Рішення № 138987504, 14.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12784/26

Провадження № 2/161/6478/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Рудської С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

1.1. Позиція позивача.

12 червня 2026 року позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.08.2022 по 11.03.2024 позивача працювала на посаді юриста з питань ВПО в БФ «БО «Право на захист».

На прохання роботодавця з метою зарахування заробітної плати 08.08.2022 нею було відкрито банківський картковий рахунок в Акціонерному товаристві «ОТП Банк» (надалі за текстом - відповідач).

Після звільнення на її рахунку було більше 60 000,00 грн, які вона планувала використовувати в інтересах сім`ї. Тобто, ці кошти мали стати для неї джерелом для проживання на декілька місяців допоки вона повноцінно не повернуся до своєї основної професійної діяльності як адвокат. Саме тому, вона вирішила не закривати рахунок в АТ «ОТП Банк» допоки не використає кошти.

21.03.2024 о 08:29 год, перебуваючи вдома з п`ятимісячною дитиною, вона отримала ряд повідомлень в мобільному застосунку «OTP Bank» (скрін-шот повідомлень з застосунку додається). А саме про:

- списання з її карткового рахунку НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» грошових коштів в розмірі 4750,00 RM(гривневий еквівалент - 40 091,51) на рахунок ZNS MOBILE ENTERPRISE; - про блокування її карткового рахунку;

- про відмову в списанні з рахунку грошових коштів в розмірах 4750,00 RM, 120,00 RM та 470,00 RM на рахунки юридичних осіб RESTORAN ING KEE TERRY та ZNS MOBILE ENTERPRISE.

Повідомлення вона побачила відразу та перевірила наявність банківської картки, адже виникла підозра, що вона могла бути викрадена або втрачена. Однак, банківська картка була у неї. 21.03.2024 вона нею не використовувалася. Жодних Інтернет-платежів 21.03.2024 вона не проводила. Нікому і ніколи я не передавала дані своєї банківської карти, не переходила за фішинговими повідомленнями, адже в силу своєї професійної діяльності знаю та розумію наслідки таких дій.

Більш того, при оплаті послуг/товарів через мережу Інтернет на її мобільний номер телефону НОМЕР_2 завжди приходило sms-сповіщення із цифровим кодом. Лише після введення даного коду грошові кошти списувалися з її банківського рахунку. Натомість, 21.03.2024 жодних sms-сповіщень від банку вона не отримувала.

О 08:50 год 21.03.2024 вона зателефонувала в службу підтримки відповідача (гаряча лінія за номером +380444900500, номер опубліковано на офіційному сайті відповідача https://www.otpbank.com.ua) та повідомила про те, що не проводила жодних операцій 21.03.2024.

Оператор відповідача рекомендувала їй подати заяву про повернення коштів за сумнівною транзакцією. Однак, працівник чат-боту банку відповідача (скрін-шот переписки в чат-боті додається) повідомила, що така заява може бути мною подана лише після 22.03.2024, оскільки списані з її рахунку кошти заблоковані і їхнє розблокування відбудеться протягом 2-5 днів.

Із електронної платіжної інструкції №1ef9e87f-7efd-4c76-a482-77cfb78e0260 від 21.03.2024 вбачається, що грошові кошти в сумі 4 750,00 MYR (еквівалент в гривні - 40 091,51) списані на рахунок ZNS MOBILE ENTERPRISE. Означена юридична особа мені не відома, жодними її послугами я ніколи не користувалася. Відтак, позивач стверджує, що кошти з її банківського рахунку НОМЕР_8 були списані безпідставно, а сама операція є незаконною. Фактично відбулася крадіжка грошових коштів з її банківського рахунку.

Позивач вирішила негайно подати до банку розпорядження про відкликання платіжної інструкції. Форма розпорядження про відкликання платіжної інструкції мала б бути затверджена Публічним Договором про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих), до якого вона приєдналася.

Однак, означеним договором форма розпорядження не затверджена. Відтак, вона підготувала самостійно розпорядження про відкликання платіжної інструкції, підписала його своїм ЕЦП та 21.03.2024 о 10:53 год. надіслала його на офіційну електронну пошту відповідача.

Листом від 21.03.2024 о 11:04 год. відповідач підтвердив факт отримання її електронного листа та відповідно розпорядження.

Цього ж дня, приблизно о 11:30 год. вона передала паперовий примірник розпорядження про відкликання платіжної інструкції спеціалісту відділення банку відповідача, що у м. Луцьк.

21.03.2024 працівниця відділення банку відповідача о 12:01 год. видала мені звіт-рахунок за 21.03.2024. Із означеного звіту-рахунку вбачається, що:

- станом на 21.03.2024 на моєму банківському рахунку було обліковано 43 013,37 грн;

- спірна операція відбулася через POS-термінал (POS Purchase) компанії ZNS MOBILE ENTERPRISE (м. Перак, Малайзія).

Однак, в час списання з її рахунку коштів вона перебувала в себе вдома (с. Боголюби Луцького району Волинської області) та й взагалі ніколи не відвідувала Малайзію, що підтверджується її паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Також 21.03.2024 вона подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до Луцького РУП ГУНП у Волинській обл.

22.03.2024 за її заявою про вчинення кримінального правопорушення Луцьким РУП ГУНП у Волинській області було зареєстроване кримінальне провадження №12024030580001125, що підтверджується листом Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. №6762025 від 02.01.2025 та витягом з ЄРДР.

Із означеного вбачається, що виявивши списання з її рахунку значної суми коштів за операцією яку я не акцептувала та не проводила вона негайно повідомила про це відповідача. Також нею було подано відповідачу ряд заяв:

- 22.03.2024 - про проведення службового розслідування;

- 25.03.2024 - вимога про надання інформації;

- 26.03.2024 - про надання відповіді щодо розгляду поданих заяви та розпорядження від 21.03.2024;

- 28.03.2024 - запит на отримання звукозапису розмови.

13.05.2024 відповідач надав відповідь вих. №04-68-23/4166, згідно якої (цитати): « транзакція, заявлена Вами як спірна, була проведена згідно усіх вимог платіжної системи. Також повідомляємо, що зазначена операція була проведена з використанням цифрового токена. Зазначаємо, що картку № НОМЕР_4 було зареєстровано в мобільному додатку Apple Pay 25.02.2024. Перевірку введених реквізитів в мобільний додаток Apple Pay та автентифікацію Вас як держателя картки було проведено Банком шляхом надсилання повідомлення SMS з одноразовим паролем для можливості реєстрації картки у мобільному додатку Apple Pay на Ваш фінансовий номер телефону НОМЕР_2 о 12:03:24 25.02.2024. Стосовно питання блокування платіжної картки № НОМЕР_4 , що емітована до рахунку НОМЕР_1 , повідомляємо, що картку було заблоковано Банком 21.03.2024 о 08:29:54 на підставі підозри у здійсненні шахрайських дій з банківською карткою. Стосовно питання надання аудіозапису Вашої розмови з працівником Довідкового центру Банку, яка мала місце 21.03.2024 о 08:50, повідомляємо що відповідно до чинного законодавства України Банк не зобов`язаний надавати/ розкривати таку типу інформацію на запит клієнта. Телефонні розмови з клієнтами фіксуються Банком для внутрішнього використання, у тому числі для проведення службових розслідувань. ».

Як прослідковується з відповіді відповідач проігнорував моє розпорядження про відкликання неакцептованої мною платіжної інструкції від 21.03.2024. Надана відповідачем інформація щодо ніби то реєстрації нею банківської картки № НОМЕР_4 у мобільному додатку Apple Pay її здивувала.

Вказує, що ніколи не реєструвала означену банківську карту в Apple Pay (на мобільному пристрої в мене встановлений електронний гаманець), ніколи не проводила жодних платежів по карті за допомогою даного застосунку.

За весь час користування нею мобільним електронним гаманцем (Apple Pay/Wallet) у неї було додано дві карти, а саме:

- № НОМЕР_5 (Monobank, АТ «Універсал банк») - нині активна;

- № НОМЕР_6 (АТ «Креді Агріколь Банк») - вилучена з електронного гаманця. Означена інформація підтверджується скрін-шотом мобільного застосунку «Гаманець». Зрештою здійснення оплати цифровим токеном через POS-термінал передбачає особисту присутність особи у торгівельній мережі, яка використовує POS-термінал. Однак, як вона попередньо зазначила, 21.03.2024 вона перебувала в Україні: була особисто присутня у відділенні банку відповідача, що в м. Луцьк та в Луцькому РУП ГУНП у Волинській області. Очевидно, що за таких обставин вона не могла одночасно перебувати в Республіці Малайзія.

Також із відповіді є очевидним, що відповідач розумів, що спірна операція по її рахунку є шахрайською та з власної ініціативи заблокував мою картку.

08.05.2025 відповідач надав їй відповідь вих. №04-68-23/4847 відповідно до якої:

- станом на дату надання відповіді у відповідача відсутня можливість надати інформацію про технічні параметри доступу до системи Інтернет-банкінгу OTP BANK UA за період з 01.02.2024 по 21.03.2024;

- запитувана інформація щодо IP-адреси, MAC-адреси та дані про підключення до системи Інтернет-банкінгу OTP BANK UA належать до категорії технічних даних та не відноситься до інформації, яка підлягає обов`язковому зберіганню банком та наданню на запит клієнта.

Відповідач відмовив у поверненні їй коштів за операцією від 21.03.2024, яку вона не ініціювала та не схвалювала.

У серпні 2024 я закрила рахунок у відповідача, оскільки банк щомісяця списував з її рахунку кошти за його обслуговування (по 15 грн. за квітень-червень 2024 року, а всього в сумі 45 грн.). Після остаточного списання з її рахунку заблокованої суми за спірною транзакцією сума залишку на її рахунку стала 3 559,77 грн. Означена сума кошів після закриття нею рахунку була перерахована відповідачем на її рахунок в АТ «Універсал Банк». Тобто після остаточної конвертації сума за операцією від 21.03.2024, яку вона не акцептувала та не проводила, становила 4 750,00 RM (еквівалент в гривні 39 453,60 грн). В позасудовому порядку врегулювати спір не вдалося. Відтак з огляду на вказану попередньо інформацію позивач стверджує, що відповідачем, як надавачем банківських послуг, їй заподіяно матеріальні збитки у розмірі 39 453,60 грн.

З наведених вище підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 39 453,60 грн.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

ІІ. Мотивувальна частина.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, з таких підстав.

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 08 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 подала заяву-анкету про надання послу АТ «ОТП Банк» №0109/980/2923137/22 на підставі якої їй було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 .

21.03.2024 о 08:29 год позивач отримала ряд повідомлень в мобільному застосунку «OTP Bank», а саме про:

- списання з її карткового рахунку НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» грошових коштів в розмірі 4750,00 RM(гривневий еквівалент - 40 091,51) на рахунок ZNS MOBILE ENTERPRISE; - про блокування її карткового рахунку;

- про відмову в списанні з рахунку грошових коштів в розмірах 4750,00 RM, 120,00 RM та 470,00 RM на рахунки юридичних осіб RESTORAN ING KEE TERRY та ZNS MOBILE ENTERPRISE.

Із електронної платіжної інструкції №1ef9e87f-7efd-4c76-a482-77cfb78e0260 від 21.03.2024 вбачається, що грошові кошти в сумі 4 750,00 MYR (еквівалент в гривні - 40 091,51) списані на рахунок ZNS MOBILE ENTERPRISE.

З матеріалів справи слідує, що позивач підготувала розпорядження про відкликання платіжної інструкції, підписала його своїм ЕЦП та 21.03.2024 о 10:53 год. надіслала його на офіційну електронну пошту відповідача.

Електронним листом від 21.03.2024 о 11:04 год. відповідач підтвердив факт отримання її електронного листа та відповідно розпорядження.

Згідно із звіту-рахунку по картковому рахунку позивача вбачається, що:

- станом на 21.03.2024 на моєму банківському рахунку було обліковано 43 013,37 грн;

- спірна операція відбулася через POS-термінал (POS Purchase) компанії ZNS MOBILE ENTERPRISE (м. Перак, Малайзія).

Згідно з паспортом громадянина України для виїзду за кордон, позивач 21 березня 2024 року перебувала на території України, виїздів за кордон не здійснювала.

Також 21.03.2024 вона подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яким було зареєстроване кримінальне провадження №12024030580001125.

Листом від 13.05.2024 вих. №04-68-23/4166 відповідач повідомив позивача що транзакція, заявлена як спірна, була проведена згідно усіх вимог платіжної системи. Зазначена операція була проведена з використанням цифрового токена. Картку № НОМЕР_4 було зареєстровано в мобільному додатку Apple Pay 25.02.2024. Перевірку введених реквізитів в мобільний додаток Apple Pay та автентифікацію позивача, як держателя картки було проведено Банком шляхом надсилання повідомлення SMS з одноразовим паролем для можливості реєстрації картки у мобільному додатку Apple Pay на її фінансовий номер телефону НОМЕР_2 о 12:03:24 25.02.2024. Стосовно питання блокування платіжної картки № НОМЕР_4 , що емітована до рахунку НОМЕР_1 , банк повідомив, що картку було заблоковано 21.03.2024 о 08:29:54 на підставі підозри у здійсненні шахрайських дій з банківською карткою.

Наразі договір банківського рахунку між сторонами розірваний, залишок коштів, який був списаний за операцією від 21.03.2024 о 08:29 у розмірі 4 750 RM позивачу повернутий не був.

2.2. Позиція суду.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі N 753/8671/21 (провадження N 61-550св22).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15 зазначено, що:

"відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення N 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, касаційний суд дійшов помилкового висновку про вину ОСОБА_1 як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі N 552/2819/16-ц (провадження N 61-1396св18) вказано, що:

"користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Посилання АТ КБ "ПриватБанк" на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_3 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом АТ КБ "ПриватБанк" не надано відповіді

Крім того, судом встановлено факт звернення позивача до банку про скасування спірних транзакцій та повернення коштів, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї крадіжки. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування спірних транзикцій та повернення коштів.

Судом також береться до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними".

Суд, врахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, виходить з того, відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що позивач ОСОБА_1 , як користувач платіжної картки із встановленим кредитним лімітом, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по картку, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжну операцію 21.03.2024 о 08:29 на суму 4 750 RM (Малайзійський рингіт).

Частиною третьою статті 1075 ЦК України передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Всупереч вищенаведеному, відповідач, розірвавши договір банківського рахунку з позивачем, не повернув їй залишок коштів за операцією, яка нею не здійснювалася, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Оскільки суд задовольнив позов повністю, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 265ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 39 453,60 грн (тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», м. Київ, вул. Жилянська, буд.43, код ЄДРПОУ 21685166.

Повне рішення суду складено та підписано 14 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська