Рішення № 138986179, 14.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 Справа № 917/1111/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Виконавчого комітету Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (адреса: 39520, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Мартинівка, Мартинівська ТГ, вул. Хмельницького Богдана, будинок 18, ЄДРПОУ 04383475)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС РИТЕЙЛ" (адреса 36009, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Зіньківська, будинок 19Б, ЄДРПОУ 44098532)

про зобов`язання ТОВ "БВС РИТЕЙЛ" належним чином виконати взяті на себе зобов`язання за Договором про закупівлю № 2 та № 3 від 19.01.2026, шляхом забезпечення можливості отримання 500 (п`ятсот) літрів бензину А-95, 540 (п`ятсот) літрів дизельного палива за талонами, переданими на виконання зазначеного договору та оплаченими Виконавчого комітету Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи:

Розглядається позовна заява Виконавчого комітету Мартинівської сільської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС РИТЕЙЛ» (відповідач) про зобов`язання відповідача виконати в натурі умови Договору про закупівлю №2 від 19.01.2026 (далі Договір №2) та Договору про закупівлю №3 від 19.01.2026 (далі Договір №3 ) шляхом здійснення заправки автомобілів позивача за талонами на 440 літрів бензину А-95 на загальну суму 21 621,60 грн; за талонами на 540 літрів дизельного палива на загальну суму 27 248,40 грн (відповідно до уточненої редакції позовної заяви, а.с.44-50)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що частина отриманих відповідно до умов Договору № 2 та Договору № 3 та повністю оплачених талонів на пальне (бензин А-95, дизельне паливо) залишається нереалізованою, оскільки Відповідач фактично припинив виконання своїх договірних зобов`язань та заблокував можливість отримання пального за такими талонами на автозаправних станціях, визначених Договорами.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК ) України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальні дії суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.

Ухвалою від 10.06.2026 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16.06.2026 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Суд належним чином виконав обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляд справи шляхом надіслання ухвали від 22.06.2026 в електронній формі до Електронних кабінетів сторін та оприлюднення в Державному реєстрі судових рішень.

Після прийняття справи до провадження судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ГПК України щодо подання позовних заяв, викладених в п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, в зв`язку з чим суд керуючись ч. 11 ст. 176 ГПК України залишив позовну заяву без руху ухвалою від 10.08.2026.

У строк, визначений судом позивачем надана заява про усунення недоліків (вх. № 11071 від 13.08.2026). За таких обставин, суд продовжує розгляд справи згідно з ч. 12 ст. 176 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Між Виконавчим комітетом Мартинівської сільської ради (позивач) як Замовником та ТОВ «БВС РИТЕЙЛ» (відповідач) як Постачальником 19 січня 2026 року було укладено Договір про закупівлю №2 (Договір №2, а.с.10-14), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника Бензин А-95 (талони номіналом 10 л. або 20 л.) за ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (надалі Товар). Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товару передбачається у Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відпуск Товару здійснюється у мережі автозаправних станцій (далі - АЗС) згідно з Переліком АЗС, які обслуговують талони Постачальника (Додаток № 2 до цього Договору), а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати такий Товар.

Талони видаються Постачальником на умовах та за ціною згідно цього Договору. Термін дії наданих талонів становить один рік з моменту підписання цього договору, але не більше, ніж до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.. Талони підтверджують право на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому, здійснювати відпуск Товару на АЗС зазначених у Додатку № 2 до цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору № 2 визначено, що ціна цього Договору становить: 371 498 гри. 40 коп. з ПДВ, в т.ч. ПДВ 20% 61 916 гри. 40 коп., сума без ПДВ 309 582 гри. 00 коп.

Замовник сплачує вартість заявленого Товару протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки Товару (передачі талонів) що підтверджується підписання Сторонами відповідної видаткової накладної, без урахування суми ПДВ (у разі, якщо Постачальник є платником ПДВ) (п.4.1 Договору №2).

Відповідно до пунктів 5.1. - 5.7 Договору № 2 термін поставки (передачі) товарів - протягом дії цього Договору.

Місце поставки (передачі) товарів: м. Карлівка, Полтавська обл., Полтавський р-н. та власні або орендовані АЗС Постачальника.

Поставка Замовнику Товару здійснюється шляхом заправки автомобілів Замовника при пред`явленні особами Замовника талонів. Талони є підставою для видачі (заправки) в АЗС вказаного у талоні об`єму і марки Товару, після чого всі обов`язки Сторін по погашених талонах вважаються виконаними.

