Вирок № 138988613, 13.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2092/25

Провадження № 1-кп/650/190/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка Херсонської області, в порядку спеціального судового провадження (in absentia), обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 62024080200000549 від 09.05.2024 року відносно:

ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Скадовськ, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (останнє відоме місце проживання), в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації володимир путін, а також інші невстановлені досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН).

До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є рф.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та рф про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований рф 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до статі 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська. Луганська. Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська. Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання Збройних Сил (далі ЗС) рф за межами рф, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині ранку президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який в установленому порядку продовжується і триває по теперішній час.

Так, з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому числі м. Скадовськ, захоплено військовослужбовцями зс рф і воно знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами від 09.03.2023 №84).

Так, у грудні 2022 року представниками збройних формувань російської федерації всупереч законного порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території м. Скадовськ, Херсонської області цілеспрямовано створено підпорядковану, територію лісового фонду Державного підприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство», яка розташована в південній частині Херсонській області на території Скадовського адміністративного району, а також адміністрація вказаного підприємства, що розташована за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Затишна, 171.

З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого лісового фонду, об`єкти якого входять до складу природно- заповідного фонду України, не пізніше 16.01.2023 невстановлені представники держави-агресора створили незаконний окупаційний правоохоронний орган - так званий «державний автономний заклад Херсонської області «Скадовське лісомисливське господарство», мовою оригіналу: «Государственное автономное учреждение Херсонской области «Скадовское лесоохотничье хозяйство», яке розташоване на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Затишна, 171, основною функцією якого є охорона лісів.

ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Скадовськ Херсонської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, оскільки це є загальновідомим фактом, діючи умисно та добровільно, не пізніше 16.01.2023 (більш точні дата, час та місце у ході досудового розслідування не встановлені), добровільно обійняв посаду провідного спеціаліста в незаконно створеному державою-агресором окупаційному правоохоронному органі - «державний автономний заклад Херсонської області «Скадовське лісомисливське господарство», мовою оригіналу: «Государственное автономное учреждение Херсонской области «Скадовское лесоохотничье хозяйство», яке розташоване на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Затишна, 171.

З цією метою громадянин України ОСОБА_5 , обізнаний про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, території Скадовського району Херсонської області, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об`єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема м. Скадовськ окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м.Скадовськ Херсонської області, у період тимчасової окупації території Херсонської області, не пізніше 16.01.2023 (більш точні дата, час та місце у ході досудового розслідування не встановлені), добровільно обійняв посаду провідного спеціаліста в незаконно створеному державою-агресором окупаційному правоохоронному органі - «державний автономний заклад Херсонської області «Скадовське лісомисливське господарство», мовою оригіналу: «Государственное автономное учреждение Херсонской области «Скадовское лесоохотничье хозяйство», яке фактично здійснює свою діяльність на тимчасово окупованій території Херсонської області в супереч українському законодавству.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, здійснювалось в порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2025 року.

Також відповідно до ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року, здійснено спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та від якого будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно із ч. 2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкриміновані обвинуваченому злочини та його поведінка відповідають вимогам, зазначеним у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.

Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення останньому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Великоолександрівського районного суду Херсонської області. Також зазначені виклики здійснювалися у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». Копії процесуальних документів, що підлягали врученню обвинуваченому, на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України надавались захиснику.

Після вручення ОСОБА_5 , підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, згідно доручення від 27 лютого 2025 року № 002-210000159 Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про залучення захисника, підозрюваному ОСОБА_5 , було забезпечено захисника ОСОБА_4 . Також захиснику надавалися копії процесуальних документів, що підлягали врученню обвинуваченому, на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України, що свідчить про дотримання прав підозрюваного на захист в ході досудового розслідування.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та вподальшому обвинуваченого ОСОБА_5 , на захист та доступ до правосуддя.

Всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був проінформований належним чином про дати та час розгляду кримінального провадження, а також належним чином були дотримані його права на представництво у суді.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду належної оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а отже поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується:

- показами свідка ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що до окупації працювала т.в.о. Директором Державного спеціалізованого підприємства «Лісозахист», в м.Олешках Херсонської області. ОСОБА_5 знає, як лісничого у ОСОБА_7 . З лютого по жовтень 2022 року, всі працювали дистанційно, через працівників знає, що Скадовське лісомисливське господарство продовжувало працювати на тимчасово окупованій території. Керівником був ОСОБА_8 , а ОСОБА_5 , як лісничий. Бачила в телеграм-каналі, що ОСОБА_5 , було призначено провідним спеціалістом в окупаційному підприємстві «Скадовське лісомисливське господарство»;

- показами свідка ОСОБА_9 , який суду пояснив, що в період окупації м.Херсона працював лісничим Олешківського лісництва. ОСОБА_5 , працював майстром у Скадовському лісгоспі (окупованому). Через телеграм-канал бачив, як ОСОБА_5 , розповідав на телеканалі «Таврія», що є провідним інженером у лісгоспі;

- протоколом огляду інтернет - видань від 18.07.2024 року, з роздруківкою вказаного документа та мультимедійним оптичним носієм інформації формату DVD-R, зі збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, згідно якого оглянуто посилання на сторінку сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (сайт соціальної мережі «ок») з наступним змістом: « ОСОБА_10 . 62 года. Место проживания - Скадовск. ok.ru›valery surovenny. Під час огляду встановлено: за посиланням знаходиться сторінка (аккаунт) на сайті (соціальній мережі) «ок» (однокласники) на ім?я « ОСОБА_11 », на сторінці (аккаунті) розміщено 3 фотографії на яких зображений ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду відеозапису від 19.07.2024 року, з роздруківкою вказаного документа та мультимедійним оптичним носієм інформації формату DVD-R, зі збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, згідно якого оглянуто посилання на сторінку під час огляду встановлено: відеозапис має тривалість 2 хвилини 52 секунди, впродовж усієї тривалості відеозапису у правому верхньому куті зображено логотипа «І ТАВРИЯ ХЕРСОНСКАЯ ОБЛАСТЬ». У відео іде розповідь про роботу так званого «скадовского лесоохотничьего хозяйства». На 1 хвилині 27 секунді на відео з?являється особа чоловічої статі, яку підписано як: « ОСОБА_10 ведущий специалист лесоохотничьего хозяйства».;

- протоколом огляду інтернет - видань від 24.02.2025 року, з роздруківкою вказаного документа, зі збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, згідно якого Під час огляду встановлено: результатом пошуку є одне підприємство зареєстровано У РФ: «ОСУДАРСТВЕННОЕ АВТОНОМНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ "СКАДОВСКОЕ ЛЕСООХОТНИЧЬЕ ХОЗЯЙСТВО"». Також відображено наступну інформацію: «Херсонская область, ОГРН: 1239500000080, Дата присвоения ОГРН: 16.01.2023, ИНН: 9500011303, КПП: 950001001, ДИРЕК ТОР: ОСОБА_12 » Згенерований витяг від 24.02.2025 має реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до інформації зазначеної у витязі директором підприємства «ГОСУДАРСТВЕННОЕ АВТОНОМНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ "СКАДОВСКОЕ ЛЕСООХОТНИЧЬЕ ХОЗЯЙСТВО"» є ОСОБА_12 . Підприємство зареєстровано в рф 16.01.2023;

- протоколом огляду мессенджеру «Telegram» за участі свідка ОСОБА_13 від 26.02.2025 року, з роздруківкою вказаного документа та мультимедійним оптичним носієм інформації формату DVD-R, зі збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, згідно якого оглянуто посилання на сторінку сайту https://t.me/minpriroda kherson) телеграм-каналу «Министерство природных ресурсов, экологии и рыболовства Херсонской области» виявлено новину: 13 октября 2023 «В Херсонской области продолжаются работы по сохранению и приумножению лесных массивов Сотрудники Скадовского лесоохотничьего» рассказал ведущий специалист Скадовского лесоохотничьего хозяйства ОСОБА_10 ;

- висновком судово - портретної експертизи № СЕ19/116-24/14671-ФП від 13.08.2024 року, згідно якого ідентифіковано підозрюваного ОСОБА_5 , на зображеннях наданих на експертне дослідження;

Враховуючи повну узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Будь-яких порушень процесуального закону під час руху кримінального провадження на всіх стадіях процесу, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими не виявлено.

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 , ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 638/5446/22, провадження № 51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст досліджених судом письмових доказів та показів свідків, дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Скадовськ Херсонської області, діяв як і особисто, так і за вказівками та за погодженим планом із представниками окупаційної влади. Його діяльність та активні дії на посаді провідного спеціаліста в незаконно створеному державою-агресором окупаційному правоохоронному органі - «державний автономний заклад Херсонської області «Скадовське лісомисливське господарство», мовою оригіналу: «Государственное автономное учреждение Херсонской области «Скадовское лесоохотничье хозяйство», створеного на тимчасово окупованій території, були спрямовані на запровадження та зміцнення влади окупаційної адміністрації, тобто ОСОБА_5 діяв, добровільно, мав вибір та можливість відмовитися від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади.

Враховуючи повноту та несуперечливість досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, мотив та мету вчиненого злочину.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, який посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини обтяжуючої покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу ОСОБА_5 , дають підстави для призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Суд також приймає рішення, щодо залишення обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , до набрання вироку законної сили - тримання під вартою, оскільки, судовий розгляд кримінального провадження завершено, жоден із більш м`яких запобіжних заходів для обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому.

Залишити незмінним запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання на виконання вироку суду.

Строк додаткового покарання рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової судово - портретної експертизи № СЕ19/116-24/14671-ФП від 13.08.2024 року у розмірі 3029,12 грн (три тисячі двадцять дев`ять грн. дванадцять коп.).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити прокурору негайно після його проголошення, а також із урахуванням положень ч.4 ст.46, ч.2 ст. 297-5 КПК України, дві копії вироку направити захиснику обвинуваченого.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Головуючий суддя ОСОБА_14