Рішення № 138985982, 14.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 Справа № 914/981/26

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп», м. Львівпро:ухвалення додаткового рішенняу справі:914/981/26за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-СТИЛЬ», м. Хмельницькийдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп», м. Львівпро:стягнення 3 391 579,82 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/981/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-СТИЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» про стягнення 3 391 579,82 грн.

20.07.2026 Господарським судом Львівської області у справі №914/981/26 винесено рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

21.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№3375/26 від 21.07.2026).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, визначено здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи, запропоновано позивачу на протязі п`яти днів з дня отримання цієї ухвали подати письмові пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

27.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-СТИЛЬ» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката (вх.№21205/26 від 27.07.2026).

У клопотанні про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката (вх.№ 21205/26 від 27.07.2026) позивач зазначає, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати у сумі 50 000,00 грн є неспівмірними, завищеними та такими, що не відповідають критеріям реальності, необхідності й розумності.

На обґрунтування своїх доводів позивач вказує, що відповідачем не підтверджено належними доказами факт виконання адвокатом роботи з підготовки відповіді на претензію, оскільки відповідний документ підписаний директором товариства в порядку самопредставництва.

Крім того, позивач вважає безпідставним окреме нарахування транспортних витрат за кожне судове засідання поряд із фіксованою оплатою участі адвоката в таких засіданнях, оскільки такі витрати фактично дублюють оплату правничої допомоги. Також, на думку позивача, не підлягають відшкодуванню витрати, заявлені за судове засідання 01.06.2026, яке не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, оскільки фактичне представництво інтересів відповідача у суді не здійснювалося.

З огляду на викладене позивач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 24 500,00 грн, як таких, що відповідають критеріям співмірності, обґрунтованості та реальності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн надано копії таких документів: довіреність б/н від 26.10.2023, договір №01/08 від 22.08.2023, акт приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги №01/08-2А від 20.07.2026.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua) Юзьків Василь Мар`янович має право здійснювати адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва №001429 від 21.12.2018, виданого Радою адвокатів Івано-Франківської області.

Як вбачається з детального опису акту приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги №01/08-2А від 20.07.2026, перелік наданих послуг та їх вартість є такими:

- ознайомлення з претензією ТзОВ «Т-СТИЛЬ», підготовка та подання відповіді на претензію (одиниця виміру год.; час/год 2; ціна/грн 2500,00 грн) 5 000,00 грн;

- підготовка та подання відзиву від 27.04.2026 на позовну заяву ТзОВ «Т-СТИЛЬ» (одиниця виміру год.; час/год 6; ціна/грн 2500,00 грн) 15 000,00 грн;

- участь в судовому засіданні, призначеному на 30.04.2026 (одиниця виміру послуга; ціна/грн 3 000,00 грн) 3 000,00 грн;

- транспортні витрати 30.04.2026 (доїзд до та з Господарського суду Львівської області за умовами договору) (одиниця виміру год.; час/год 1; ціна/грн 2500,00 грн) 2 500,00 грн;

- участь в судовому засіданні, призначеному на 18.05.2026 (одиниця виміру послуга; ціна/грн 3 000,00 грн) 3 000,00 грн;

- транспортні витрати 18.05.2026 (доїзд до та з Господарського суду Львівської області за умовами договору) (одиниця виміру год.; час/год 1; ціна/грн 2500,00 грн) 2 500,00 грн;

- участь в судовому засіданні, призначеному на 01.06.2026 (одиниця виміру послуга; ціна/грн 3 000,00 грн) 3 000,00 грн;

- транспортні витрати 01.06.2026 (доїзд до та з Господарського суду Львівської області за умовами договору) (одиниця виміру год.; час/год 1; ціна/грн 2500,00 грн) 2 500,00 грн;

- участь в судовому засіданні, призначеному на 25.06.2026 (одиниця виміру послуга; ціна/грн 3 000,00 грн) 3 000,00 грн;

- транспортні витрати 25.06.2026 (доїзд до та з Господарського суду Львівської області за умовами договору) (одиниця виміру год.; час/год 1; ціна/грн 2500,00 грн) 2 500,00 грн;

- участь в судовому засіданні, призначеному на 09.07.2026 (одиниця виміру послуга; ціна/грн 3 000,00 грн) 3 000,00 грн;

- транспортні витрати 09.07.2026 (доїзд до та з Господарського суду Львівської області за умовами договору) (одиниця виміру год.; час/год 1; ціна/грн 2500,00 грн) 2 500,00 грн;

- участь в судовому засіданні, призначеному на 20.07.2026 (одиниця виміру послуга; ціна/грн 3 000,00 грн) 3 000,00 грн;

- транспортні витрати 09.07.2026 (доїзд до та з Господарського суду Львівської області за умовами договору) (одиниця виміру год.; час/год 1; ціна/грн 2500,00 грн) 2 500,00 грн.

Отже, загальна вартість наданих адвокатом послуг відповідачу становить 50 000,00 грн.

При цьому суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої компенсації підлягають лише ті судові витрати, які були фактично понесені, були необхідними та є розумними за своїм розміром (рішення у справі «Лавентс проти Латвії»).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 висловив правову позицію згідно котрої під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Вказані висновки щодо критеріїв, які мають бути дотримані при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №909/452/19, 02.11.2020 у справі №922/3548/19 та 18.11.2020 у справі №923/1121/17).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Надаючи оцінку заявленим до відшкодування витратам на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

По-перше, суд не вбачає підстав для врахування при розподілі судових витрат вартості послуг адвоката, пов`язаних з ознайомленням із претензією ТзОВ «Т-СТИЛЬ», підготовкою та поданням відповіді на претензію.

Так, Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 зазначив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України відшкодуванню підлягає не будь-яка правнича допомога, а лише та, що безпосередньо пов`язана з розглядом справи, зокрема представництво інтересів у суді, підготовка до судового розгляду, збирання та подання доказів тощо. При цьому такі витрати мають відповідати критерію необхідності, тобто їх вчинення повинно бути обов`язковим та доцільним для належного здійснення судового захисту, а також впливати на перебіг розгляду справи.

Верховний Суд також звернув увагу, що не всі витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію необхідності та можуть вважатися пов`язаними з розглядом справи. Зокрема, до таких витрат віднесено дії, спрямовані на досудове врегулювання спору, зокрема підготовку претензій, відповідей на претензії, аналіз господарської документації, виявлення ризиків та інші заходи, які можуть здійснюватися сторонами як у межах, так і поза межами досудового врегулювання спору відповідно до статті 19 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що послуги з ознайомлення з претензією та підготовки відповіді на неї не пов`язані безпосередньо із судовим розглядом цієї справи, а є заходами, вчиненими на стадії досудового врегулювання спору.

Отже, понесені відповідачем витрати на оплату зазначених послуг не відповідають критерію необхідності у розумінні статті 126 ГПК України, а тому не підлягають врахуванню судом при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

По-друге, суд не погоджується з доводами позивача щодо безпідставності окремого нарахування транспортних витрат поряд із фіксованою оплатою участі адвоката у судових засіданнях, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4.1 договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили, що за надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1 цього договору, клієнт сплачує адвокату гонорар з розрахунку 2 500,00 грн за одну годину роботи.

Водночас пунктом 4.1.2 договору сторони окремо погодили, що за представництво інтересів клієнта в судах шляхом участі адвоката у судовому засіданні (особисто або в режимі відеоконференції) клієнт сплачує адвокату фіксований гонорар у розмірі 3 000,00 грн за одне судове засідання незалежно від тривалості його проведення.

Крім того, відповідно до пункту 4.2 договору будь-які виїзди адвоката (помічника адвоката), пов`язані з наданням клієнту професійної правничої допомоги, мінімально тарифікуються в розмірі однієї години роботи адвоката.

