Рішення № 138983008, 12.08.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/802/26

Провадження № 2/349/697/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 серпня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 091,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога») та ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір кредитної лінії №895526822 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, згідно якого вона отримала кошти в розмірі 12 900,00 грн, строком на 1 826 днів - до 25 червня 2030 року, зі сплатою процентної ставки 0,98 % в день, а також комісії за надання кредиту в розмірі 774,00 грн.

08 липня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/43, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором №895526822.

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до якого право вимоги до відповідачки за договором №895526822 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №895526822 від 26 травня 2025 року становить 28 091,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 553,90 грн, заборгованість за відсотками 14 763,60 грн, заборгованість за комісією - 774,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 28 091,50 грн, а також понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду з викликом сторін. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» документів, що становлять банківську таємницю.

23 червня 2026 року на виконання ухвали суду з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані документи.

У судове засідання представник позивача Кукса К.О. не з`явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначила у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що відповідака була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася повторно, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

26 травня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір кредитної лінії №895526822 (далі - Договір) шляхом його підписання позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором BYXU (а.с. 10- 21 звор.).

Загальний розмір кредиту 12 900,00 грн, реквізити платіжної карти позичальника 4149-62ХХ-ХХХХ-4784 (п. 2.2., п.5.1. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 02 червня 2025 року.

Кінцева дата повернення кредиту 25 червня 2030 року ( п.7.3. Договору).

Відповідно до п.7.4. Договору проценти сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору (п. 7.4.1. Договору); після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.4.2. Договору).

Згідно п.9.1.1.7 Договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 357,70 % річних, що становить 0,98% в день від суми залишку кредиту (п. 8.3. Договору).

Комісія за надання кредиту складає 774,00 грн ( п.8.4.,п.8.5. Договору).

Позичальник підтверджує, що отримав від кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах (п.14.10. Договору).

Факт перерахування кредитором 26 травня 2025 року кредитних коштів відповідачці ОСОБА_1 в розмірі 12 900,00 грн на належну їй платіжну карту № НОМЕР_1 підтверджується випискою про рух коштів, наданою на виконання ухвали судді про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк» та платіжним дорученням від 26 травня 2025 року (а.с 109-110, 29).

Отже ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за договором №895526822 від 26 травня 2025 року виконало в повному обсязі згідно умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №895526822 від 26 травня 2025 року проведеного ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», за ОСОБА_1 станом на 08 липня 2025 року рахувалася заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 420,24 грн, з яких: за тілом кредиту - 12 900,00 грн, за відсотками 2 746,24 грн, комісією 744,00 грн ( а.с. 51 ).

08 липня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №МВ-ТП/43 (а.с.36-38).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №МВ-ТП/43 від 08 липня 2025 року за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість в розмірі 16 420,24 грн (а.с. 39).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №895526822 від 26 травня 2025 року проведеного ТОВ «Таліон Плюс», за ОСОБА_1 станом на 04 грудня 2025 року рахувалася заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 091,50 грн, з яких: за тілом кредиту - 12 553,90 грн, за відсотками 14 763,60 грн, комісією 744,00 грн ( а.с. 51 ).

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01 (а.с. 43-46).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року, представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» на виконання договору підписали реєстр, згідно якого рахувалася заборгованість за кредитним договором №895526822 від 26 травня 2025 року на загальну суму 28 091,50 грн, де заборгованість за тілом кредиту - 12 553,90 грн, заборгованість за відсотками - 14 763,60 грн, заборгованість за комісією - 774,00 грн (а.с. 48).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням кредитного договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідачки невиконаних зобов`язань за кредитним договором.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у первісного кредитора виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов`язання оплачувати послуги товариства, що виникають в результаті використання кредитних коштів та повернути кредит.

Отже, між сторонами кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Позивачем надано належні та допустимі докази, що на підставі договору факторингу №МВ-ТП/43 від 08 липня 2025 року, договору факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року та згідно витягів з реєстру боржників до вказаних договорів факторингу, від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до нових кредиторів ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №895526822 від 26 травня 2025 року.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Оскільки взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №895526822 від 26 травня 2025 року ОСОБА_1 не виконала, тому утворилася заборгованість за кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості проведеного ТОВ «Таліон Плюс» ( а.с. 52 ), 31 липня 2025 року відповідачкою сплачено кошти на погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 346,10 грн.

