Ухвала суду № 138988182, 13.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 759/29335/25

Провадження №2/367/6625/2026

УХВАЛА

Іменем України

про повернення

13 серпня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Пархоменко М.А., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області зі Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю надійшла цивільна справа № 758/29335/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Пархоменко М.А., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі ухвали від 17.03.2026.

25 травня 2026 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області залишено без руху позовну заяву, з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку 10 днів з дня отримання даної ухвали для їх усунення.

До суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Проаналізувавши матеріали справи та поданої заяви, суд дійшов висновку, що недоліки позову не усунуті, а саме: не подано до суду доказ надсилання відповідачу позову з копіями поданих до суду документів листом з описом вкладення на адресу його реєстрації: АДРЕСА_1 .

29 червня 2026 року ухвалою суду продовжено строк усунення недоліків позовної заяви з наданням позивачу строку 5 днів з дня отримання даної ухвали для їх усунення.

Згідно довідок про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді, ухвала від 29.06.2026 доставлена до електронного кабінету позивача та його представника 14.07.2026.

Станом на 13.08.2026 заява про усунення недоліків до суду не надходила.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998 року, та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на те, що недоліки позовної заяви не усунуто, ухвалу залишено невиконаною стороною позивача, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 185, 247, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Пархоменко М.А., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова