Ухвала суду № 138986085, 12.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"12" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2903/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.,

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від AMIR SHIPPING LTD: Бобрик А.О. на підставі ордеру;

Від ПП «АЛЬФА ЛЮКС»: Бендюга М.Д. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання AMIR SHIPPING LTD (вх. №2-1521/26 від 30.07.2026) про вжиття заходів зустрічного забезпечення після застосування заходів забезпечення позову за заявою приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС», а також клопотання AMIR SHIPPING LTD (вх. № 26566/26 від 30.07.2026) про визначення характеру та розміру забезпечення морської вимоги, достатнього для звільнення морського судна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 заява приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» (далі ПП «АЛЬФА ЛЮКС») про вжиття заходів забезпечення позову (арешт морського судна) за морською вимогою до компанії AMIR SHIPPING LTD (АМІР ШИППІНГ ЛТД) була задоволена; накладено арешт на морське судно AMIR 1, IMO 9571337, прапор Об`єднаної Республіки Танзанія, власником якого є компанія AMIR SHIPPING LTD, яке перебуває в акваторії порту Чорноморськ, шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії порту Чорноморськ; заборонено капітану Чорноморського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід морського судна AMIR 1, IMO 9571337, прапор Об`єднаної Республіки Танзанія, власником якого є компанія AMIR SHIPPING LTD, яке знаходиться в акваторії порту Чорноморськ.

28.07.2026 до суду від AMIR SHIPPING LTD надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 16.07.2026 у цій справі.

Ухвалою суду від 29.07.2026 клопотання AMIR SHIPPING LTD про скасування заходів забезпечення позову було призначено до розгляду у засіданні суду з викликом представників.

30.07.2026 до суду від AMIR SHIPPING LTD надійшло клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання ПП «АЛЬФА ЛЮКС» у п`ятиденний строк внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у сумі 124 161,12 долара США за курсом НБУ на день сплати для забезпечення відшкодування збитків, які можуть бути спричинені компанії AMIR SHIPPING LTD забезпеченням позову у вигляді арешту судна.

В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення подається на реалізацію зазначеного судом в ухвалі від 16.07.2026 процесуального права та містить розрахунок і докази можливих збитків судновласника, завданих подальшим перебуванням судна під арештом. AMIR SHIPPING LTD стверджує, що за звичайного розвитку подій після закінчення вантажних операцій судно мало залишити морський порт Чорноморськ, проте це стало неможливим внаслідок застосування ухвалою суду від 16.07.2026 заходів забезпечення позову. Судно знаходиться біля того самого причалу, де здійснювалося його розвантаження, а, отже, в такому випадку нараховується причальний збір за погодинною ставкою, розмір якої встановлений п. 5.6 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 (далі Порядок №316). Витрати на оплату портових зборів є реальними та неминучими витратами судновласника, оскільки їх сплата передбачена безпосередньо нормами чинного законодавства. При цьому наявність заборгованості зі сплати портових зборів унеможливлює вихід судна з порту навіть після скасування арешту судна. Компанією AMIR SHIPPING LTD з посиланням на Порядок №316 було розраховано розмір причального збору за 30 діб простою судна, тобто протягом строку, у який ПП «АЛЬФА ЛЮКС» має подати позов. Згідно розрахунку заявника сума причального збору має становити 124 161,12 доларів США, які компанія просить зобов`язати ПП «АЛЬФА ЛЮКС» внести на депозитний рахунок суду для подальшого відшкодування можливих збитків.

30.07.2026 до суду від AMIR SHIPPING LTD також надійшло клопотання про визначення характеру та розміру забезпечення морської вимоги, достатнього для звільнення морського судна з-під арешту. У прохальній частині поданого до суду клопотання заявник просить суд визначити, що розмір достатнього забезпечення для звільнення судна з-під арешту становить 7 524,60 доларів США за офіційним курсом НБУ на день фактичного внесення коштів на депозитний рахунок суду. Вказане клопотання подане з посиланням на положення ст. 143 ГПК України, якою врегульовані питання заміни одного заходу забезпечення позову іншим, а, також ст. 5 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952. Компанія AMIR SHIPPING LTD по тексту поданого суду клопотання зазначає, що таке клопотання про заміну арешту судна внесенням грошових коштів на депозитний рахунок суду подається з метою мінімізації збитків від тривалого простою судна та одночасного збереження належного забезпечення інтересів ПП «АЛЬФА ЛЮКС».

Ухвалою від 31.07.2026 судом було призначено клопотання компанії AMIR SHIPPING LTD про вжиття заходів зустрічного забезпечення до розгляду у засіданні суду з викликом представників.

