Рішення № 138983953, 13.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/1450/26

Провадження № 2/727/1800/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання коштів у кредит № 71639519 від 12.07.2025 року в розмірі 16 560,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання коштів у кредит № 71639519 (далі - Договір кредиту), за умовами якого Кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 25 днів (з 12.07.2025 по 05.08.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,200 % за один день, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісією за надання кредиту в розмірі 15 % від суми наданого кредиту, що складає 750,00 грн, а у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокового користування позикою) - пенею у розмірі 4,00 % на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Позивач зазначив, що Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора '66346, надісланого на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також позивач зазначив, що 19.08.2025 року між сторонами за ініціативою відповідача укладено Додаткову угоду № 15502303 до Договору кредиту, за умовами якої строк кредитування продовжено на 14 днів (загальний строк кредитування склав 39 днів, тобто до 19.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку з 0,2 % на 1 %, а 02.09.2025 року - Додаткову угоду № 15598493, за умовами якої строк кредитування продовжено ще на 14 днів (загальний строк кредитування склав 53 дні, тобто до 02.09.2025 року) із збереженням денної процентної ставки у розмірі 1 %. Обидві додаткові угоди підписані електронним підписом позичальника з використанням одноразових ідентифікаторів, надісланих на електронну адресу відповідача (відповідно '68457 та '13681).

Позивач вказав, що кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом Системи BankID Національного банку України, отримавши від «monobank» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього, та встановив використання відповідачем одноразових ідентифікаторів для підписання договору кредиту та додаткових угод, а саме: 66346 - 12.07.2025 о 13:35:29, '68457 - 05.08.2025 о 23:12:11, '13681 - 19.08.2025 о 23:33:55, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Позивач зазначив, що кредитодавець на виконання умов Договору кредиту перерахував відповідачу кошти у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, оскільки перерахування коштів з банківського рахунку Кредитодавця безпосередньо на картковий рахунок фізичної особи є технічно неможливим. Зазначена обставина підтверджується електронною платіжною інструкцією № 06a829b0-ce2b-4757-b29c-c035d1838e72 від 12.07.2025 року, листом Кредитодавця № 23/12/25-23950 від 23.12.2025 року та довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000022662 від 06.01.2026 року.

Позивач зазначив, що відповідач здійснив на погашення заборгованості за Договором кредиту платежі на загальну суму 840,00 грн, після чого зобов`язання за договором не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 16 560,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 810,00 грн - заборгованість за процентами, 750,00 грн - заборгованість за комісією, 10 000,00 грн - заборгованість за пенею (неустойкою), 0,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Позивач також зазначив, що 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (Фактор) укладено Договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого Фактор набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за Договором кредиту № 71639519 від 12.07.2025 року, а відповідно до Реєстру прав вимоги № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року Кредитодавцем/Клієнтом відступлено Фактору/позивачу право вимоги заборгованості ОСОБА_1 у сумі 16 560,00 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» для процесуальних документів, поданих в електронній формі) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн, які позивачем фактично понесені та підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківський районного суду м. Чернівці від 26.03.2026 року відкрито провадження по справі № 725/1450/26 (провадження № 2/727/1800/26), справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись судом за адресою місця проживання (реєстрації) відповідача - АДРЕСА_1 , повернулись до суду без вручення адресату у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Оскільки судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою його місця проживання (реєстрації), зазначеною у матеріалах справи, а відомостей про інше фактичне місце проживання відповідача матеріали справи не містять і відповідачем таких відомостей суду не повідомлено, суд вважає, що обов`язок повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив виконано судом належним чином, а неотримання відповідачем судової кореспонденції з причин, що залежали від нього самого, не може вважатися підставою для визнання його неповідомленим про розгляд справи.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, доказів на спростування позовних вимог не надав, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявив.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 12.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця, укладено Договір про надання коштів у кредит № 71639519, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 25 днів (з 12.07.2025 по 05.08.2025), з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,200 % за один день користування кредитом, яка нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісією за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту (750,00 грн) та пенею у розмірі 4,00 % на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування кредитом.

19.08.2025 року та 02.09.2025 року між сторонами укладені Додаткові угоди № 15502303 та № 15598493 відповідно, якими строк кредитування послідовно продовжено на 14 днів кожною, у зв`язку з чим загальний строк кредитування становив 53 дні (до 02.09.2025 року), а денна процентна ставка з 19.08.2025 року змінена з 0,2 % на 1 % та надалі залишалась незмінною.

Договір кредиту та додаткові угоди до нього підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме одноразовими ідентифікаторами '66346 (12.07.2025), '68457 (05.08.2025) та '13681 (19.08.2025). Відповідач пройшов ідентифікацію за посередництвом Системи BankID Національного банку України, під час якої підтверджено належність зазначеної електронної адреси та персональних даних саме ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Положеннями ст. 12 Закону визначено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Оскільки договір кредиту та додаткові угоди до нього підписані відповідачем із застосуванням одноразових ідентифікаторів після проходження ідентифікації через Систему BankID Національного банку України, суд вважає доведеним факт укладення відповідачем зазначених правочинів та факт погодження ним усіх їх умов, включаючи умови щодо продовження строку кредитування та зміни процентної ставки.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору кредиту Кредитодавець перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 06a829b0-ce2b-4757-b29c-c035d1838e72 від 12.07.2025 року, складеним та підписаним в електронній формі електронно-цифровим підписом платіжної установи, а також листом Кредитодавця № 23/12/25-23950 від 23.12.2025 року та довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000022662 від 06.01.2026 року, якою підтверджено прийняття до виконання та завершення відповідної платіжної операції.

Відповідно до п. 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. З огляду на зазначене, суд вважає надані позивачем документи про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача належними та допустимими доказами видачі кредиту.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором кредиту № 71639519 від 12.07.2025 року вбачається, що відповідач здійснив платежі на погашення заборгованості на загальну суму 840,00 грн, після чого свої зобов`язання за договором не виконував, унаслідок чого заборгованість відповідача становить 16 560,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 810,00 грн - заборгованість за процентами, 750,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 10 000,00 грн - заборгованість за пенею (неустойкою), 0,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Щодо позовних вимог у частині стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 750,00 грн, суд враховує таке. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зауважила, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення відповідної плати нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України, за умови, що така умова договору не визнана недійсною як оспорювана. Оскільки умова Договору кредиту щодо комісії за надання кредиту відповідачем у встановленому законом порядку недійсною не визнавалась, погоджена сторонами під час укладення договору та відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» щодо складових загальних витрат за споживчим кредитом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення пені (неустойки) у розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено положенням, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же положенням установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначена норма Цивільного кодексу України не пов`язує звільнення позичальника від відповідальності за прострочення з датою укладення кредитного договору, а поширюється на будь-яке прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним (позиковим) договором, яке мало місце в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого в установленому законом порядку.

Оскільки останній погоджений сторонами строк повернення кредиту за Договором № 71639519 (з урахуванням Додаткової угоди № 15598493) настав 02.09.2025 року, а прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та нарахування позивачем пені за весь заявлений період відбувалися в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача пені (неустойки) за таке прострочення, а тому позовні вимоги у частині стягнення пені в розмірі 10 000,00 грн задоволенню не підлягають, і в цій частині позову слід відмовити.

Щодо права позивача - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» - на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Правилами ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу відповідно до ст. 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Згідно з ч. 1 ст. 1079 ЦК України фактором у договорі факторингу може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Судом встановлено, що 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт, Первісний кредитор) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (Фактор, позивач) укладено Договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, зокрема за Договором кредиту № 71639519 від 12.07.2025 року. Відповідно до п. 2.1.3 Договору факторингу перехід права вимоги від Клієнта до Фактора відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Фактор (позивач) набуває всіх прав кредитора щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року Кредитодавцем/Клієнтом відступлено позивачу право вимоги заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредиту № 71639519 у сумі 16 560,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - основна сума боргу, 810,00 грн - проценти, 750,00 грн - комісія, 10 000,00 грн - пеня (неустойка), 0,00 грн - проценти за понадстрокове користування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» - включений до Державного реєстру фінансових установ, а отже відповідає вимогам ч. 1 ст. 1079 ЦК України щодо суб`єктного складу фактора за договором факторингу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право вимоги заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредиту № 71639519 від 12.07.2025 року перейшло від Кредитодавця (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») до позивача (ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») на підставі Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року та Реєстру прав вимоги № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року у повному обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, а тому ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є належним позивачем у цій справі. При цьому, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, відсутність доказів отримання відповідачем окремого письмового повідомлення про відступлення права вимоги не впливає на дійсність відступлення та на процесуальне право позивача звернутися до суду з вимогами, що випливають із набутого ним права вимоги.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за Договором кредиту Кредитодавець виконав, перерахувавши відповідачу кошти в розмірі 5 000,00 грн у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, взяті на себе зобов`язання виконав лише частково, сплативши 840,00 грн, а в подальшому зобов`язання за договором не виконував.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Договором кредиту, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості (повністю або частково) в іншому, ніж зазначено позивачем, розмірі та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України в частині, що стосується основного боргу, процентів та комісії.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», а саме про стягнення з відповідача 5 000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 810,00 грн - заборгованості за процентами, 750,00 грн - заборгованості за комісією за надання кредиту, а всього 6 560,00 грн, тоді як у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені (неустойки) в розмірі 10 000,00 грн та процентів за понадстрокове користування (0,00 грн) слід відмовити з підстав, викладених вище.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено в межах 6 560,00 грн від заявлених 16 560,00 грн, що становить 39,61 % позовних вимог. Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 054,67 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною укладено Договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДЛ від 22.08.2025 року, за умовами якого позивачем фактично понесено витрати в розмірі 4 500,00 грн за вивчення документів, визначення правової позиції, збір документів/доказів та підготовку і складання позовної заяви у справі, що підтверджується витягом з акту № 5-ДЛ від 02.01.2026 року про приймання-передачу наданої правничої допомоги та платіжним документом. Розмір заявлених витрат суд вважає співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1 782,61 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 11, 512, 514, 516, 517, 526, 527, 549, 598, 599, 609-612, 617, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1077-1082 ЦК України, розділом «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX), Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 26.03.2001 року, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) заборгованість за Договором про надання коштів у кредит № 71639519 від 12.07.2025 року у розмірі 6 560 (шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 810,00 грн - заборгованість за процентами, 750,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в частині стягнення з ОСОБА_1 пені (неустойки) у розмірі 10 000,00 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 054,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 782,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук