Ухвала суду № 138984912, 12.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22321/26

1-кс/760/10695/26

УХВАЛА

СЛІДЧОГО СУДДІ

(повний текст)

07 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

перекладача ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 42026100000000175, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.06.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Виходячи із змісту поданого клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше початку вересня 2025 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з корисливих мотивів, з метою вчинення умисного злочину проти власності у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на вимогу передачі чужого майна, а саме грошових коштів, належних ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його дружині ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з погрозою насильства над останніми.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, не пізніше жовтня 2025 року, ОСОБА_8 з метою вимагання грошових коштів через наявність, на його думку, у потерпілого грошової заборгованості перед ним вирішив зустрітися із ОСОБА_9 за адресою: м. Київ, вул. Героїв Енергетиків, буд. 18, неподалік приміщення ресторану «NAR CAFE».

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне вимагання грошових коштів, усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, будучи обізнаним, що з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, ОСОБА_8 , з метою вимоги передачі майна, а саме грошових коштів, припускаючи можливість спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, із застосуванням психологічного тиску, який виражався у погрозах фізичного насильства та розправи щодо останнього та його дружини ОСОБА_10 , які потерпілий сприймав як реальні, поставив перед ОСОБА_9 вимогу передачі йому грошових коштів у сумі 170 000 грн за вигадану заборгованість.

У подальшому, після завершення зазначеної зустрічі, ОСОБА_8 , з метою вимоги передачі чужого майна, а саме грошових коштів, систематично, використовуючи абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_1 , упродовж жовтня 2025 року по квітень 2026 року телефонував ОСОБА_9 з погрозами фізичної розправи над ним та його дружиною.

Надалі ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимогу передачі чужого майна, з корисливих мотивів, вирішив залучити свого знайомого, громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24.04.2026, у більш точний час, який органом досудового розслідування не встановлено, з метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , біля приміщення ресторану «NAR CAFE» за адресою: м. Київ, вул. Героїв Енергетиків, буд. 18, із застосуванням психологічного тиску, який виражався у погрозах фізичного насильства та розправи над потерпілим, які останній сприймав як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, припускаючи можливість спричинення шкоди його здоров`ю, завдав ОСОБА_9 декілька ударів кулаком правої руки по тулубу, чим завдав останньому фізичного болю та страждань.

Після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень 24.04.2026, у більш точний час, який органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , погрожуючи застосуванням фізичної розправи щодо дружини ОСОБА_9 , забрав ключ запалювання та протиправно заволодів транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 413 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 .

У подальшому, 26.04.2026, ОСОБА_10 за адресою свого проживання: АДРЕСА_3 , виявила відсутність зазначеного транспортного засобу на місці, де його було припарковано востаннє.

01.07.2026 приблизно о 18 годині 25 хвилин під час особистої зустрічі між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , яка відбувалася у приміщенні ресторану «NAR CAFE» за адресою: м. Київ, вул. Героїв Енергетиків, буд. 18, ОСОБА_8 повідомив, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 413 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , утримується ОСОБА_6 у зв`язку з наявністю боргових зобов`язань ОСОБА_9 перед останнім.

Надалі, 02.07.2026, у більш точний час, який органом досудового розслідування не встановлено, на території Троєщинського овочевого ринку за адресою: м. Київ, вул. Енергетиків, 18, продовжуючи спільний злочинний умисел, спрямований на вимогу передачі чужого майна, діючи з корисливих мотивів та припускаючи можливість спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень шляхом нанесення одного удару кулаком правої руки в обличчя з метою вимоги передачі чужого майна, а саме грошових коштів та переоформлення на нього транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 413 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , через наявність, на його думку, у потерпілого грошової заборгованості перед ним.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

05.08.2026 о 11 годині 12 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.

05.08.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник і підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вислухавши думки учасників судового провадження та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, визначені цією нормою. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити відповідні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри, існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

На цьому етапі кримінального провадження оцінка обґрунтованості підозри передбачає встановлення наявності фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення. Остаточна оцінка доказів, вирішення питання про їх допустимість і достатність для встановлення винуватості особи здійснюються під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується даними показань потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо висунення вимог про передачу грошових коштів і переоформлення транспортного засобу, погроз фізичною розправою, заволодіння транспортним засобом та застосування до ОСОБА_9 фізичного насильства.

Причетність ОСОБА_6 до інкримінованих дій також підтверджується даними розсекречених протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, у яких зафіксовано обставини вимагання ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , переоформлення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 413 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Дані протоколу затримання від 05.08.2026 підтверджують факт, дату і час затримання ОСОБА_6 . Самостійного значення для підтвердження обставин інкримінованого кримінального правопорушення цей протокол не має.

Наведені відомості у своїй сукупності є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у можливому вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Під час оцінки ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є громадянином Азербайджанської Республіки, а згідно з даними інформаційної підсистеми «Облік іноземців та біженців» від 08.06.2026 перебуває на території України без законних підстав.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість можливого покарання не становить самостійної підстави для тримання особи під вартою, проте підлягає оцінці в сукупності з іншими обставинами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України.

Іноземне громадянство підозрюваного, відсутність у нього законних підстав для перебування в Україні та тяжкість можливого покарання у сукупності свідчать про існування ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Цей ризик підтверджується даними інформаційної підсистеми «Облік іноземців та біженців» і відомостями про громадянство підозрюваного.