05.08.2026 до суду від ПП «АЛЬФА ЛЮКС» надійшли заперечення проти клопотання заявника про вжиття заходів зустрічного забезпечення. ПП «АЛЬФА ЛЮКС» стверджує про відсутність передбачених ст. 141 ГПК України підстав для задоволення клопотання компанії; вжиття заходів забезпечення згідно з позицією ПП «АЛЬФА ЛЮКС» не може мати наслідком автоматичне застосування судом зустрічного забезпечення. Наявність у ПП «АЛЬФА ЛЮКС» фінансової спроможності на відшкодування можливих збитків судновласнику, якщо такі будуть завдані, виключає необхідність застосування заходів зустрічного забезпечення. Недоведеність судновласником причинно-наслідкового зв`язку між арештом судна та заявленими витратами, недоведеність обставин понесення заявлених витрат виключно у зв`язку із накладенням арешту на судно, відсутність доказів фактичного понесення витрат за переконанням ПП «АЛЬФА ЛЮКС» виключають існування передбачених процесуальним законом підстав для задоволення клопотання компанії. Покладення на підприємство обов`язку внести на депозитний рахунок суду 124 161,12 доларів США, розрахованих виключно на підставі припущень, фактично призведе до необґрунтованого обмеження права ПП «АЛЬФА ЛЮКС» на судовий захист та нівелюватиме ефективність застосованого судом заходу забезпечення позову. Таким чином, ПП «АЛЬФА ЛЮКС» просить відмовити у задоволенні заявленого судновласником клопотання.

ПП «АЛЬФА ЛЮКС» також подавало до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують розмір морської вимоги до компанії AMIR SHIPPING LTD, листування щодо досудового врегулювання спору, які підприємство просило врахувати під час розгляду справи.

У судових засіданнях, призначених для розгляду клопотання AMIR SHIPPING LTD про вжиття заходів зустрічного забезпечення, представник останнього просив задовольнити подане клопотання, представник ПП «АЛЬФА ЛЮКС» заперечував проти його задоволення. При цьому компанія AMIR SHIPPING LTD також наполягала на задоволенні поданого до суду клопотання про визначення характеру та розміру забезпечення морської вимоги, достатнього для звільнення морського судна з-під арешту.

Розглянувши клопотання AMIR SHIPPING LTD про вжиття заходів зустрічного забезпечення та клопотання про визначення характеру та розміру забезпечення морської вимоги, достатнього для звільнення морського судна з-під арешту, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Ухвалою від 16.07.2026 заява ПП «АЛЬФА ЛЮКС» про вжиття заходів забезпечення позову (арешт морського судна) за морською вимогою до компанії AMIR SHIPPING LTD (АМІР ШИППІНГ ЛТД) була задоволена; накладено арешт на морське судно AMIR 1, IMO 9571337, прапор Об`єднаної Республіки Танзанія, власником якого є компанія AMIR SHIPPING LTD, яке перебуває в акваторії порту Чорноморськ, шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії порту Чорноморськ; заборонено капітану Чорноморського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід морського судна AMIR 1, IMO 9571337, прапор Об`єднаної Республіки Танзанія, власником якого є компанія AMIR SHIPPING LTD, яке знаходиться в акваторії порту Чорноморськ.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Частиною 4 ст. 141 ГПК України передбачено, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

В силу вимог ч. ч. 5-6 ст. 141 ГПК України в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Згідно зі ст. 146 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Зважаючи на положення ч. 4 ст. 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 911/172/22 зазначено, що метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.

Верховний Суд у постанові від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22, надаючи оцінку такому інституту процесуального права як зустрічне забезпечення, врахував, що у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні та запобіжні засоби в міжнародному цивільному процесі» (ILA, 1996) зазначено, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів. Сказане застосовне і до господарського процесу, який в цій частині містить аналогічне регулювання.

Отже, на відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Зустрічне забезпечення позову як процесуальний засіб захисту прав відповідача має схожі ознаки із таким інститутом процесуального права як забезпечення позову, застосування якого має здійснюватися з дотримання принципів господарського судочинства. Таким чином, заходи зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення прав, наявності та розміру понесення можливих збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і можливими збитками, покладено на заявника. При цьому саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже застосуванню заходів зустрічного забезпечення має передувати доведеність відповідачем існування правових підстав для їх вжиття, а саме: обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Арешт на судно згідно з ухвалою від 16.07.2026 був накладений судом, в тому числі, із урахуванням положень Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, яка набрала чинності для України 16.05.2012.

