Рішення № 138985650, 12.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2026Справа № 910/68/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ ФУД"

про стягнення 567 130,25 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алан» (далі також - позивач, ТОВ «Алан») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Фуд» (далі також - відповідач, ТОВ «Континент Фуд») про стягнення 517 942,00 грн основного боргу за договором поставки від 01.06.2017 № А-10, інфляційних втрат в розмірі 4 566,26 грн, процентів за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3 937,59 грн, пені в розмірі 40 684, 40 грн.

Відповідно до ухвали від 13.01.2026 відкрито провадження у справі № 910/68/26, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

23.01.2026 відповідачем подано відзив.

Крім того, 05.02.2026 відповідачем подано заяву про долучення доказів та про поновлення процесуального стоку для їх подання. Як стверджує відповідач, такі докази не існували на момент подання відзиву.

Суд дійшов висновку про доведення відповідачем поважних причин пропуску строку для подання доказів та вважає за можливе поновити йому такий строк й долучити докази, подані 05.02.2026 до справи.

Позивач, у свою чергу, 10.02.2026 надав підписаний сторонами Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2026 по 30.01.2026, яким підтверджується відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за договором № А-10 від 01.06.2017.

Розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Фуд» (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алан» (як постачальником) було укладено договір поставки № А-10 (далі також - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити на умовах DDP (згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) за адресами згідно з Додатком № 2 до даного договору продукцію торговельних марок «АЛАН» (надалі - товар) згідно із замовленням покупця та товаро-супровідною документацією, які складають невід`ємну частину цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору, постачальник зобов`язується поставити товар на склади магазинів покупця за адресами та згідно графіка, встановленого у Додатку № 2 до договору. Поставка товару на кожний склад покупця здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок. Постачальник сам вивантажує товар на рампу у приймальний зал і передає його працівникам покупця. Після того як постачальник вивантажить товар, він повинен витягти з упаковок по одній одиниці товару кожного виду для зчитування штрих-коду.

Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими покупця товарної або товарно-транспортної накладної (п. 2.15. договору).

Згідно з п. 4.1. договору, постачальник зобов`язаний поставляти товар за цінами, погодженими сторонами у Специфікації, яка є діючою на момент замовлення товару покупцем (Додаток № 1 до договору), з врахуванням знижок, в усі магазини мережі «КОНТИНЕНТ», незалежно від об`єму замовленого товару. Ціна товару, з округленням до цілих копійок, що визначається при кожній поставці у видаткових накладних, не повинна відрізняти від цін, узгоджених в Специфікації з урахуванням знижок, відповідно до умов даного договору. Специфікація надається як у письмовому вигляді, так і в електронному вигляді у форматі Excel.

У п. 4.3. договору (з урахуванням Протоколу розбіжностей № 1 від 01.06.2017) сторони погодили, що оплата за товар здійснюється протягом 45 календарних днів від дати поставки. Поставка товару здійснюється двічі на тиждень (понеділок, четвер). Обов`язковою умовою для оплати товару, поставленого за договором, є наявність у покупця належним чином оформлених відповідної накладної, податкової накладної та інших документів, передбачених Розділом 2.1. договору, а також відповідність цін в накладній діючій Специфікації.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо жодна із сторін письмово не менш як за 30 календарних днів до закінчення дії договору не заявить іншій стороні про припинення його дії, даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 8.1. договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору ТОВ «АЛАН» у період з 08.07.2025 до 17.10.2025 поставило на адресу ТОВ «КОНТИНЕНТ ФУД» товар загальною вартістю 517 942,00 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, згідно з доводами позивача, що ТОВ «КОНТИНЕНТ ФУД» прийняло поставлений товар без зауважень, проте не виконало свого зобов`язання з його оплати, що призвело до виникнення у ТОВ «КОНТИНЕНТ ФУД» заборгованості перед ТОВ «АЛАН» на загальну суму 517 942,00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та наводив наступні обставини:

- відповідно до платіжних інструкцій № 17, № 52 від 13.01.2026 року та 16.01.2026 року, покупець здійснив оплату на рахунок постачальника за належно поставлений останнім товар по договору;

- згідно з п. 4.3 договору, оплата за товар здійснюється протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати реалізації товару покупцям магазину. Обов`язковою умовою для оплати товару, поставленого за договором, є наявність у покупця належним чином оформлених відповідної Товарної накладної, податкової накладної та інших документів, передбачених Розділом 2.1. договору, а також відповідність цін в накладній діючій Специфікації;

- для того, аби позивач міг говорити про виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати товару по заявленим поставкам, він має довести обставини, що входять до предмету доказування, серед іншого, відповідно до п. 4.3 Договору;