Поставка (передача) талонів на пальне здійснюється протягом семи робочих днів з дати заявки Замовника.

Датою передачі талонів є дата, вказана у видатковій накладній, підписаній представником Замовника та Постачальника.

У тому випадку, якщо отримані від Постачальника талони не будуть використані Замовником протягом терміну їх дії, Постачальник зобов`язується, за письмовим зверненням Замовника, протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання такого звернення, подовжити термін дії талонів на один календарний місяць або замінити на нові.

Для відпуску (отримання) Товару представник Замовника пред`являє АЗС талони. АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талонів і на підставі цього здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. Після відпуску Товару талони на пальне залишаються у АЗС, замість яких АЗС передає представнику Замовника фіскальний чек із зазначенням відповідної марки та кількості відпущеного Товару, який в свою чергу є підтвердженням фактичної поставки Постачальником Замовнику відповідного Товару.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє по 31.12.2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 Договору № 2).

На підставі підписаних сторонами видаткових накладних № 6853 від 19.01.2026 (на суму 30 958, 20 грн) , № 23324 від 26.02.2026 (на суму 30 958, 20 грн) та № 35479 від 27.03.2026 (на суму 34 051, 50 грн) відповідачем було передано позивачу 169 шт талонів (номіналом 20 л та 10 л) на 1 830 л бензину А 95 на загальну суму 95 967,90 грн, копії відповідних видаткових накладних додані позивачем до позовної заяви (а.с.21,зворот; 22; 23,зворот).

Позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви від 13.08.2026 додані докази оплати платіжною інструкцією № 54 від 26 лютого 2026 року на суму 30 958, 20 грн; призначення платежу: « 0210150, КЕКВ2210-30958.20, придбання пально-мастильних матеріалів (талонів бензин А-95-630л), згідно накладної Nє 23324 від 26.02.2026р. договір Nє 2 від 19.01.2026р з ПДВ-5159.70грн»; платіжною інструкцією № 6 від 20 січня 2026 року на суму 30 958, 20 грн, призначення платежу: « 0210150, КЕКB2210-30958.20, придбання пально-мастильних матеріалів (талонів бензин А-95- 630л), згідно накладної Nє 6853 від 19.01.2026р. договір Nє 2 від 19.01.2026р з ПДВ- 5159.70грн» (а.с.65,зворот).

Між Виконавчим комітетом Мартинівської сільської ради (позивач) як Замовником та ТОВ «БВС РИТЕЙЛ» (відповідач) як Постачальником 19 січня 2026 року також було укладено Договір про закупівлю №3 (Договір №3, а.с.15-18), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника Дизельне паливо (талони номіналом 10л. або 20 л.) за ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (надалі - Товар ). Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товару передбачається у Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відпуск Товару здійснюється у мережі автозаправних станцій (далі - АЗС) згідно з Переліком АЗС, які обслуговують талони Постачальника (Додаток № 2 до цього Договору), а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати такий Товар.

Талони видаються Постачальником на умовах та за ціною згідно цього Договору. Термін дії наданих талонів становить один рік з моменту підписання цього договору, але не більше, ніж до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.. Талони підтверджують право на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому, здійснювати відпуск Товару на АЗС зазначених у Додатку № 2 до цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору № 3 визначено, що ціна цього Договору становить: 181 656 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 20% - 30 276 гри. 00 коп., сума без ПДВ 151 380 грн. 00 коп.

Пунктами 5.1-5.7 Договору № 3 визначені умови поставки товару, аналогічні умовам поставки товару, які визначені в п.п.5.1-5.7 Договору № 2.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє по 31.12.2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. Договору № 3).

На підставі підписаних сторонами видаткових накладних № 6846 від 19.01.2026 (на суму 15 138, 00 грн) , № 23351 від 26.02.2026 (на суму 15 138, 00 грн) та № 35482 від 27.03.2026 (на суму 16 653, 00 грн) позивачем було оплачено, а відповідачем передано 80 шт талонів (номіналом 20 л та 10 л) на 900 л дизельного палива на загальну суму 46 929, 00 грн, копії відповідних видаткових накладних додані позивачем до позовної заяви (а.с.21; 22, зворот; 23).

Позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви від 13.08.2026 додані докази оплати платіжною інструкцією Nє 55 від 26 лютого 2026 року на суму 15 138, 00 грн, призначення платежу : « 0210150, КЕКВ2210-15138.00, придбання пально-мастильних матеріалів (талонів ДП - 300л), згідно накладної Nє 23351 від 26.02.2026р, договір Nє 3 від 19.01.2026р з ПДВ - 2523. 00 грн»; платіжною інструкцією Nє 7 від 20 січня 2026 року на суму 15 138, 00 грн, призначення платежу: « 0210150, КЕКВ2210-15138.00, придбання пально-мастильних матеріалів (талонів ДП - 300л), згідно накладної Nє 6846 від 19.01.2026р, договір Nє 3 від 19.01.2026р з ПДВ - 2523. 00грн» (а.с. 64, зворот).

Відповідач звертався до позивача з листом № 174 від 11 березня 2026 щодо розірвання Договорів №2 та №3, посилаючись на різке зростання закупівельних цін на нафтопродукти у своїх постачальників, що, на думку відповідача, є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів; до зазначеного листа були додані проекти додаткових угод про розірвання договорів (а.с.28-29).

Позивач листом від 16.03.2026 повідомив відповідача про свою незгоду на розірвання Договорів № 2 та № 3 (а.с.31).

В подальшому, на підставі наданої відповідачем довідки Полтавської торгово-промислової палати від 13.03.2026 № 24.14-05/102, між сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 26.03.2026 до Договорів № 2 та № 3, якими погоджено збільшення ціни товару відповідно до вимог законодавства та умов договорів (а.с.14,19-20).

Листом № 426 від 01.05.2026 (а.с.31-32) відповідач звернувся до позивача з пропозицією щодо розірвання Договору №3. Як свідчить зміст вказаного листа, відповідачем зазначено про неможливість подальшого постачання дизельного палива за цінами, визначеними вказаним Договором, та повідомлено про фактичну неможливість виконання умов Договору №3.

В позовній заяві позивач посилається на те, що на момент подання позову ним не було отримано відповідно до Договору №2 440 літрів бензину А-95 на загальну суму 21 621,60 грн за нереалізованими талонами на бензин А-95 у наступній кількості:

- 14 шт номіналом 20 л, які надані на підставі видаткової накладної № 6853 від 19.01.2026 (52NR286246, 52NR286247, 52NR286248, 52NR286249, 52NR286251, 52NR286252, 52NR286253, 52NR286254, 52NR286255, 52NR286256, 52NR286257, 52NR286258, 52NR286259, 52NR286260), строк дії до 13 грудня 2026 року;

- 16 шт номіналом 10 л, які надані на підставі видаткової накладної № 23324 від 26.02.2026 (51NR004201, 51NR004206, 51NR004207, 51NR004208, 51NR004209, 51NR004210, 51NR004211, 51NR004212, 51NR004213, 51NR004214, 51NR004215, 51NR004216, 51NR004217, 51NR004218, 51NR004219, 51NR004220), строк дії до 13 грудня 2026 року.

Також позивач посилається на те, що на момент подання позову ним не було отримано відповідно до Договору №3 540 літрів дизельного палива на загальну суму 27 248,40 грн за нереалізованими талонами на бензин А-95 у наступній кількості:

- 30 шт номіналом 10 л надані, які на підставі видаткової накладної № 6846 від 19.01.2026 (D1NR308281 - D1NR308310), строк дії до 13 грудня 2026 року;

- 24 шт номіналом 10 л, які надані на підставі видаткової накладної № 23351 від 19.01.2026 (D1NR345601 - D1NR345620, D1NR345627, D1NR345628, D1NR345629 D1NR345630), строк дії до 13 грудня 2026 року.

Відповідачем докази поставки товару за Договорами № 2 та № 3 надані суду не були.

Позивач посилається також на те, що з метою з`ясування причин блокування талонів та врегулювання спору в досудовому порядку ним був направлений відповідачу лист від 08.05.2026 № 01- 21-06/599 (а.с.34), із проханням надати роз`яснення щодо підстав блокування діючих талонів та забезпечити можливість їх використання відповідно до умов укладених договорів.

Водночас, будь-які докази фактичного направлення вказаного листа відповідачу до позовної заяви додані не були.

