Ухвала суду № 138985515, 13.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"13" серпня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/717/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.,

розглянувши заяву Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород (з урахуванням уточнень)

про вжиття заходів забезпечення

у справі № 907/717/26

за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород

в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, м. Ужгород

до відповідача 1 Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Карпатський лісовий офіс», м. Ужгород

та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт", село Невицьке,

про визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів, скасування державної реєстрації права користування (сервітутів)

За участю представників: згідно протоколу судового засідання

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в якому просить:

- визнати недійсним укладений між ДСГП «Ліси України» в особі директора філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» Договір про встановлення земельного сервітуту № 3 від 26.09.2024.;

-визнати недійсним укладений між ДСГП «Ліси України» в особі директора філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» Договір про встановлення земельного сервітуту № 5 від 26.09.2024.;

-скасувати рішення державного реєстратора від 16.12.2024 № № 76627625, 76626636 про державну реєстрацію права користування (сервітут) на земельні ділянки з кадастровими 2124882900:10:013:0004 за номерами 2124882900:10:011:0001, ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» (код ЄДРПОУ 44962963), номери запису про інше речове право: 58018949, 58018322.;

- зобов`язати ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 44962963 ) повернути ДСГП «Ліси України» (код ЄДРПОУ: 44768034) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, частину земельної ділянки з кадастровим номером 2124882900:10:011:0001 площею 32,5081 га, розташовану за межами населених пунктів на території Оноківської сільської територіальної громади Ужгородського району (Кам`яницьке лісництво, квартал 22, виділи 1, 2, 3, 10, 12, 13, 14 та квартал 26, виділи 1, 2) про що скласти акт прийому-передачі.

Разом з тим, прокурором 30.06.2026 через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 907/717/26 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 907/717/26 та розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 30 липня 2026 р.

01.07.2026 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт", надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

02.07.2026 р. прокурором подано заперечення на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт".

15.07.2026 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт", надійшов відзив на позовну заяву.

17.07.2026 р. до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив.

20.07.2026 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт", надійшли додаткові заперечення на заяву про забезпечення позову.

24.07.2026 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт", надійшли заперечення на відповідь на відзив.

29.07.2026 р. до суду від прокурора надійшло клопотання про приєднання доказів.

30.07.2026 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт", надійшли заперечення на клопотання про приєднання доказів.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкладено підготовче засідання та розгляд заяви про забезпечення позову на 11 серпня 2026 р.

11.08.2026 р. в засіданні суду оголошено перерву до 13.08.2026 р.

12.08.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КобальтумРесурсЕкспорт» про долучення доказів.

Прокурор в засіданні суду заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Також просить суд задовольнити подану суду заяву про вжиття заходів забезпечення у повному обсязі з урахуванням їх уточнень. Прокурор в засіданні суду уточнив клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом: - заборони відповідачам у справі проведення рубок та робіт, не пов`язаних із веденням лісового господарства на земельній ділянці з кадастровим номером 2124882900:10:013:0004 загальною площею 316,0 га, а саме на земельній ділянці площею 26,1919 га, розташованої за межами населених пунктів на території Оноківської територіальної громади Ужгородського району (Кам`яницьке лісництво, квартал 25, виділи 1, 2, 4, 5), яка є предметом спірного договору про встановлення земельного сервітуту № 5 від 26.09.2024.

- заборони відповідачам здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву, а саме його родючого шару ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 2124882900:10:013:0004 загальною площею 316,0 га, а саме на земельній ділянці площею 26,1919 га, розташованої за межами населених пунктів на території Оноківської територіальної громади Ужгородського району (Кам`яницьке лісництво, квартал 25, виділи 1,2, 4, 5), яка є предметом спірного договору про встановлення земельного сервітуту № 5 від 26.09.2024.

В обґрунтування своєї позиції просить суд взяти до уваги те, що що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42026070000000071 від 19.05.2026, а саме, за результатами проведених топографо-геодезичних робіт встановлено фактичну межу використання кар`єру на земельній ділянці лісового фонду з кадастровим номером 2124882900:10:011:0001, розташованій у межах Кам?яницького лісництва Ужгородського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України». Площа фактичного використання кар`єру становить 10,4385 га. У межах обстеженої території зафіксовано сім насипів готової продукції різних фракцій. За матеріалами топографо-геодезичної зйомки виконано розрахунок об`ємів семи насипів готової продукції. Загальний розрахунковий об`єм становить 17 997,9 м3. Крім того до відповіді на відзив обласною прокуратурою долучено довідку про участь у проведенні слідчої дії спеціалістами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на виконання постанови Закарпатської обласної прокуратури від 25.06.2026 «Про залучення спеціаліста» (вх. № 1072 від 26.06.2026) для прийняття участі у проведенні огляду ділянок лісового фонду Кам`яницького лісництва Ужгородського лісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» у кварталі 25 виділи 1,2,4,5, кварталі 22 виділи 1,2,3,10,12,13,14 кварталі 26 виділи 1,12,13 та кварталах 2-11,13-18, 21-24, 26-26 в рамках кримінального провадження № 42026070000000071 від 19.05.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240 КК України, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 264 КК України. Згідно з даними вказаної довідки спеціаліста екоінспекції встановлено, що в ході візуального обстеження території на земельних ділянках з кадастровими номерами 2124882900:10:011:0001, 2124882900:10:013:0004 виявлення зняття та перенесення ґрунтового покриву вищевказаних земельних ділянок. При цьому робочий проект із землеустрою щодо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) із земельних ділянок з кадастровими номерами 2124882900:10:011:0001, 2124882900:10:013:0004 не представлено. Внаслідок такого геологічного вивчення та видобування корисних копалин, зазначених у спеціальному дозволі, з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності на площі 58,7 га ДСГП «Ліси України» та Закарпатська ОВА не лише позбавляються права володіння, користування та розпорядження даними земельними ділянками, а і знищується ліс (екосистема).

Представник позивача присутня в засіданні суду заяву про забезпечення позову підтримує та просить задовольнити.

Позивач 1 участь свого повноважного представника в засіданні суду не забезпечив.

Представник позивача 2 присутній в засіданні суду щодо задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову заперечує.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2)забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3)встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7)передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10)іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Аналогічний правовий висновок викладено у п. 29 постанови Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі №50/790-43/173, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 року у справі №910/27779/14.

Згідно з п. 2, 4 ч. 1, ч. 11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Вирішуючи питання забезпечення позову як на стадії відкриття провадження у справі, під час підготовчого провадження суд, не вдаючись до оцінки підставності позову та/або заперечень відповідача проти позову та вірогідності задоволення/відмови позовних вимог, має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Оскільки прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача/відповідача, спір щодо яких розглядається судом у даній справі.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки сторона не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 07.09.2020 року у справі №904/1766/20, від 26.08.2020 року у справі №907/73/19, від 24.06.2020 року у справі №902/1051/19.

Тобто, суд має дослідити, чи може відсутність вжиття заявлених стороною заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача та відповідача.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 року у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В свою чергу, суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв`язку з предметом позовних вимог та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для учасників справи, в даному випадку, для відповідача.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в процесі вирішення даного спору судом має бути надана оцінка доводам прокурора щодо правомірності (сервітут) на земельні ділянки з кадастровими 2124882900:10:013:0004 за номерами 2124882900:10:011:0001, ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» (код ЄДРПОУ 44962963), номери запису про інше речове право: 58018949, 58018322.

Однак сама можливість, відповідачів проведення рубок та робіт, не пов`язаних із веденням лісового господарства, чи зняття та перенесення ґрунтового покриву, а саме його родючого шару ґрунту є беззаперечним твердженням того, що в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав позивача.

За висновками суду, фактичними обставинами спірних правовідносин підтверджується існування загрози нівелювання мети звернення прокурора до суду, оскільки у разі вчинення відповідачами певних дій задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких прокурор звернувся до суду.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.05.2022 року у справі № 906/781/21, згідно якої постановляючи ухвалу про заборону стороні або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Судом враховано, що обраний прокурором захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору, з метою зупинення та запобігання вчиненню під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в межах даного спору.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про існування взаємозв`язку між обраним прокурором заходом забезпечення позову та предметом спору.

Зазначені вище заходи забезпечення позову за своїм змістом не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог по суті спору.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача (в даному випадку позивача), які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Керуючись статтями 136-137, 139-140, 196, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород (з урахуванням уточнень) про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. До набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/717/26 законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачам у справі проведення рубок та робіт, не пов`язаних із веденням лісового господарства на земельній ділянці з кадастровим номером 2124882900:10:013:0004 загальною площею 316,0 га, а саме на земельній ділянці площею 26,1919 га, розташованої за межами населених пунктів на території Оноківської територіальної громади Ужгородського району (Кам`яницьке лісництво, квартал 25, виділи 1, 2, 4, 5), яка є предметом спірного договору про встановлення земельного сервітуту № 5 від 26.09.2024.

- заборони відповідачам здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву, а саме його родючого шару ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 2124882900:10:013:0004 загальною площею 316,0 га, а саме на земельній ділянці площею 26,1919 га, розташованої за межами населених пунктів на території Оноківської територіальної громади Ужгородського району (Кам`яницьке лісництво, квартал 25, виділи 1,2, 4, 5), яка є предметом спірного договору про встановлення земельного сервітуту № 5 від 26.09.2024.

3. Дана ухвала набирає законної сили з 13.08.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 13.08.2029.

4.Стягувач: Закарпатська обласна прокуратура (код 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800)

5. Боржник: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок, 9 А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156, код ЄДРПОУ 45554542)

6. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт" (89411, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Невицьке, вул.Головна, будинок 65, код ЄДРПОУ 44962963)

7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі