Ухвала суду № 138984763, 10.08.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15493/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,

представника позивача - Короля М.П.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року до Подільського районного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2024 року головуючим суддею у справі визначено суддю Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, які позивач виконав.

19 грудня 2024 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року провадження в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_7 - закрито у зв`язку зі смертю відповідача.

01 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшла уточнююча позовна заява, згідно якої просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: невідомий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664:

- заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 129175,75 грн;

- 3% річних у розмірі 9231,27 грн;

- інфляційні втрати у розмірі 41013,39 грн;

- витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні просив прийняти уточнену позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував щодо прийняття уточненої позовної заяви.

Інші сторони по справі у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Під час застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює уточнену позовну заяву представника позивача як заяву про зміну предмета позову шляхом заміни позовної вимоги та викладення її у новій редакції, з метою забезпечення захисту порушених прав та інтересів позивача.

В аспекті можливості чи неможливості прийняття до розгляду такого процесуального документу як «позовна заява про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (уточнююча)», суд виходить з того, що відповідно до практики ЄСПЛ надмірний формалізм вважається порушенням права на справедливий суд.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст поданої уточненої позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її прийняття.

Керуючись ст. 49, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти заяву представника позивача про зміну предмета позову та розглядати справу з урахуванням уточненої позовної заяви в наступній редакції:

«Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: невідомий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664:

- заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 129175,75 грн;

- 3% річних у розмірі 9231,27 грн;

- інфляційні втрати у розмірі 41013,39 грн;

- витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45,00 грн.».

Судове засідання у вказаній справі відкласти на 16 год. 00 хв. 10 вересня 2026 року, про що повідомити учасників справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на уточнену позовну заяву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://pd.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д. Будзан