Рішення № 13898835, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/1403.02.11 За позовом          Закритого акціонерного товариства «Укртехприлад Торговельний дім»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад –Продакшн ЛТД»;

Про                    стягнення 1665780,00 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Нечитайло В.М., представник, довіреність б/н від 18.10.2010 р.;

Від відповідача:           Костючок С.Ю., представник, довіреність б/н від 03.08.2009 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. порушено провадження у справі №18/14, справа призначена слуханням на 18.01.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2011 р. слухання справи №18/14 відкладене до 03.02.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1488436,00 грн. (1425000,00 грн. основного боргу + 63436,00 грн. інфляційних втрат), 163875,00 грн. пені, 13469,00 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 16657,80 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні проти стягнення пені заперечував, зазначаючи про те, що сторонами в укладеному договорі не передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені. Нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми відповідач вважає безпідставним, посилаючись на те, що в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми передбачено саме за неналежне виконання грошових зобов'язань; відповідач зазначає про те, що зобов’язання відповідача за умовами договору полягали у поставці продукції, а тому вважає необґрунтованим нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.05.2010 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 4.3. договору позивач здійснює 100% оплату за товар протягом 4-х днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору позивач, в порядку попередньої оплати продукції, перерахував на користь відповідача 2850000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

—№654 від 17.05.2010 р. на суму 356250,00 грн.;

—№657 від 17.05.2010 р. на суму 356250,00 грн.;

—№662 від 18.05.2010 р. на суму 356250,00 грн.;

—№670 від 18.05.2010 р. на суму 356250,00 грн.;

—№677 від 18.05.2010 р. на суму 356250,00 грн.;

—№681 від 19.05.2010 р. на суму 267187,50 грн.;

—№693 від 20.05.2010 р. на суму 267187,50 грн.;

—№698 від 20.05.2010 р. на суму 267187,50 грн.;

—№699 від 20.05.2010 р. на суму 267187,50 грн.

Пунктом 3.4. договору визначена кінцева дата поставки товару –15.06.2010 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, оплачену позивачем продукцію поставив частково, на суму 1425000,00 грн., що підтверджується накладними:

—№17716 від 23.06.2010 р. на суму 712500,00 грн.;

—№19067 від 05.07.2010 р. на суму 712500,00 грн.

Позивач 03.08.2010 р. звернувся до відповідача з листом вих. №187 від 03.08.2010 р., в якому просив відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх договірних зобов'язань, повернути на користь позивача кошти у сумі 1425000,00 грн.

Відповідач у листі вих. №271 від 05.08.2010 р. (відповідь на вищезазначений лист) запропонував поставити продукцію у строк до 30.09.2010 р., а у випадку не поставки продукції у зазначений термін повернути кошти.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як визначено частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 1425000,00 грн.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 163875,00 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами в укладеному договорі не передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за прострочення виконання зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нараховані 63436,00 грн. інфляційних втрат та 13469,00 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Враховуючи ту обставину, що позивачем при нарахуванні трьох процентів річних з простроченої суми невірно визначений їх розмір, господарський суд, керуючись статтею 55 ГПК України, визначив розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 10306,85 грн. Розрахунок трьох процентів річних з простроченої суми здійснений господарським судом за період з 05.08.2010 р. (отримання відповідачем листа позивача про відмову від прийняття виконання з вимогою повернути кошти) до 01.11.2010 р. (кінцева дата нарахування позивачем трьох процентів річних з простроченої суми згідно з розрахунком останнього).

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад Продакшн Лтд»(інд. 03127, м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 93, код ЄДРПОУ 13345568) на користь Закритого акціонерного товариства «Укртехприлад Торговельний дім»(інд. 02121, м. Київ, Харківське шосе, 145, код ЄДРПОУ 34342578) 1425000 (один мільйон чотириста двадцять п’ять тисяч) грн. заборгованості, 63436 (шістдесят три тисячі чотириста тридцять шість) грн. інфляційних втрат, 10306 (десять тисяч триста шість) грн. 85 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 14987 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 02 коп. витрат по сплаті держмита та 212 (двісті дванадцять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 10.02.2011 р.