Відповідно до ст. 6 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 усі питання щодо відповідальності позивача за збитки, заподіяні внаслідок арешту судна, або за витрати, пов`язані із наданням застави або іншого виду забезпечення з метою звільнення судна або запобігання його арешту, будуть вирішуватися за правом Договірної Держави, у межах юрисдикції якої був здійснений арешт чи було подано клопотання щодо його здійснення. Процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

В матеріалах справи на день розгляду клопотання компанії AMIR SHIPPING LTD відсутні докази пред`явлення ПП «АЛЬФА ЛЮКС» позову та набуття вказаними особами процесуальних прав та обов`язків учасників справи (позивача та відповідача). Проте вказана обставина не позбавляє компанію AMIR SHIPPING LTD права на звернення до суду із клопотанням про застосування зустрічного забезпечення з метою забезпечення відшкодування збитків, які можуть бути понесені компанією. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність надання оцінки доводам компанії AMIR SHIPPING LTD щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника та забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI (зі змінами) у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний з урахуванням особливостей справляння, встановлених Законом України "Про внутрішній водний транспорт". Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об`ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору з урахуванням особливостей використання, встановлених Кодексом торговельного мореплавства України, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача.

Згідно з п. п. 1.2, 1.3 Порядку №316 портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача. Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.6 Порядку №316 причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. Із суден груп А, Б та В після закінчення вантажних (пасажирських) операцій за простій біля вантажного (пасажирського) причалу з причин, що залежать від судна або судновласника, причальний збір справляється з моменту закінчення навантаження-розвантаження та закріплення вантажу за одиницю умовного об`єму судна (за 1 куб. м об`єму судна) за такими ставками: 0,0164 долара США за годину - із суден у закордонному плаванні; 0,00164 долара США за годину - із суден у каботажному плаванні.

Відносини, що виникають з торговельного мореплавства в Україні врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, ст. 91 якого передбачено, що кожне судно зобов`язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту. Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі, зокрема, несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів. Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених за результатами контролю недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів. Якщо недоліки не можуть бути усунуті на місці, судну надається можливість пройти на найближчу судноремонтну верф. Про затримку судна негайно повідомляється судновласник. Витрати, пов`язані з здійсненням капітаном морського порту прав, передбачених цією статтею, покладаються на судновласника.

Враховуючи вищевикладене господарський суд доходить висновку, що в результаті арешту судна «AMIR 1», власником якого є компанія AMIR SHIPPING LTD, остання зобов`язана сплачувати причальний збір за ставками, визначеними п. 5.6 Порядку №316, оскільки судно не може покинути порт. При цьому навіть у випадку скасування арешту судна судновласник буде зобов`язаний сплатити причальний збір, оскільки в іншому випадку капітан порту може затримати судно до моменту сплати належних зборів. Наведене дозволяє суду дійти висновку про обґрунтованість доводів заявника у відповідній частині.

Господарським судом критично оцінюються доводи ПП «АЛЬФА ЛЮКС» про недоведеність компанією AMIR SHIPPING LTD причинно-наслідкового зв`язку між арештом судна та заявленими витратами, оскільки необхідність сплати портових зборів за ставками, визначеними п. 5.6 Порядку №316 є прямим наслідком неможливості виходу з порту. При цьому суд зазначає, що докази, які можуть підтвердити наявність у судновласника наміру залишити судно в акваторії порту понад строк, необхідний для завантаження судна, наприклад у зв`язку з необхідністю виконання ремонтних робіт на судні, в матеріалах справи відсутні.

Суд враховує, що обставина перебування судна «AMIR 1» біля причалу після завершення вивантаження вантажу підтверджується листом ТОВ «Морське агенство альтаїр» №AMR/097 від 29.07.2026.

Докази фактичного понесення компанією витрат у зв`язку зі сплатою причального збору дійсно відсутні в матеріалах справи, але суд враховує, що невиконання судновласником обов`язку зі сплати такого збору буде мати наслідком неможливість виходу судна з порту за рішенням капітана порту. Таким чином, наявність/відсутність відповідних доказів не може бути підставою для відмови у задоволенні заявленого судновласником клопотання.

З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку про доведеність компанією AMIR SHIPPING LTD передбачених ГПК України підстав для застосування зустрічного забезпечення. Вирішуючи питання про розмір зустрічного забезпечення, який має бути застосований у цій справі, суд виходить з наступного.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 3 ст. 138 ГПК України).

Процесуальне законодавство встановлює 30-денний строк для пред`явлення позову, який у цій справі станом на дату розгляду клопотання компанії AMIR SHIPPING LTD майже сплинув. Таким чином, нарахування заявником причального збору протягом 30 днів видається розумним та обґрунтованим.

Проаналізувавши здійснений компанією AMIR SHIPPING LTD розрахунок причального збору з посиланням на п. 5.6 Порядку №316 у розмірі 124 161,12 долара США (10 515 кум. м. (об`єм судна) * 0,0164 долара США за годину *24 год. * 30 днів = 124 161,12 долара США), господарський суд дійшов висновку про правильність здійсненого заявником розрахунку.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для застосування зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання ПП «АЛЬФА ЛЮКС» внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у сумі 124 161,12 доларів США за курсом НБУ на день сплати у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали.

Господарський суд враховує, що строк надання зустрічного забезпечення не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Проте встановлення ПП «АЛЬФА ЛЮКС» п`ятиденного строку з дня постановлення ухвали для внесення коштів на депозитний рахунок суду фактично може призвести до неможливості виконання підприємством ухвали суду, оскільки ПП «АЛЬФА ЛЮКС» доведеться у короткий проміжок часу акумулювати значну суму коштів. З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що справедливим є встановлення ПП «АЛЬФА ЛЮКС» п`ятиденного строку саме з дня вручення ухвали суду.

При цьому господарським судом критично оцінюються доводи ПП «АЛЬФА ЛЮКС» про можливість необґрунтованого обмеження права підприємства на судовий захист у випадку задоволення клопотання заявника. За повідомленням ПП «АЛЬФА ЛЮКС» останнє є фінансово платоспроможним, веде активну господарську діяльність, має статутний капітал у розмірі 150 000 000, 00 грн, а також має на виконанні укладені договори за результатами публічних закупівель на загальну суму 187 526 252,00 грн.

Викладене дозволяє суду дійти висновку, що зобов`язання ПП «АЛЬФА ЛЮКС» внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 5 570 612,80 грн (за курсом НБУ станом на 12.08.2026), не може мати для ПП «АЛЬФА ЛЮКС» настання несприятливих фінансових або процесуальних наслідків.

Підсумовуючи викладене вище господарський суд доходить висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для задоволення заяви компанії AMIR SHIPPING LTD про вжиття заходів зустрічного забезпечення.

При наданні оцінки заявленому компанією AMIR SHIPPING LTD клопотанню про визначення характеру та розміру забезпечення морської вимоги, достатнього для звільнення морського судна з-під арешту, господарський суд враховує наступне.

Питання заміни одного заходу забезпечення позову іншим врегульовані ст. 143 ГПК України, ч. ч. 1-4 якої передбачено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

Відповідно до ст. 5 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 суд чи будь-який інший відповідний судовий орган, у межах компетенції якого судно було заарештовано, дозволяє зняття арешту під заставу в сумі, яка забезпечить явку відповідача, або за умови надання іншого виду забезпечення, крім випадків, коли судно було заарештоване у зв`язку з морськими вимогами, що перераховані в підпунктах "o" та "p" пункту 1 статті 1. У таких випадках суд або інший відповідний судовий орган може дозволити продовження експлуатації судна власником, якщо останній надасть заставу в сумі, достатній для явки відповідача або інший вид забезпечення, або зможе визначити порядок ведення справ судна під час арешту. Якщо між сторонами не досягнуто згоди про розміри застави або іншого виду забезпечення, суд чи інший відповідний судовий орган встановлює їхній характер і розмір. Прохання про зняття арешту під таке забезпечення не може тлумачитися ані як визнання відповідальності, ані як відмова від використання законного обмеження відповідальності власника судна.

За усталеними висновками Верховного Суду, врахованими, в тому числі у постанові від 28.05.2025 у справі № 916/4912/24, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованої необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Враховуючи такі принципи здійснення господарського судочинства як змагальність та диспозитивність, господарський суд доходить висновку, що розгляд будь-яких заяв та клопотань учасників судового процесу має здійснюватися у межах заявлених вимог, оскільки суд не наділений повноваженнями доповнювати заяви/клопотання вимогами, які фактично заявлені не були.

Суд зазначає, що перелік заходів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, чітко визначено ст. 137 ГПК України. Проте компанія AMIR SHIPPING LTD у поданому до суду клопотанні не просить замінити вжитий судом захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на морське судно іншим конкретним заходом забезпечення позову.

З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку, що за відсутності вимоги замінити один захід забезпечення позову іншим конкретним заходом, виключається необхідність надання оцінки питанню про розмір та характер забезпечення, оскільки оцінка вказаного питання в будь-якому випадку не може мати наслідком заміну заходу забезпечення позову у порядку ст. 143 ГПК України.

З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого компанією AMIR SHIPPING LTD клопотання про визначення характеру та розміру забезпечення морської вимоги, достатнього для звільнення морського судна з-під арешту.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 141, 143, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання AMIR SHIPPING LTD про вжиття заходів зустрічного забезпечення задовольнити.

2. Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» (65058, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 22, 2, прим. 3; код ЄДРПОУ 37351098) внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області (Отримувач коштів - Господарський суд Одеської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 03499997; Банк отримувача - Держказначейська служба України, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача - UA928201720355209002000005416) грошові кошти у сумі 124 161,12 доларів США за курсом НБУ на день сплати у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали.

3. У задоволенні клопотання AMIR SHIPPING LTD про визначення характеру та розміру забезпечення морської вимоги, достатнього для звільнення морського судна з-під арешту відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повна ухвала складена 14.08.2026.

Суддя Желєзна Світлана Петрівна