 І від 31.03.2010 року, № 2551/10 І від 31.03.2010 року на загальну суму 17750,00 грн. відповідачем оплачені не були.

З метою досудового врегулювання спору, 30.07.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1637 з вимогою сплатити борг в сумі 17500,00 грн. та підписати акт звірки взаєморозрахунків. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на дату звернення позивача до суду з позовом заборгованість відповідача складала 17750,00 грн.

У зв’язку з частковою сплати боргу в сумі 2600,00 грн., в ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 13100,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13100,00 грн. основного боргу є належним чином доведеними, документально підтвердженими, а відтак, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардинг Ко"(02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37, код ЄДРПОУ 32305728) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід" (м. Львів, вул.. В.Великого, 29, код ЄДРПОУ 30822981) 13100 (тринадцять тисяч сто),00 грн. основного боргу, 131 (сто тридцять одна),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 15.02.2011