Під час розгляду по суті заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Частиною першою ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням обставин, встановлених судом, спірні правовідносини між сторонами виникли в зв`язку з укладенням та виконанням Договорів №2 та №3, які за правовим змістом є договорами поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст.712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст.655 ЦК України).

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі Інструкція).

Згідно з п.3 Інструкції, талон спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.

Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

З урахуванням змісту Договорів №2 та №3, Специфікацій до них та видаткових накладних, суд констатує, що предметом Договорів, тобто товаром, який підлягав передачі постачальником (відповідачем) є майно, що визначається родовими ознаками, зазначене в п.1.1 Договорів та в Специфікаціях до них, а саме бензин А-95 (Договір №2) та дизельне паливо (Договір № 3).

Ч.1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Водночас, суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про передачу відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на фактичне отримання відповідної кількості товару у майбутньому, в порядку, визначеному п.п.5.3,5.7 Договорів, тобто шляхом заправки автомобілів Замовника на АЗС; місце поставки (передачі) товарів: м. Карлівка, Полтавська обл., Полтавський р-н. та власні або орендовані АЗС Постачальника.

Отже, з моменту передання відповідачем за видатковими накладними талонів на пальне позивачу, останній набув право на отримання товару (дизпалива та бензину) в об`ємах, які зазначені у відповідній видатковій накладній. Передача талонів на пальне, які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов`язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами Договору № 3 (зокрема, п.10.3) не передбачено право Постачальника (відповідача) на односторонню відмову від Договору; докази розірвання зазначеного Договору за згодою сторін або в судовому порядку надані суду не були.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК України).

Водночас, як було встановлено судом, відповідач в листі № 426 від 01.05.2026 заявив про неможливість подальшого постачання дизельного палива за цінами, визначеними Договором №3, та повідомив про фактичну неможливість виконання умов вказаного Договору, що свідчить про відмову відповідача від виконання умов Договору №3 щодо передачі позивачу дизельного палива та про порушення прав позивача на отримання товару за Договором №3.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.670 ЦК України).

Виходячи з аналізу положень зазначених вище норм ЦК України, умовою їх застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі № 918/631/19.

Судом приймається до уваги, що предметом Договору №3 є товар (дизельне паливо), який відноситься до речей, що визначаються родовими ознаками.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (ч. 2 ст. 186 ЦК України).

З урахуванням викладеного, визначений ст.ст. 655, 712 ЦК України обов`язок відповідача передати покупцю товар за Договором №3 в порядку, визначеному п.п.5.3,5.7 вказаного Договору, не ставиться в залежність від фактичної наявності у відповідача товару як речі, яка є замінною.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, суд констатує, що відповідачем не надані суду будь-які докази, які б свідчили або про передачу позивачу в натурі, шляхом заправки автомобілів Замовника на АЗС, 540 літрів дизельного палива на загальну суму 27 248,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини 2 ст. 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.236 ГПК України).

Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його.

Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в п.5.54 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 по справі № 910/16744/17.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача належним чином виконати зобов`язання за Договором №3 шляхом заправки автомобілів позивача за талонами на 540 літрів дизельного палива на загальну суму 27 248,40 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати в натурі умови Договору №2 шляхом здійснення заправки автомобілів позивача за талонами на 440 літрів бензину А-95 на загальну суму 21 621,60 грн, судом приймається до уваги наступне.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Аналіз наведених норм, а також зміст ст.15 ЦК України, свідчать про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20).

Суд звертає увагу, що в позовній заяві відсутнє посилання на будь-які докази, які б свідчили про відмову відповідача від передачі позивачу 440 літрів бензину А-95 на загальну суму 21 621,60 грн за талонами, отриманими позивачем відповідно до умов Договору №2, зокрема, шляхом блокування дії відповідних талонів відповідачем.

Фактично, позовна заява містить лише посилання на лист відповідача № 426 від 01.05.2026 (а.с.31-32), проте, як було встановлено судом, в цьому листі відповідач звернувся до позивача з пропозицією щодо розірвання саме Договору №3; як свідчить зміст вказаного листа, відповідачем зазначено про неможливість подальшого постачання дизельного палива за цінами, визначеними вказаним Договором, та повідомлено про фактичну неможливість виконання саме умов Договору №3.