Отже, зі змісту наведених умов договору вбачається, що сторони розмежували оплату безпосередньої участі адвоката у судовому засіданні та оплату часу, витраченого на виїзд адвоката у зв`язку з наданням правничої допомоги. При цьому фіксований гонорар за участь у судовому засіданні та оплата часу, пов`язаного з виїздом адвоката, є самостійними складовими гонорару, порядок визначення яких був вільно погоджений сторонами договору.

Суд враховує, що відповідно до принципу свободи договору сторони вправі самостійно визначати порядок та умови оплати професійної правничої допомоги, а погоджений сторонами механізм формування гонорару є обов`язковим для них. Сам по собі факт окремого визначення вартості виїзду адвоката до місця надання правничої допомоги не свідчить про подвійне нарахування оплати, якщо такі умови прямо передбачені договором та підтверджені належними доказами.

По-третє, суд не погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для відшкодування витрат, заявлених за участь адвоката у судовому засіданні 01.06.2026.

Позивач, посилаючись на зміст акта наданих послуг, зазначає, що судове засідання не відбулося, а відтак представництво інтересів відповідача фактично не здійснювалося.

Разом з тим судом встановлено, що зазначена в акті інформація про те, що судове засідання 01.06.2026 не відбулося, не відповідає фактичним обставинам справи. Як вбачається з протоколу судового засідання та ухвали Господарського суду Львівської області від 01.06.2026, судове засідання відбулося за участю представника відповідача адвоката Юзьківа В.М. Відтак факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у формі представництва інтересів відповідача у судовому засіданні підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що допущена в акті неточність щодо результатів проведення судового засідання має технічний характер та не спростовує факту участі адвоката у судовому засіданні, який підтверджується процесуальними документами суду.

За таких обставин суд не вбачає підстав для неврахування відповідних витрат при вирішенні питання про їх розподіл.

Окрім наведеного, дослідивши подані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності та врахувавши заперечення позивача щодо розміру заявлених до відшкодування витрат, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню в розмірі 24 500,00 грн.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що заявлений відповідачем розмір витрат не повною мірою відповідає критеріям співмірності, розумності та необхідності, визначеним статтею 126 ГПК України. При визначенні розміру витрат, що підлягають відшкодуванню, суд враховує характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг фактично наданої адвокатом правничої допомоги, час, необхідний для її надання, значення справи для сторін, а також принцип пропорційності судових витрат.

Суд бере до уваги, що дана справа не належить до категорії складних, не потребувала проведення значного обсягу підготовчої роботи, аналізу великої кількості доказів чи застосування складного нормативно-правового регулювання. Підготовка процесуальних документів не вимагала проведення значного обсягу юридичної чи технічної роботи, а розгляд справи здійснювався без виникнення виняткових або складних процесуальних питань.

Водночас суд враховує, що відповідач дійсно поніс витрати на професійну правничу допомогу, які підтверджуються належними доказами та пов`язані з розглядом цієї справи. Разом із тим сам по собі факт понесення таких витрат не є безумовною підставою для їх відшкодування у повному обсязі іншою стороною. Суд зобов`язаний перевірити не лише реальність понесених витрат, а й їх необхідність, розумність та співмірність конкретним обставинам справи, не допускаючи покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря.

З урахуванням наведеного, керуючись принципами справедливості, розумності, пропорційності та балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, що співмірним та обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню у цій справі, є 24 500,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 16, 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-СТИЛЬ» (29000, м. Хмельницький, вул. Р. Шухевича, буд. 6; ідентифікаційний код 35750435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» (79031, м. Львів, вул. Скорини, буд. 32, кв. 77; ідентифікаційний код 40746462) витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 24 500,00 грн.

3. В задоволенні решти вимог відповідача щодо покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено і підписано 14.08.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.