Рішення № 138987119, 14.08.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/298/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.08.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Єгорової Н.І.,

за участю секретаря Маковецької Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Доманівка Вознесенськго району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 10.05.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 5908269 згідно якого останній отримав кредит в сумі 6000 грн. зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.

Позикодавець виконав умови договору, перерахувавши позичальнику кошти в кредит.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплаті відсотків та комісії належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка на дату звернення до суду з позовною заявою становить 17880 грн. та складається з наступного: 6000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу; 5880 грн.- заборгованість по комісії за обслуговування кредиту,6000 грн. заборгованість за неустойкою.

18.09.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №18092025, згідно якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит № 5908269 від 10.05.2025 року.

У зв"язку з тим, що відповідач не вживає заходів до повернення кредиту, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 5908269 від 10.05.2025 року в розмірі 17880,00 грн. та судові витрати.

Представник позивач в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, згодна на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзив на позов не подав, клопотання розглянути справу у його відсутність не надав, причину неявки в судові засідання не повідомив .

Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання сторін, фіксація судового засідання технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.05.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 5908269 від 10.05.2025 року, згідно якого останній отримав кредит в сумі 6000 грн. зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом. Строк кредиту 360 днів, дата повернення кредиту 05.05.2026 року. Згідно п. 1.5.1 Договору встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 0.30% від суми кредиту , що склало 18 грн.одноразово. Згідно п. 1.5.2. Договору встановлено комісія за обслуговування кредиту 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду. Згідно п. 1.5.3. протягом першого розрахункового періоду встановлено ставку 0,0010 % річних на фактичну заборгованість, в подальшому 0,0010 відсотків річних (п.1.5.4.).

Відповідачем підписано анкету-заявку на кредит № 5908269 від 10.05.2025 року, підписано паспорт споживчого кредиту, паспорт, графік погашення , що у сукупності входить до складу договору..

Згідно платіжного доручення 153378055, 10.05.2025 року позикодавцем на картку маска НОМЕР_1 на виконання кредитного договору № 5908269 перераховано 6000 грн. , отримувач ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплаті відсотків та комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка на дату звернення до суду з позовною заявою становить 17880 грн. та складається з наступного: 6000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу; 5880 грн.- заборгованість по комісії за обслуговування кредиту,6000 грн. заборгованість за неустойкою, що підтверджено розрахунком ТОВ «Мілоан» .

18.09.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №18092025, згідно якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит № 5908269 від 10.05.2025 року та реєстру боржників від 18.09.2025.

Відповідач не вживає заходів до погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Оскільки відповідач своєчасно та належним чином свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконав, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основним кредитом в сумі 6000 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії в сумі 5880 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування `після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/ оспорювана.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цьогоЗакону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) 5880 грн., задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Водночас пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6000 грн..

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 6000,00 грн. , в задоволені іншої частини вимог слід відмовити.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 893.42 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014., м.Бровари, вул.Лісова 2, Броварського району, Київської обл) заборгованість за договором про споживчий кредит № 5908269 від 10.05.2025 року в розмірі 6000 гривень., що складається із заборгованості за основним зобов"язанням.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014., м.Бровари, вул.Лісова 2, Броварського району, Київської обл) судові витрати у виді судового збору у розмірі 893.42 грн.

.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. І. Єгорова