Вирок № 138983037, 14.08.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/613/26

Номер провадження №1-кп/351/155/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12026096230000005, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тростянець Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, тимчасово непрацюючої, неодруженої, має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, депутатом та особою з інвалідністю не являється, несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_5 умисно заволоділа чужим майном шляхом обману.

Вказане кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

У період часу з 16 грудня 2025 року по 21 січня 2026 року між ТОВ «Скайфол» (продавець товару) та ТОВ «Каста Груп» (інтернет-платформа «Kasta») здійснювалась співпраця щодо реалізації товарів через інтернет-платформу.

У вказаний період через інтернет-платформу «Kasta» від користувача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло 42 (сорок два) онлайн-замовлення на придбання мобільних телефонів марки «Realme» моделі «C71» (RMX5303) 6/128 GB Forest Owl на умовах розстрочення платежу, з яких 22 (двадцять два) замовлення були опрацьовані та передані ТОВ «Скайфол» для виконання.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 грудня 2025 року, у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, що належить ТОВ «Скайфол», з корисливих мотивів, без наміру здійснювати оплату за отриманий товар.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , використовуючи інтернет-платформу «Kasta», шляхом обману, а саме введення в оману представників ТОВ «Скайфол» щодо наміру придбання товару на умовах розстрочення платежу, оформила 22 (двадцять два) онлайн-замовлення, вказавши свої анкетні дані, номер телефону та адресу отримання: Івано-Франківська область, Коломийський район, селище Заболотів, поштомат ТОВ «Нова Пошта» №46148.

Будучи введеним в оману щодо намірів покупця, ТОВ «Скайфол» сформувало відповідні експрес-накладні та здійснило відправлення вказаного товару через ТОВ «Нова Пошта» без застосування послуги контролю оплати, оскільки згідно інформації інтернет-платформи замовлення підлягали оплаті на умовах розстрочення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у відділенні ТОВ «Нова Пошта» отримала 22 (двадцять дві) одиниці мобільних телефонів марки «Realme» моделі «C71» (RMX5303) 6/128 GB Forest Owl, які належали ТОВ «Скайфол», після чого розпорядилась ними на власний розсуд, оплату за отриманий товар не здійснила, розстрочку платежу не оформила.

Внаслідок вказаних протиправних дій ТОВ «Скайфол» заподіяно майнову шкоду на загальну суму 125 350 (сто двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят) гривень.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами статті 337 КПК України.

Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнала повністю, надала покази, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення, щиро розкаялася у вчиненому.

Прокурор просив визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

Представник потерпілого ТОВ «Скайфол» адвокат ОСОБА_4 підтримав прокурора щодо виду та розміру покарання та просив задовольнити повністю цивільний позов ТОВ «Скайфол» до ОСОБА_5 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Покази обвинуваченої ОСОБА_5 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають у суду сумнівів у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, у яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за обставин, встановлених судом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману.

Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також думку представника потерпілого і позицію прокурора.

Приписами статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 3 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує, що згідно з статтею 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, є кримінальним проступком.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Відповідно до обвинувального акту обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , вказано активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Однак суд не визнає вказану обставину такою, яка пом`якшує відповідальність обвинуваченої, оскільки під час розгляду справи суду не надано доказів на підтвердження надання обвинуваченої добровільної допомоги слідству.

За правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 вересня 2019 року у справі № 674/1608/17 та від 07 квітня 2021 року у справі № 263/15605/17, активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. Отже, визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань ще не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення та її особу, а саме те, що остання офіційно не працевлаштована, неодружена, на утриманні має одну неповнолітню дитину та п`ятьох малолітніх дітей, несудима, має постійне місце проживання, за медичною допомогою до лікаря нарколога та лікаря психіатра не зверталася, за місцем проживання на території с. Тростянець Коломийського району Івано-Франківської області характеризується позитивно, скарг на її поведінку Тростянецького старостинського округу не надходило, громадський порядок не порушувала, а також обставини, що пом`якшує покарання, а саме: щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, передбачене у межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді пробаційного нагляду.

Підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.

На переконання суду, призначене покарання є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин у кримінальному провадженні в їх сукупності, таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався та до набрання вироком законної сили суд не вбачає підстав для його обрання.

Вирішуючи заявлений представником потерпілого ТОВ «Скайфол» адвокатом ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з цивільного позову потерпілий ТОВ «Скайфол» просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 на його користь матеріальну шкоду в сумі 125 350, 00 грн. Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлений цивільний позов визнала у повному обсязі, проти його задоволення не заперечувала.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги потерпілого про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими, оскільки винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а розмір заподіяної матеріальної шкоди повністю підтверджений в ході судового розгляду та визнаний обвинуваченою, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфол» про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфол», код ЄДРПОУ 38594199, матеріальну шкоду в розмірі 125 350,00 грн (сто двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок).

Речовий доказ у вказаному кримінальному провадженні, а саме:

-мобільний телефон марки «Realme» моделі «С71» (RMX5303) 6/128 GB Forest Owl, ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ2 НОМЕР_3 , повернути потерпілому Товариству з обмеженою відповідальністю «Скайфол».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_7