Рішення № 138985342, 06.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2026 року Справа № 903/306/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Франчук Н.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Теплий дім ПСП, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2, м. Луцьк

про стягнення 431 203,90 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Стретович І.С.

від відповідача: н/з

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного підприємства Теплий дім ПСП до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2 про стягнення 564436,60 грн.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву Приватного підприємства Теплий дім ПСП до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2 про стягнення 564436,60 грн залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали доказів доплати судового збору в сумі 1 962,02 грн.

03.04.2026 через підсистему Електронний суд надійшла заява Приватного підприємства Теплий дім ПСП про усунення недоліків позовної заяви із доказами доплати судового збору в сумі 1 962,02 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 06 травня 2026 року о 12:00 год.

Відповідач ухвалу суду отримав 07.04.2026, строк для подання відзиву по 22.04.2026.

20.04.2026 надійшов відзив відповідача, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що враховуючи фактично здійснену оплату коштів відповідачем за договором та заборгованість позивача за послуги генпідрядника за цим договором, заборгованість за договором № 175 від 22.07.2024 становить 179 552,06 грн. Підстави для нарахування пені у розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення у позивача відсутні. При здійсненні розрахунків індексу інфляції та пені Позивачем допущена помилка в періоді прострочення №4: 23.05.2025 - 20.03.2026, де сума заборгованості визначена 107 595,53 грн, тоді як у цьому періоді Відповідачем здійснювалась оплати за договором, які не були враховані Позивачем. При здійсненні розрахунків пені за несплату авансу Позивачем зазначений лише один період прострочення з 01.04.2025 по 20.03.2026 . При цьому ним не враховані оплати Відповідача за договором №57 від 24.03.2025. Позивач безпідставно нарахував пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення двічі за одне ж порушення: за несплату авансу (01.04.2025 -20.03.2026) на суму 276 763,74 грн. та за період прострочення №1 (11.08.2025 27.08.2025) на суму 187 545,16 грн. Оплата за виконані роботи за договором мала б здійснюватися за мінусом авансового платежу, а тому сума заборгованості при обрахунках пені за прострочення оплати за виконані роботи Позивачем визначена неправильно.

Позивач відзив відповідача отримав 21.04.2026, строк для подання відповіді на відзив по 27.04.2026.

Відповідь позивача на відзив відповідача на адресу суду не надходила.

28.04.2026 надійшла заява позивача про зміну підстав позову, згідно якої просить стягнути з відповідача:

- за Договором субпідряду №175 основну заборгованість у розмірі 210 581,11 грн, 3% річних у розмірі 6 885,85 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 742,58 грн.

- за Договором №57 основну заборгованість у розмірі 117545,16 грн, пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення, за кожен день прострочення платежів у розмірі 139 742,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 865,34 грн.

06.05.2026 надійшло клопотання відповідача про долучення доказів часткової сплати боргу.

У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з клопотанням відповідача та встановлення остаточної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача, з метою повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, надання позивачу можливості визначити остаточну ціну позову з врахування часткової оплати боргу відповідачем, суд протокольною ухвалою від 06.05.2026 підготовче засідання відклав на 21.05.2026 о 10:00 год.

20.05.2026 від відповідача надійшло клопотання про доручення доказів. Відповідач просить суд долучити до матеріалів справи №903/306/26 копію платіжної інструкції № 1639 від 11.05.2026 на суму 20 000,00 грн.

Представник позивача не заперечив щодо долучення до матеріалів справи зазначеного доказу.

Протокольною ухвалою від 21.05.2026 суд долучив копію платіжної інструкції про часткову сплату заборгованості відповідачем до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з поданим доказом.

Враховуючи строки підготовчого провадження, подане клопотання представника позивача, надання позивачу можливості визначити остаточну ціну позову з врахуванням часткової оплати боргу відповідачем, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав, повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 21.05.2026 відклав підготовче засідання на 02.06.2026 на 10:00 год.

02.06.2026 надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою оплато відповідачем боргу та просить стягнути з відповідача:

- за Договором субпідряду №175 основну заборгованість у розмірі 170 581,11 грн, 3% річних у розмірі 6 885,85 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 742,58 грн.

- за Договором №57 основну заборгованість у розмірі 117 545,16 грн, пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення, за кожен день прострочення платежів у розмірі 139 742,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 865,34 грн.

У судовому засіданні представниця позивача заяви про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог підтримала.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до положень абз 2 ч. 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Під збільшенням позовних вимог, як зазначалось вище, слід розуміти зміну кількісних показників щодо початково заявленої вимоги, яка обґрунтована певними обставинами. Обставини позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу становлять підстави позову. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Відповідно до п. 4.16. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/404/19 від 09.07.2020 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 09.07.2020 у справі №922/404/19).

Вищезазначені правові позиції узгоджуються з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові №924/1437/15 від 25.06.2020.

Разом із тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано із пред`явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві, в тому числі шляхом доповнення немайнової вимоги майновою.

Така дія, як заявлення додаткових вимог може кваліфікуватися лише як зміна предмета позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Заяву про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача:

- за Договором субпідряду №175 основну заборгованість у розмірі 240581,11 грн, пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення платежів в сумі 63232,70 грн та інфляційні втрати в сумі 14522,07 грн;

- за Договором №57 основну заборгованість у розмірі 117545,16 грн, пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення, за кожен день прострочення платежів у розмірі 124759,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 796,16 грн.

В той же час у заяві про зміну підстав позову з врахування заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача:

- за Договором субпідряду №175 основну заборгованість у розмірі 170 581,11 грн, 3% річних у розмірі 6 885,85 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 742,58 грн.

- за Договором №57 основну заборгованість у розмірі 117 545,16 грн, пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення, за кожен день прострочення платежів у розмірі 139 742,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 865,34 грн.

Тобто, за договорами субпідряду №175, №57 позивачем зменшено розмір основної заборгованості у зв`язку з її частковим погашення відповідачем, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, приймається судом, а тому розмір основної заборгованості за договором субпідряду №175 становить 170581,11 грн, за договором №57 - 117 545,16 грн.

Крім того позивачем не підтримується вимога про стягнення з відповідача за договором субпідряду №175 пені в розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення платежів в сумі 63232,70 грн, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим заява в цій частині також приймається судом.

В той же час, позивачем доповнено свої вимоги за договором субпідряду №175 новою вимогою про стягнення 3% річних в сумі 6885,85 грн.

Крім того позивачем збільшено період нарахування заборгованості в частині стягнення інфляційних втрат за договором субпідряду №175, інфляційних втрат та пені за договором № 57, а саме заявлено новий період прострочення з 20.03.2026 по 27.04.2026.

Так, суд звертає увагу позивача, що подана заява про збільшення позовних вимог, в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат спрямована на зміну підстав позову та предмету позову.

Окрім того, суд вказує, що заявлене не є ні зменшенням позовних вимог, ні збільшенням позовних вимог. Збільшення (зменшення) можливе при здійсненні перерахунку за попередньо заявлений період, а не новий.

Також, важливим є той факт, що у справах про стягнення грошових сум, період часу впродовж якого заявник просить стягнути відповідну суму, входить до кола обставин, з якими сторона пов`язує своє порушене право та законний інтерес, які суд має попередньо з`ясувати та встановивши існування таких, перевіривши правильність здійснення відповідних нарахувань, має прийняти рішення про стягнення заявлених сум чи відмову у такому стягненні.

Отже, виходячи зі змісту позовних вимог та вказаної заяви про зміну підстав, зменшення розміру позовних вимог, суд розцінює їх в даній частині як одночасну зміну предмета і підстав позову, оскільки збільшення заявлених до стягнення сум нарахувань відбулось внаслідок зміни періоду їх нарахування позивачем та доповнено до заяви, вимогами, які не були заявлені при поданні первісної позовної заяви, тобто фактично йдеться про подання іншої заяви, а тому заяви у даній частині не приймається судом.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення заяв про зміну підстав позову, зменшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову 431203,90 грн з яких:

- за Договором субпідряду №175 основну заборгованість у розмірі 170 581,11 грн, інфляційні втрати у сумі 14 522,07 грн.

- за Договором №57 основну заборгованість у розмірі 117 545,16 грн, пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення, за кожен день прострочення платежів в сумі 124 759,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 796,16 грн.

З огляду на відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 02.06.2026 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.06.2026 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 26.06.2026 відкладено розгляд справи по суті на 16 липня 2026 року о 12:30 год.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представниці позивача, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання учасникам справи можливості підготуватися до судових дебатів, суд протокольною ухвалою від 16.07.2026 розгляд справи по суті відклав на 30.07.2026 о 14:40 год.

У судовому засіданні 30.07.2026 було заслухано пояснення представника позивача, судом завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, а також надано можливість учасникам справи на стадії судових дебатів висловити перед судом свої правові позиції щодо спірних правовідносин.

Після стадії судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

На підставі вищевикладеного, суд відкладає ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 06.08.2026 о 15:20 год.

06.08.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч1 ст. 838 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Суд встановив, що 22.07.2024 між ПП «Теплий дім ПСП» (субпідрядником) та ТОВ «Житлобуд-2» (генпідрядником) укладено договір субпідряду №175 (далі - договір № 175).