Посилання сторони обвинувачення на відсутність контролю за окремими ділянками державного кордону має загальний характер та самостійно наявність ризику переховування конкретного підозрюваного не підтверджує.

На підтвердження ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів сторона обвинувачення зазначила про незавершеність досудового розслідування, невстановлення всіх можливих співучасників і місць зберігання засобів вчинення кримінального правопорушення.

Водночас у клопотанні не визначено конкретних речей чи документів, до яких ОСОБА_6 має доступ та які він може знищити, сховати або спотворити. Відомостей про вчинення ним відповідних дій чи спроб їх вчинення матеріали клопотання не містять. Сам факт незавершення досудового розслідування не підтверджує існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Цей ризик прокурором не доведений.

Ризик незаконного впливу на потерпілих підтверджується даними їхніх показань та даними розсекречених протоколів за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій. Зазначені відомості свідчать, що потерпілі особисто знайомі з підозрюваним та іншим підозрюваним, неодноразово зустрічалися з ними, а висунення майнових вимог, за версією сторони обвинувачення, супроводжувалося погрозами фізичною розправою і застосуванням насильства.

Показання потерпілих мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Описані спосіб дій і попередня поведінка щодо ОСОБА_9 та його дружини дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може впливати на них з метою зміни показань або відмови від їх надання. Отже, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Посилання сторони обвинувачення на можливість координації дій підозрюваного з невстановленими співучасниками, підкупу учасників кримінального провадження, подання фіктивних документів про перебування на лікуванні чи у відрядженні ґрунтуються на припущеннях. Матеріали клопотання не містять конкретних даних про вчинення ОСОБА_6 таких дій або підготовку до них. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведений.

Оцінюючи ризик продовження кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує дані показань потерпілих і розсекречених протоколів за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, які вказують на тривалість інкримінованих дій.

За викладеними у клопотанні обставинами, ОСОБА_6 був залучений до реалізації спільного умислу не пізніше 24.04.2026, після чого транспортний засіб потерпілої продовжував утримуватися, а 02.07.2026 підозрюваний знову висунув потерпілому вимоги про передачу грошових коштів і переоформлення транспортного засобу, застосувавши фізичне насильство.

Послідовність інкримінованих дій, їх вчинення упродовж значного проміжку часу та продовження висунення майнових вимог після заволодіння транспортним засобом дають достатні підстави вважати, що за відсутності належного процесуального контролю підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення. Отже, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведений у частині можливості продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_6 підозрюється. Даних про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення матеріали клопотання не містять.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, передбачені п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, належними фактичними даними не підтверджені.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується за умови доведення прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Особисте зобов`язання ґрунтується на добровільному виконанні підозрюваним покладених на нього обов`язків і за встановлених обставин не забезпечить належного контролю за його місцеперебуванням та не усуне можливості переховування, впливу на потерпілих і продовження інкримінованих дій.

Матеріали клопотання не містять письмових зобов`язань осіб, готових поручитися за виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків і забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи слідчого судді. Підстави для застосування особистої поруки відсутні.

Домашній арешт передбачає перебування підозрюваного за визначеною адресою, проте не створює постійної фізичної перешкоди для залишення місця проживання та не виключає можливості дистанційного спілкування з потерпілими. Враховуючи відсутність у підозрюваного законних підстав для перебування в Україні, характер інкримінованих дій та застосування фізичного насильства до потерпілого, домашній арешт не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам.

Застосування застави як первинного запобіжного заходу без попереднього тримання під вартою також не забезпечить негайної ізоляції підозрюваного та належного запобігання встановленим ризикам до моменту фактичного внесення коштів і виникнення передбачених законом наслідків застосування застави.

Сукупність встановлених обставин, зокрема обґрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину, іноземне громадянство підозрюваного, відсутність у нього законних підстав для перебування в Україні, застосування насильства до потерпілого та тривалість інкримінованих дій, свідчить про недостатність більш м`яких запобіжних заходів і необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосування тримання під вартою за наведених обставин відповідає вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ґрунтується на обґрунтованій підозрі, конкретних ризиках та встановленій недостатності більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, слідчий суддя має право не визначати розмір застави. Зазначена норма надає слідчому судді дискреційне повноваження, реалізація якого потребує оцінки конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.

Прокурором не наведено достатніх індивідуалізованих обставин, які б свідчили, що застосування застави у поєднанні з відповідними процесуальними обов`язками за жодних умов не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 . Тому підстав для застосування безальтернативного тримання під вартою слідчий суддя не встановив.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених обов`язків та не бути завідомо непомірним.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, його тривалість, застосування фізичного насильства, тяжкість можливого покарання та встановлені ризики, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 грн, достатньою мірою гарантуватиме виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Визначений розмір застави перебуває у встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах. Матеріали клопотання не містять даних, які давали б підстави вважати зазначену суму завідомо непомірною для підозрюваного.

У разі внесення застави необхідним та достатнім є покладення на ОСОБА_6 обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, а також повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи.

Оскільки прокурор просив застосувати тримання під вартою без визначення розміру застави, а слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів із можливістю внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

код отримувача за ЄДРПОУ 26268059,

банк отримувача: ДКСУ, м. Київ,

МФО 820172,

рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

З моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 05 жовтня 2026 р. включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити Головному управлінню Служби безпеки України в м. Києві та Київській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 12 серпня 2026 р.

Слідчий суддя ОСОБА_1