- у відповідача не виник обов`язок щодо оплати товару позивача, а позов останнього є таким, що поданий передчасно.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № А-10 від 01.06.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що у період з 08.07.2025 по 17.10.2025 позивачем здійснено на користь відповідача поставку товару за договором на загальну суму 517 942,00 грн, відповідно до видаткових накладних: від 08.07.2025 2233806, від 11.07.2025 № 2235591, № 2235570, № 2235583, № 2235581, № 2235585, від 15.07.2025 №2237253, №2237241, №2237215, №2237244, №2237262, від 18.07.2025 №2239338, №2239250, №2239305, №2239241, від 22.07.2025 №2240844, №2240856, №2240859, №2240868, від 25.07.2025 №2242937, №2242901, №2242896, №2242942, від 29.07.2025 №2244239, №2244244, №2244246, №2244230, від 01.08.2025 №2246192, №2246191, №2246178, №2246157, від 05.08.2025 №2247772, №2247775, №2247707, №2247795, від 08.08.2025 №2249715, №2249771, №2249707, від 12.08.2025 №2251366, №2251355, №2251339, №2251276, від 15.08.2025 №2253319, №2253340, від 19.08.2025 №2254769, №2254710, №2254714, від 22.08.2025 №2256924, №2256934, від 26.08.2025 №2258381, №2258343, від 29.08.2025 №2260710, №2260703, від 02.09.2025 №2261973, №2261970, від 05.09.2025 №2263934, №2263985, від 09.09.2025 №2265533, №2265537, від 12.09.2025 №2267616, №2267638, від 16.09.2025 №2269089, №2269187, від 19.09.2025 №2271230, №2271507, від 23.09.2025 №2272670, №2272649, від 26.09.2025 №2274952, №2274939, від 30.09.2025 №2276448, №2276454, від 03.10.2025 №2278549, від 07.10.2025 №2279802, від 10.10.2025 №2281873, від 14.10.2025 № 2283334, від 17.10.2025 №2285416.

Також, факт здійснення поставки підтверджується товарно-транспортними накладними: від 08.07.2025 від 11.07.2025, від 15.07.2025, від 18.07.2025, від 22.07.2025, від 25.07.2025, від 29.07.2025, від 01.08.2025, від 05.08.2025, від 08.08.2025, від 12.08.2025, від 15.08.2025, від 19.08.2025, від 22.08.2025, від 26.08.2025, від 29.08.2025, від 02.09.2025, від 05.09.2025, від 09.09.2025, від 12.09.2025, від 16.09.2025, від 19.09.2025, від 23.09.2025, від 26.09.2025, від 30.09.2025, від 03.10.2025, від 07.10.2025, від 10.10.2025, від 14.10.2025, від 17.10.2025.

Вказані первинні документи підписані сторонами без зауважень. Тобто позивач товар поставив, а відповідач - прийняв. Обов`язок оплатити такий товар виник у відповідача перед позивачем відповідно до п. 4.3. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) через 45 календарних днів з дати поставки. Доводи відповідача про ненастання обов`язку оплатити товар спростовуються наявними у справі доказами та положеннями договору.

У той же час, як вбачається із доказів, долучених до відзиву, після відкриття провадження у справі відповідач сплатив на користь позивача частину суми боргу за договором, зокрема:

- 400 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 52 від 16.01.2026;

- 42 065,38 грн відповідно до платіжної інструкції 17 від 13.01.2026.

Крім того, 16.01.2026 сторони підписали Акт взаємозаліку № 3 згідно договору № А-10 від 01.06.2017 та договору № А-10/1 від 01.06.2017. Сторони прийшли до згоди про проведення взаємозаліку на суму 73 161,88 грн. Заборгованість Сторони 2 (ТОВ «Континент Фуд») перед Стороною 1 (ТОВ «АЛАН») станом на 16.01.2026 складає 0 грн.

Відсутність заборгованості відповідача перед позивачем вбачається також із підписаного сторонами Акта звірки розрахунків за договором № А-10 від 01.06.2017 за період з 01.01.2026 по 30.01.2026.

З наведеного суд дійшов висновку, що станом на дату ухвалення рішення, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № А-10 від 01.06.2017 на суму 517 942,00 грн відсутня.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Однак, слід зауважити, що закриття провадження у справі на підставі Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина може зумовлювати відмову в позові, а не закриття провадження у справі (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 13/51-04).

Тож, з урахуванням наданих відповідачем доказів оплати суми основного боргу, здійснення сторонами взаємозаліку, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 517 942,00 грн підлягає закриттю за відсутністю предмета спору відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 4 566,26 грн, проценти за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3 937,59 грн, пеню в розмірі 40 684, 40 грн за загальний період нарахування з 22.08.2025 по 05.01.2026.

Сплата відповідачем суми основного боргу після відкриття провадження у справі, в тому числі здійснення сторонами взаємозаліку, не нівелює факту допущеного відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання та не звільняє від відповідальності за таке прострочення, зокрема у вигляді 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за період прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 5.11 договору передбачено, що у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений п. 4.3. договору, з урахуванням п. 5.8, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню на суму 40 684,40 грн в межах розміру заявлених вимог.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 3 937,59 грн в межах суми заявлених вимог.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в межах заявлених вимог на суму 4 566,26 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог та положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, зважаючи на закриття провадження в справі в частині вимог, суд вважає за необхідне вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору у відповідній частині.

Також, оскільки позовну заяву подано з використанням системи «Електронний суд», то за подання позовної заяви судовий збір мав бути сплачений з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Тому, суд вважає за необхідне вирішити питання про повернення позивачу суми зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження в справі № 910/68/26 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континет Фуд» про стягнення 517 942,00 грн основного боргу.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан» задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Континет Фуд» (03148, м. Київ, вул. Я.Коласа, 15; код ЄДРПОУ 40901289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан» (49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 26; код ЄДРПОУ 24447183) пеню в розмірі 40 684,40 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 566,26 грн, 3% річних в розмірі 3 937,59 грн та судовий збір в розмірі 590,26 грн.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Алан» (49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 26; код ЄДРПОУ 24447183) з Державного бюджету України 7 916,71 грн судового збору, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.08.2026.

Суддя Ю.О. Підченко