Інших доказів сплати тіла кредиту матеріали справи не містять, тому наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 553,90 грн (12 900,00 грн 346,10 грн), що відповідає заявленій позовній вимозі.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

З матеріалів справи встановлено, що договір між сторонами укладено 26 травня 2025 року, відсотки за користування кредитом нараховано за період з 26 травня 2025 року по 04 грудня 2025 року, тобто в межах строку кредитування, встановленого договором та за відсотковою ставкою, яка відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

З метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд перевіряє правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, шляхом самостійного їх перерахування.

За період з 26 травня 2025 року по 02 червня 2025 року, тобто протягом 7 календарних днів, тіло кредиту - 12 900,00 грн, застосована щоденна відсоткова ставка 0,80% (а.с. 51), тому розмір нарахованих відсотків складає 722,40 грн (12 900,00 грн х 0,80% =103,20 грн в день х 7 днів).

За період з 03 червня 2025 року по 30 липня 2025 року, тобто протягом 58 календарних днів, тіло кредиту - 12 900,00 грн, застосована щоденна відсоткова ставка 0,98% (а.с. 51, 51 звор., 52), тому розмір нарахованих складає 7 332,36 грн (12 900,00 грн х 0,98% =126,42 грн в день х 58 днів).

За період з 31 липня 2025 року по 04 грудня 2025 року, тобто протягом 127 календарних днів, тіло кредиту - 12 553,90 грн, застосована щоденна відсоткова ставка 0,98% (а.с. 52, 52 звор., 53), тому розмір нарахованих відсотків складає 15 624,81 грн (12 553,90 грн х 0,98% =123,03 грн в день х 127 днів).

Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 26 травня 2025 року по 04 грудня 2025 року складає 23 679,57 грн (722,40 грн + 7 332,36 грн + 15 624,81 грн).

З розрахунків заборгованості ( а.с. 51-52) встановлено, що відповідачкою частково сплачено кошти за кредитом, а саме: 10 червня 2025 року - 35,00 грн, 17 червня 2025 року - 2 457,28 грн, 02 липня 2025 року - 35,00 грн та 31 липня 2025 року - 8 400,14 грн, які зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками.

Окрім того, 17 червня 2025 року відповідачкою також сплачено 3 225,00 грн, які зараховано в погашення заборгованості за неустойкою, що є неправомірним з огляду на положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, тому ці кошти суд зараховує в рахунок сплати відсотків.

Таким чином, розмір заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 9 527,15 грн ( 23 679,57 грн 35,00 грн 2 457,28 грн 35,00 грн 8 400,14 грн 3 225,00 грн).

Щодо стягнення комісії за надання кредиту

Згідно правової позиції, яку висловила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Тобто Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Отже нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 774,00 грн, що передбачено п. 8.5. Договору та її стягнення на користь позивача не суперечить вимогам закону.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал»заборгованості за договором кредитної лінії №895526822 від 26 травня 2025 року в розмірі 22 855,05 грн, з яких: 12 553,90 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 527,15 грн - заборгованість за відсотками та 774,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 41743 від 27 травня 2026 року.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 22 855,05 грн, що становить 81,36 % від ціни позову ( 22 855,05 грн х 100% : 28 091,50 грн), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 2 166,13 грн ( 2 662,40 грн х 81,36 %).

Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду №25771509334 від 21 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» складає 7 000,00 грн ( а.с. 55- 57 звор.).

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, визначаючи суми судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21).

Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності витрат, які пов`язані з правничою допомогою адвоката, суд оцінює їх в сумі 4 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 3 254,40 грн судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, які розраховано в такий спосіб: 4 000,00 грн х 81,36 %.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №895526822 від 26 травня 2025 року в розмірі 22 855,05 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 553,90 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 9 527,15 гривень та заборгованості з комісії за надання кредиту в розмірі 774,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог за відсотками відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати в розмірі 5 420,53 гривень, які складаються із 2 166,13 гривень судового збору та 3 254,40 грн гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333 м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163. Рахунок: НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 13 серпня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила