Рішення № 13898714, 11.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/59111.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»

простягнення 2086,61 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Новікова О.М. –дов. № 07/МП/С від 04.01.2011 року;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»про стягнення 2031,90 грн. –основного боргу та 54,71 грн. - пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором № 1086 поставки товару від 01.01.2010 року, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2031,90 грн.

Ухвалою від 20.12.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.01.2011 року.

В судовому засіданні 24.01.2011 року представники позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2011 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 24.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.02.2011 року.

В судовому засіданні 11.02.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2011 року не з'явився вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНАР», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № 1086 поставки товару (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався передає у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти цей товар та розрахуватися за нього в строки вказані в даному Договорі. Найменування кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по цьому Договору, визначається в Додатковій угоді (додатку) до Договору та у видатковій накладній, які після їх підписання сторонами, є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна (вартість) одиниці товару включає вартість товару, пакування, витрати по його доставці, оформлення необхідної документації.

Згідно з пунктом 3.2.2 Договору покупець зобов’язаний оплачувати товар згідно з умовами визначеними у цьому Договорі та в Додатковій угоді.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що розрахунок за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника в грошовій одиниці України –гривні.

Відповідно до пункту 4.4 Договору по факту відвантаження товару: розрахунок за отриманий товар покупець зобов’язується здійснити не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 2031,90 грн., що засвідчується видатковими накладними № РН-084811 від 06 вересня 2010 року на суму 1478,40 грн., № РН-091045 від 05 жовтня 2010 року на суму 553,50 грн.

В свою чергу відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 2031,90 грн.

05 листопада 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 919, відповідно до якої просив останнього погасити існуючу заборгованість, що засвідчується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 5923 від 05.11.2010 року, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 2031,90 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2031,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.4 Договору у разі порушення покупцем порядку розрахунків за отриманий товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Оплата покупцем пені не звільняє його від обов’язку погасити свою заборгованість перед постачальником за отриманий за цим Договором товар.

Позивач керуючись пунктом 7.4 Договору за прострочення строків сплати заборгованості за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 54,71 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 4.4 та 7.4 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, встановленої дати прострочення, порядку розрахунків визначеного сторонами та дат здійснених поставок, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 53,59 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»(місцезнаходження: 04073, м. Київ, Подільський р-н, вул. Петропавлівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 22939108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський р –н, просп. 40-річчя жовтня, буд. 120, корпус 1; фактична адреса: 02021, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203 (літера 2-А), код ЄДРПОУ 35432061) 2 031 (дві тисячі тридцять одну) грн. 90 коп. - основного боргу, 53 (п’ятдесят три) грн. 59 коп. –пені, 101 (сто одну) грн. 95 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 87 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

14.02.2011 року