Рішення № 13898842, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/54904.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мостобуд Інвест»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж –2»

простягнення 134615,76 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Богданов В.В.–дов. № б/н від 01.10.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобуд Інвест»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж –2»про стягнення 113041,83 грн. –основного боргу, 12961,09 грн. –пені, 6104,25 грн. –інфляційних втрат та 2508,59 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору купівлі –продажу № 11/1-10 (з відстрочкою платежу) від 11 січня 2010 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 113041,83 грн.

Ухвалою від 25.11.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.12.2010 року.

В судовому засіданні 13.12.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2010 року подав додаткові документи по справі та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.12.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.01.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 21.01.2011 року не з’явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 21.01.2011 представник відповідача підтримав поданий через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Крім того, в судовому засіданні 21.01.2011 року представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/549, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 21.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 04.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 04.02.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 04.02.2011 року представник відповідача не з’явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи та надіслав телеграму, відповідно до якої, також, просив суд відкласти розгляд справи.

Суд розглянув та відхилив вищезазначені клопотання, як необґрунтовані, крім того, закінчився строк розгляду спору визначений статтею 69 ГПК України.

21.01.2010 року через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, яке суд розглянув та відхилив як необґрунтоване та безпідставне, так як відповідач у відповідності до статті 38 ГПК України не довів неможливості отримання чи надання витребовуваних доказів.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобуд Інвест»(далі –продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж –2»(далі –покупець, відповідач) був укладений договір купівлі –продажу № 11/1-10 (з відстрочкою платежу) (далі –Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець поставляє покупцю будівельне обладнання, інструменти, металопрокат, бетонну суміш та інші будівельні матеріали (далі –товар) в асортименті , кількості, за цінами і на суму, зазначених у товарних накладних, а покупець приймає товар та сплачує його в старок та на умовах згідно цього Договору. Зазначені накладні додаються до Договору і складають його невід’ємну частину.

Відповідно до пункту 1.2 Договору максимальний строк оплати поставленого товару складає до 12 лютого 2010 року. До закінчення вказаного терміну відстрочки покупець зобов’язується оплатити повну вартість товару.

Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка товарів покупцеві здійснюється по цінах згідно товарних накладних.

Пунктом 3.4 Договору сторони узгодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше останнього дня терміну оплати. Платежі виконуються у безготівковому порядку, на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата надходження коштів за поставлений товар на поточний рахунок продавця.

Відповідно до пункту 3.5 Договору остаточні розрахунки між сторонами, якщо необхідність у таких буде мати місце по завершенні терміну оплати, терміну дії Договору, або у випадку його припинення, виконуються в термін 2-ох (двох) банківських днів після настання вищевказаної події.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 113041,83 грн., що засвідчується видатковими накладними № ЦРН-000002 від 26 січня 2010 року на суму 104677,40 грн., № ЦРН-000001 від 20 січня 2010 року на суму 8364,43 грн. та довіреністю № 1/1 від 20 січня 2010 року.

В свою чергу, за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 113041,83 грн.

30 червня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 17, з вимогою сплатити грошові кошти за поставлений товар, що засвідчується фіскальним чеком № 1275 від 30.06.2010 року та яка була отримана уповноваженим представником відповідача 02.07.2010 року, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення, проте відповідач залишив вищезазначену вимогу без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 113041,83 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 113041,83 грн.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він як новий кредитор на підставі Договору № 2211 про відступлення права вимоги від 22.11.2010 року набув право вимоги до позивача згідно Договору № 12/9-1П на поставку продукції від 12.09.2006 року в частині повернення передплати.

Однак, вищезазначені заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

12 вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобуд Інвест»(постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета»(покупець) було укладено Договір № 12/9-1П на поставку продукції (далі –Договір 1), умовами якого сторони узгодили, що постачальник зобов’язався за замовленням покупця постачати будівельні матеріали, а покупець зобов’язався забезпечити приймання та оплату продукції у кількості, терміни і за цінами згідно з специфікацією, яка додається до Договору та є його невід’ємною частиною.

ТОВ «Мостобуд Інвест» та ТОВ «Планета»підписали Специфікацію № 1 до Договору 12/9-1П від 12.09.2006 року відповідно до якої погодили, що останній строк поставки товару 31.10.2006 року.

Навіть, якщо припустити, що ТОВ «Планета» здійснило оплату, а ТОВ «Мостобуд Інвест»у погоджений Специфікацією строк не поставило товар, то згідно зі статтею 693 ЦК України з 01.11.2006 року розпочався перебіг строку позовної давності щодо поставки товару або повернення передплати і відповідно сплив 01.11.2009 року.

22 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета»(первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж –2» (новий кредитор) був укладений Договір № 2211 про відступлення права вимоги (далі – Договір 2), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності з Договором № 12/9-1П від 12.09.2006 року, укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Мостобуд Інвест».

Відповідно до пункту 1.2 Договору 2 за цим Договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 115980,00 грн., які боржник не сплатив за основним договором.

19 січня 2011 року відповідач направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності.

Таким чином, судом встановлено, що за будь –яких умов строк позовної давності по вимогах, які випливають з Договору № 12/9-1П на поставку продукції від 12.09.2006 року пропущено, а тому зарахування зустрічних однорідних вимог є неможливим.

Крім того, відповідачем не надано жодного первинного документу в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 8.2 Договору при несвоєчасній оплаті товару покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як діє на момент розрахунку, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 1.2 Договору максимальний строк оплати поставленого товару складає до 12 лютого 2010 року. До закінчення вказаного терміну відстрочки покупець зобов’язується оплатити повну вартість товару.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 12961,09 грн. за період з 12.02.2010 року по 08.11.2010 року.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, здійснених поставок, остаточної дати сплати визначеної сторонами (12.02.2010 року), а також обмеживши нарахування пені шестимісячним строком із дня коли зобов’язання мало бути виконано, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 10996,03 грн., перерахунок якої здійснено за період з 13.02.2010 року по 13.08.2010 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2508,59 грн. за період з 12.02.2010 року по 08.11.2010 року та 6104,25 грн. –інфляційних втрат за період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та дати виникнення прострочення, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 2499,31 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж –2»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Миколи Краснова, буд. 33; фактична адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, корп. 2, код ЄДРПОУ 36392086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобуд Інвест»(місцезнаходження: 01013, м. Київ, Голосіївський р –н, вул. Баренбойма, 2; фактична адреса: 03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-Б, оф. 206, код ЄДРПОУ 34423337) 113 041 (сто тринадцять тисяч сорок одну) грн. 83 коп. - основного боргу, 10 996 (десять тисяч дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 03 коп. –пені, 6104 (шість тисяч сто чотири) грн. 25 коп. –інфляційних втрат, 2 499 (дві тисячі чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 31 коп. –3% річних, 1326 (одну тисячу триста двадцять шість) грн. 41 коп. - державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 54 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

15.02.2011 року