Згідно умов договору генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов`язання з виконання робіт по влаштуванню системи електропостачання, електроосвітлення, пожежної сигналізації та пусконалагоджувальні роботи системи пожежогасіння, димовиведення і ОПС при «Реконструкції будівлі центральної районної лікарні (добудова приміщення для розміщення магнітно-резонансного томографа та розширення реабілітаційного відділення)» КНП Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області на вул. Олени Пчілки, 4 в м. Ковелі Волинської області, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором (п. 1.1).

Ціна договору визначається на підставі кошторисної документації та становить 2018543,92 грн, в тому числі ПДВ 336 423,98 грн (п. 3.1 договору № 175).

Відповідно до п. 3.2 договору № 175 розрахунки за виконані субпідрядником роботи здійснюються генпідрядником на основі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), протягом 5-ти банківських днів з моменту їх узгодження та підписання.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 але у будь якому випадку не припиняє свою дію раніше дати здійснення остаточного розрахунку між сторонами (п. 8.1 договору № 175).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2024 сторони внесли зміни в договір субпідряду та визначили термін виконання робіт по договору та строк дії договору - до 31.12.2025.

Додатковою угодою №2 від вересня 2025 сторонами зменшено суму договору до 1573875,39 грн, в тому числі ПДВ 262312,56 грн.

На виконання умов договору № 175 позивачем виконано, а відповідачем прийнято субпідрядні роботи загальною вартістю 620 581,11 грн, що підтверджується:

- актом №2860 від 07.02.2025, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2025 на суму 307 595,53 грн;

- актом №2607-1, актом №2607-2 від 13.10.2025, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2025 на загальну суму 312 985,58 грн;

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню №209 від 26.02.2025 за договором №175 від 22.07.2024 на суму 307 595,53 грн.

18.11.2025 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу (претензію) №466 про стягнення заборгованості, в тому числі за договором субпідряду №175 від 22.07.2024.

Відповідачем оплата прийнятих субпідрядних робіт проведена частково в загальній сумі 400 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №760 від 04.03.2025 на суму 50 000 грн;

- №1556 від 22.04.2025 на суму 100 000 грн;

- №2263 від 22.05.2025 на суму 50 000 грн;

- №4528 від 27.10.2025 на суму 100 000 грн;

- №4618 від 28.10.2025 на суму 10 000 грн;

- №4657 від 28.10.2025 на суму 30 000 грн;

- №201 від 13.01.2026 на суму 20 000 грн;

- №249 від 14.01.2026 на суму 20 000 грн;

- №323 від 20.01.2026 на суму 20 000 грн;

- №435 від 28.01.2026 на суму 10 000 грн;

- №1444 від 04.05.2026 на суму 20 000 грн;

- №1639 від 11.05.2026 на суму 20 000 грн.

У зв`язку з цим заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 170581,11 грн, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 14 522,07 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем нарахування інфляційних втрат здійснені лише за роботи, виконані за актом №2860 від 07.02.2025 на суму 307 595,53 грн за період з 17.02.2025 по 20.03.2026 з врахуванням часткових оплат боргу відповідачем, у зв`язку з чим судом перевіряється правильність нарахувань в межах заявлених позивачем вимог.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що з нарахованих позивачем 14 522,07 грн інфляційних втрат підставними та підлягають до стягнення з відповідача є 9469,45 грн, згідно розрахунку:

- за період з 05.03.2025 (04.03.2025 оплата в сумі 50 000 грн) по 21.04.2025 (22.04.2025 оплата в сумі 100 000 грн) на суму 257 595,53 грн 5 694,15 грн;

- за період з 23.04.2025 по 21.05.2025 на суму 157 595,53 грн (22.04.2025 оплата в сумі 50 000 грн) 2 048,74 грн;

- за період з 23.05.2025 по 26.10.2025 на суму 107 595,53 грн (27.10.2026 оплата в сумі 100 000 грн) 1 726,56 грн.

У позові на суму 5 052,62 грн інфляційних втрат слід відмовити у зв`язку з неврахуванням позивачем оплати боргу відповідачем 27.10.2025 на суму 100 000 грн та 28.10.2025 на суму 10 000 грн.

При цьому, судом враховано, що оплата боргу відповідачем здійснена з призначенням платежу «за виконані роботи згідно договору №175 від 22.07.2024», у зв`язку з чим їх зарахування здійснюється в порядку черговості виконання робіт за актами.

Крім того, 24.03.2025 між ПП «Теплий дім ПСП» (підрядником) та ТОВ «Житлобуд-2» (замовником) укладено договір №57 (далі - договір №57), згідно п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи прокладання кабелю при «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків для внутрішньо переміщених осіб за адресою Волинська обл., м. Новововолинськ, вул. 5-Мікрорайон, буд. 29 (секція В)», а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором

Загальна вартість договору становить 395 376,77 грн, в тому числі ПДВ 65 896,13 грн (п. 2.1 договору №57 ).

Відповідно до п. 6.3 договору № 57 оплата вартості робіт здійснюється замовником таким чином: аванс в розмірі 70% від загальної вартості, в казаної у п. 2.1 договору протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору; наступні розрахунки здійснюються замовником на підставі акту приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), протягом 5-ти банківських днів з моменту їх узгодження та підписання (п. 2.2). За несвоєчасну оплату згідно договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 але в будь-якому випадку до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1 договору №57).

Докази внесення позивачем авансового платежу в розмірі 70% від загальної вартості договору в матеріалах справи відсутні.

На виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи загальною вартістю 187 545,16 грн, що підтверджується: актом №2362 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2025 року від 01.08.2025.

18.11.2025 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу (претензію) №466 про стягнення заборгованості, в тому числі за договором №57 від 24.03.2025.

Відповідачем оплата прийнятих робіт проведена частково в загальній сумі 70 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №3835 від 28.08.2025 на суму 50 000 грн;

- №3861 від 01.09.2025 на суму 20 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 117 545,16 грн, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, підставна і підлягає до стягнення з відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 124 759,40 грн пені та 3 796,16 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що нараховані позивачем 3796,16 грн інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 договору №57 передбачено, що за несвоєчасну оплату згідно договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення оплати виконаних та прийнятих відповідачем робіт за актом №2362 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 року в сумі 26 784,84 грн за період з 11.08.2025 по 20.03.2026 (з врахування часткових оплат боргу відповідачем) та пені за несплату авансу в сумі 97974,36 грн за період з 01.04.2025 по 20.03.2026.

Судом враховано, що при обрахунку загального розміру пені позивачем допущено описку, зокрема вказано 124 759,40 грн замість 124 759,20 грн (3007,72+275,09+23509,03+97 9474,36 = 124 759,20 грн), у зв`язку з чим 0,20 грн не підлягають задоволенню.

Пунктом 2.2 договору №57 визначено такий порядок оплати вартості робіт замовником:

- аванс в розмірі 70% від загальної вартості, в казаної у п. 2.1 договору протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору;

- наступні розрахунки здійснюються замовником на підставі акту приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), протягом 5-ти банківських днів з моменту їх узгодження та підписання.

Відтак, відповідач повинен був сплатити аванс у сумі 276 763,74 грн (що становить 70% від ціни договору 395 376,77 грн) не пізніше 31.03.2025, а остаточну вартість виконаних робіт за актом на суму 187 545,16 грн - не пізніше 08.08.2025.

У зв`язку з цим з 01.04.2025 у відповідача виникло прострочення зі сплати авансу, а з 09.08.2025 вартості виконаних та прийнятих робіт.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що нараховані позивачем 26 784,84 грн пені за прострочення оплати виконаних та прийнятих відповідачем робіт за актом №2362 від 01.08.2025 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 року, за період з 11.08.2025 по 20.03.2026 (з врахування часткових оплат боргу відповідачем), підставні та підлягають до стягнення з відповідача відповідно до п. 6.3 договору №57.

У той же час, з нарахованих позивачем 97 974,36 грн пені за несплату відповідачем авансового платежу, підставними та підлягають до стягнення є 33 765,18 грн пені, нарахованої за період з 01.04.2025 (початок прострочення сплати авансового платежу) по 31.07.2025 (01.08.2025 підписання акту №2362 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 року на суму 187 545,16 грн).

У позові на суму 64 209,18 грн пені, нарахованої на несплату відповідачем авансового платежу, слід відмовити, оскільки з моменту підписання сторонами акту №2362 від 01.08.2025 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025, обов`язок відповідача щодо сплати авансового платежу відпав та почався відлік нового строку для оплати вже виконаних робіт в цілому без врахування авансового платежу.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 4 343,30 грн відповідно до ст. ст. 129 - 130 ГПК України слід покласти на нього.

Згідно з ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Клопотання про повернення сплаченого судового збору у зв`язку із зменшення розміру позовних вимог від позивача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2 (вул. Конякіна, буд. 16Б, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 01274350) на користь Приватного підприємства Теплий Дім ПСП (просп. Соборності, 25б/89, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 38901342) 288126,27 грн основного боргу, 13265,61 грн інфляційних втрат, 60550,02 грн пені, а всього: 361941,90 грн (триста шістдесят одна тисяча дев`ятсот сорок одна грн 90 коп).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2 (вул. Конякіна, буд. 16Б, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 01274350) на користь Приватного підприємства Теплий Дім ПСП (просп. Соборності, 25б/89, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 38901342) 4 343,30 грн судового збору.

4. У позові на суму 69262,00 грн відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.08.2026.

Суддя С. В. Бідюк