Рішення № 138982126, 12.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12569/25

Провадження № 2/202/2110/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 01 квітня 2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 94/25817450, за умовами якого останній отримав у позику грошові кошти в сумі 4 000,00 гривень та взяв на себе зобов`язання повернути дані кошти й сплатити відсотки за користування ними. Разом з тим, взяті на себе зобов`язання за даним договором ОСОБА_1 не виконував у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 28122023. За умовами якого, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Партнер Фінанс», зокрема, до відповідача за Кредитним договором № 94/25817450.

17 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25. За умовами якого, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», зокрема, до відповідача за Кредитним договором № 94/25817450.

25 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу № 25-08/ФК-25. За умовами зазначених Договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги, зокрема, до відповідача за Кредитним договором № 94/25817450.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» становить 33 200 гривень, з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за сумою позики; 28 080,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 1 120,00 грн. - заборгованість за комісією.

Враховуючи, що свої зобов`язання за договором позики відповідач не виконує, заборгованість не погашає, тому ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс», за захистом своїх прав вимушене звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.12.2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи у відсутність представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у встановлений судом строк не скористався правом на подання відзиву на позов чи зустрічного позову , будь яких заяв/клопотань до суду від нього не надходило.

При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 01 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 94/25817450, який містить анкетні дані та особистий підпис позичальника.

Умовами договору позики № 94/25817450 року сторони погодили: сума позики становить 4 000,00 гривень а надається позичальник без додаткового забезпечення та залучення супутніх послуг третіх осіб (п. 1.2.); строк на який надається позика становить 365 днів. Прзика надається позичальнику на умовах із поверненням суми позики в кінці строку користування позикою (п. 1.4.); комісія за видачу позики складає 28 % від суми позики, що становить 1120,00 грн., і підлягає сплаті у строк передбачений Графіком платежів (п. 1.5.); позичальник повинен сплачувати позикодавцю проценти за договором за фіксованою ставкою 2% від суми Позики (залишку суми Позики) за кожен день користування позикою в межах строку передбаченого п. 1.4. та п. 2.2. Договору у порядку, розмірі та строки встановлені в графіку платежів, що у загальному розмірі становить 28 080,00 грн. (п. 2.1.); нарахування процентів на суму позику починається з 15-го дня користування позикою (п. 2.2.); цей договір укладено на строк 365 днів і діє по 31.03.2022 року (п. 8.1.); сторонами погоджено графік платежів, зокрема, дати сплати, розмір платежів за сумою позики, комісії та процентами (п. 9).

Також, 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (повернення позики в кінці строку).

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до п. 3.2. Договору позики, ОСОБА_1 , підписанням цього Договору підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики в повному обсязі у дату підписання цього договору.

Тобто, ТОВ «Партнер Фінанс» свої зобов`язання за Договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року виконало повному обсязі й надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Договору позики, шляхом прийняття виконання зобов`язання позикодавця, а саме отримавши грошові кошти у позику.

Разом з тим, всупереч умов Договору позики, відповідач не виконував своїх зобов`язань за Договором у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Щодо наявності у ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» права вимоги до відповідача за Договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року, суд зазначає наступне.

28 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пертнер Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 28122023 від 28.12.2023 року, за умовами якого, ТОВ «Пертнер Фінанс» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» приймає вказані права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 28.12.2023 року до Договору факторингу №28122023 від 28.12.2023 року, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року в загальному розмірі 33 200,00 гривень, з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1 120,00 грн. заборгованість за комісією; 28 080,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (п. 193 Реєстру боржників).

17 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25 від 17 квітня 2025 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» приймає зазначені права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 17.04.2025 року до Договору факторингу № 17-04/ФК-25 від 17 квітня 2025 року, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло право вимоги до выдповыдача за договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року в загальному розмірі 33 200,00 гривень, з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1 120,00 грн. заборгованість за комісією; 28 080,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (п. 193 Реєстру боржників).

25 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу № 25-08/ФК-25 від 25 серпня 2025 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 25.08.2025 року до Договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25 серпня 2025 року, ТОВ «Фінпром маркет» набуло право вимоги до выдповыдача за договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року в загальному розмірі 33 200,00 гривень, з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1 120,00 грн. заборгованість за комісією; 28 080,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами (п. 193 Реєстру боржників).

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» відповідно до укладених Договору факторингу №28122023 від 28.12.2023 року, № 17-04/ФК-25 від 17 квітня 2025 року, № 25-08/ФК-25 від 25 серпня 2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року.

Після отримання права вимоги, ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» не здійснювало нарахування відповідачу жодних штрафних санкції, однак своїх зобов`язань за договором позики відповідач не виконав, заборгованість не погашав, а її загальний розмір, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 33 200,00 гривень

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року в загальному розмірі 33 200,00 гривень, з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1 120,00 грн. заборгованість за комісією; 28 080,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання професійної правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У своїй постанові Верховний Суд КАС від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зробив висновок про те, що відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (пункт 35 цієї постанови). Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа (п. 36 постанови). Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, а тому останній може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (п. 37 даної постанови).

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц зроблений висновок про те, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року, справа № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа № 301/1894/17.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на адвоката надано: Договір про надання правової допомоги № 45714110 від 10.12.2025 року, Додаткову угоду № 3237921750 від 12.12.2025 до Договору про надання правової допомоги № 45714110 від 10.12.2025 року, Акт № 3237921750 від 12.12.2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом на суму 6 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, суд застосовує ряд критерії (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

Отже, відповідно до акт прийому передачі наданих послуг до Договору правничої допомоги було встановлено, що сума гонорару адвоката за надання правничої допомоги становить 6 000,00 грн. Ця сума охоплює оплату за надані адвокатом послуги в рамках представництва інтересів клієнта та здійснення юридичних дій, необхідних для вирішення відповідної справи.

Суд вважає зазначену справу такою що є невеликої складності тому що вона є типовою з усталеною судовою практикою. В справі заявлено одного позивача та відповідача. Справа розглянута в спрощеному провадженні без участі сторін.

Однак, суд, проаналізувавши обсяг наданих послуг, а також беручи до уваги невелику складність справи, яка є типовою, обсяг виконаної роботи адвокатом, дійшов висновку, що заявлений гонорар не відповідає принципу розумності, співмірності та пропорційності, враховуючи невелику складність справи, типовість заявлених позовних вимог , що не потребує великої кількості часу для складання позовної заяви, справа розглядалась в спрощеному провадженні без участі представника позивача, а тому гонорар в 6 000,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає принципу розумності та співмірності.

Тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, з урахуванням викладених обставин, суд вважає суму в розмірі 3 000,00 гривень співмірним відшкодуванням за надану правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст.2,81,89,141,247,258,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за Договором позики № 94/25817450 від 01.04.2021 року в загальному розмірі 33 200 (тридцять три тисячі двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн., а всього 5 422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12 серпня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю ««ЮрКонсалт Груп Плюс», ЄДРПОУ 45714110, адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б, офіс 503.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. В. Недобитюк