У вказаному листі відповідач взагалі не згадує Договір №2, а також не зазначає про неможливість передачі позивачу бензину А-95 відповідно до умов Договору №2, при цьому викладена в листі аргументація відповідача стосується саме зміни ціни на дизельне паливо, а бензин А-95 не згадується взагалі як в тексті листа, так і в доданій до нього специфікації №969704.

Сама по собі копія листа позивача від 08.05.2026 № 01- 21-06/599 не може слугувати доказом фактичної наявності обставин, про які позивачем зазначено у вказаному листі (блокування талонів, отриманих на підставі Договору №2, саме внаслідок дій відповідача) та доказом відмови відповідача від виконання зобов`язань з передачі позивачу бензину А-95; крім того, позивачем не надані докази фактичного відправлення відповідачу цього листа.

Твердження позивача в позовній заяві про те, що «при зверненні на автозаправні станції відпуск паливно-мастильних матеріалів не здійснюється», в контексті доводів позивача стосовно неможливості отримати на АЗС за талонами 440 літрів бензину А-95 на загальну суму 21 621,60 грн, не підтверджене посиланням на будь-які докази.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція, викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, концепція негативного доказу порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження однієї сторони спору через відсутність спростування цього твердження іншою стороною (п.85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № № 129/1033/13-ц).

Cт.14 ГПК України визначає принцип диспозитивності господарського судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (п. 63.4 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 910/21182/15 (910/16832/19).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в п.22 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд констатує, що в позовній заяві відсутнє посилання на докази, які б підтверджували порушення відповідачем прав та інтересів позивача, які виникли на підставі Договору № 2; докази відмови відповідача від передачі позивачу бензину А-95 відповідно до умов вказаного Договору, так само як докази блокування відповідачем талонів на бензин А-95, отриманих позивачем відповідно до Договору № 2, надані позивачем не були.

Враховуючи викладене, позов в частині вимог про зобов`язання відповідача виконати в натурі умови Договору №2) шляхом здійснення заправки автомобілів позивача за талонами на 440 літрів бензину А-95 на загальну суму 21 621,60 грн визнається судом необґрунтованим.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

З урахуванням обставин справи, встановлених судом, позов в частині вимог про зобов`язання відповідача належним чином виконати зобов`язання за Договором №3 шляхом заправки автомобілів позивача за талонами на 540 літрів дизельного палива на загальну суму 27 248,40 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в іншій частині вимог позов відхиляється судом як необґрунтований.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Відповідна правова позиція була викладена в п.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року по справі № 910/13737/19.

За висновком суду, позовні вимоги про зобов`язання відповідача передати оплачене майно (440 літрів бензину А-95 на загальну суму 21 621,60 грн та 540 літрів дизельного палива на загальну суму 27 248,40 грн) носять майновий характер, тому визначена відповідно до п.2 ч.1, ч.2 ст.163 ГПК України ціна позову становить 48 870,00 грн.

Судовий збір за даними майновими вимогами з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, в зв`язку з поданням позовної заяви в електронному вигляді через систему «Електронний суд», підлягає сплаті в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог частково, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 1484,48 грн витрат зі сплати судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 6656,00 грн, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду». Таким чином, різниця між сплаченим, та належним до сплати судовим збором, за подання даного позову складає 3993,60 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, питання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору (3993,60 грн) буде вирішено судом після звернення позивача з відповідним клопотанням, в порядку приписів ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 129, 176 (ч. 12), 232-233, 237-238, 240 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Продовжити розгляд справи.

2. Позов задовольнити частково.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС РИТЕЙЛ» (адреса: 36009, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Зіньківська, будинок 19Б, код ЄДРПОУ 44098532) належним чином виконати зобов`язання за Договором про закупівлю №3 від 19.01.2026 шляхом заправки автомобілів Виконавчого комітету Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (адреса: 39520, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Мартинівка, Мартинівська ТГ, вул. Хмельницького Богдана, будинок 18, ЄДРПОУ 04383475) за талонами на 540 літрів дизельного палива на загальну суму 27 248,40 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС РИТЕЙЛ" (адреса 36009, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Зіньківська, будинок 19Б, ЄДРПОУ 44098532) на користь Виконавчого комітету Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (адреса: 39520, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Мартинівка, Мартинівська ТГ, вул. Хмельницького Богдана, будинок 18, ЄДРПОУ 04383475) 1484,48 грн витрат зі сплати судового збору.

5. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

6. Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя І.І. Пушко