Ухвала суду № 138989356, 12.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.08.2026Справа № 554/9088/26 Провадження № 2-адр/554/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі Титаренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава заяву представника позивача ОСОБА_1 Чальцева Дмитра Вадимовича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста про скасування постанов про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста про скасування постанов про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Рішенням суду від 02 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

10 липня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 - Чальцева Д.В. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

З 13 липня 2026 року по 10 серпня 2026 року суддя перебувала у відпустці.

11 серпня 2026 року від представника позивача Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Бондаревського Д.К. до суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У заяві представник позивача вказує, що рішення у справі ухвалено 02.07.2026 р., а документ «Відповідь на відзив», в якій представник робить заяву, передбачену ч.7 ст. 139 КАС України, про подачу доказів понесених витрат на правову допомогу, датований лише 03.07.2026 р. і фактично надійшов до суду 04.07.2026 р., на момент ухвалення рішення такого застереження в матеріалах справи ще фізично не існувало. Тобто суд об`єктивно не міг врахувати і не врахував жодної заяви позивача про майбутнє подання доказів судових витрат до моменту вирішення спору по суті, а відтак передбачена абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України умова для відстрочення подання таких доказів не є дотриманою. Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України докази щодо розміру судових витрат подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Рішення у справі № 554/9088/26 ухвалено 02.07.2026 р. Акт приймання- передачі наданих послуг та рахунок на оплату датовані 08.07.2026 р., а сама заява про ухвалення додаткового рішення подана лише 10.07.2026 р. тобто на восьмий календарний день після ухвалення рішення.

Згідно ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що розгляд вказаної справи було проведено за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін, питання про ухвалення додаткового рішення проводиться в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1,2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2024 в справі № 600/752/22-а зазначив - підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

На підтвердження судових витрат представник позивача до заяви додав копії наступних документів: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.06.2026; Договір про надання правничої допомоги № 14/2026 від 01.01.2026 р., укладений між позивачем та адвокатом Д.Чальцевим ; Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги №14/2026 від 01.01.2026 р.; Акт прийняття передачі наданих послуг від 08.07.2026 р.; рахунок № 08/07/26 від 08.07.2026 р. на суму 50 000 грн. (а.с.94-100).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Як вбачається з позовної заяви, у ній позивачем не зазначалось прохання про стягнення судових витрат у виді витрат на правову допомогу, а також про його намір подати заяву про стягнення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Таку заяву зроблено у відповіді на відзив, який судом не був прийнятий , оскільки справу було розглянуто відповідно до вимог ст. 286 КАС України.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження від 16 червня 2026 року суд вказував, що справа розглядається в порядку ст. 286 КАС України та не роз`яснював право на подачу відповіді на відзив.

Таким чином, до закінчення судових дебатів позивач не подав заяву, яка б у розумінні положень частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України надавала суду правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд також зауважує, що під час ухвалення рішення суд вирішив питання про розподіл судових витрат, а саме судового збору, про який було заявлено.

Враховуючи, що обов`язковою умовою для врахування судом доказів понесених судових витрат є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, а така заява зроблена не була, оскільки зроблена заява у відповіді на відзив судом не була прийнята, а також те, що позов не містив прохання про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 139, 143, 248, 256, 262 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 Чальцева Дмитра Вадимовича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста про скасування постанов про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя Л.І.Савченко