Рішення № 138981696, 14.08.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3328/26

№ 2-а/207/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К.

представника позивача Єременко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 та Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить постанову серії ЕНА № 7489131 від 04.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівник поліції здійснював вимірювання швидкості тримаючи вимірювальний прилад в руках, що суперечить ст. 40 Закону України «Про Національну поліції». Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «населений пункт» порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України більш ніж на 20 км/год. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач покликався лише на єдиний доказ, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача в зоні дії дорожнього знаку «населений пункт» це здійснення вимірювання швидкості руху приладом TruCam LTI 20/20. Але оглянувши відео приладу LTI 20/20, на відеофіксації не містять інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги. В оскаржуваній постанові також відсутні покликання на докази місцезнаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що могло б дати змогу встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення. Крім того, зауважує, що використання уповноваженою особою лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCAM в спосіб тримання в руках, не може бути визнаний таким, що відповідає нормам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки за змістом цієї норми технічний засіб може бути монтований / розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 13.07.2026р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 28 липня 2026 року на 13.00 годину.

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 28.07.2026р. замінено другого відповідача - Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області на Департамент патрульної поліції Національної України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також надали відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечення відповідачів мотивовані тим, що факт руху транспортного засобу позивача та перевищення ним допустимою в місці руху швидкості на 36 км/год. підтверджується долученими до справи фото та відео, отриманих за допомогою лазерного вимірювача швидкості TrueCam LTI20/20, а також відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів. Лазерний вимірювач швидкості застосовувався в межах чинного законодавства та його інструкції з експлуатації, а також відповідно до принципу його роботи, як ручного вимірювача швидкості. Використання вимірювача швидкості з рук прямо передбачено його конструкцією та інструкцією з використання, сертифікатом відповідності та роз`ясненнями ДП «Укрметртестстандарт». Використаний вимірювач швидкості має сертифікат відповідності та пройшов державну повірку. З урахуванням чого, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки постанову про адміністративне правопорушення складено законного та обгрунтовано.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наведені сторонами аргументи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.07.2026 року серії ЕНА № 7489131, поліцейським взводу 3 роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Безбахом Артуром Віталійовичем, афіксовано, що 04.07.2026 року о 12:07 год. У м. Кривий Ріг, по вулиці Чумацький Шлях, ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Volkswagen Golf, НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 86 км/год. у населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год, перевищивши максимальне обмеження швидкості на 36 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Надаючи оцінку правомірності складання вказаної постанови, суд виходить з наступного.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п.1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 12.4 розділу 12 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлено, що ОСОБА_1 не заперечує проти того, що 04.07.2026 року здійснював кермування транспортним засобом із перевищенням швидкості у населеному пункті. Однак вказує на відсутність належного фіксування руху швидкості транспортного засобу, а саме використання фіксуючого пристрою у ручному режимі, а також на відсутності доказів наявності дорожнього знаку «5:45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці автодороги, якою рухався позивач.

У постанові серії ЕНА № 7489131 від 04.07.2026р. вказано, що швидкість руху автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , виміряно пристроєм TruCAM LTI 20/20 ТС 000659. Розгляд справи та права зафіксовано на БК475255, 475764, 4765769.

В матеріалах справи наявні фото та відеозапис, які надані в якості доказу відповідачем, на яких зафіксовано, що транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 86 км на годину у населеному пункті м. Кривий Ріг. З фото та відеозапису можливо встановити, що зі швидкістю 86 км/год рухався автомобіль саме у населеному пункті.

Відповідачем в обґрунтування дійсності фіксування швидкості, з якою їхав позивач по населеному пункту, надано: свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/36205 від 06.04.2026 року, дійсне до 06.04.2027 року; експертний висновок від 27.09.2018 року Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про експертне дослідження лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20 TruCAM, встановлено відповідність вимогам нормативних документів систем технічного захисту інформації в Україні.

Відповідно до наявного відеозапису, зафіксовано рух автомобіля з зазначенням місця руху, швидкості руху та перевищення дозволеної швидкості.

Фіксування місця вчинення адміністративного правопорушення є необхідним та вимагається таке зазначення у постанові.

ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») у листі від 01 липня 2025 року за № 22-38/30, вказувало, що лазерний вимірювач ТruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.

До матеріалів справи долучено відео файл з якого вбачається рух автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 у населеному пункті м. Кривий Ріг, долучено відеозаписи з нагрудних камер інспекторів поліції, на яких зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з інспекторами патрульної поліції.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, доказами є які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

В силу ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити, у тому числі, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

У спірних відносинах фіксація правопорушення здійснена на дозволеній інструкцією з експлуатації відстані при достатньому освітленні.

Із наданого фотознімку можливо ідентифікувати марку, державний номерний знак транспортного засобу, швидкість руху якого зафіксованого інспектором за допомогою TruCam.

Доводи позивача щодо неправильного вимірювання інспектором швидкості руху за допомогою TruCam, внаслідок того, що лазерний пристрій тримався у руках, а не був закріплений, судом не приймаються, оскільки згідно з матеріалами справи, використання відповідачем лазерного вимірювача відбулось відповідно до його технічних характеристик та з дотриманням інструкції по його експлуатації, які дозволяють використовувати цей пристрій як в автоматичному так і в ручному режимі.

Наявні в матеріалах справи також не залишають сумнівів у тому, що допустиму швидкість руху позивачем було перевищено на 36 км/год. саме в межах населеного пункту, що у сукупності утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Суд також враховує, що жодними нормами КУпАП та Закону «Про національну поліцію» №580-VIII, у тому числі, ч.1ст.40 цього ж Закону, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За таких обставин, суд вважає, що дії поліцейського взводу 3 роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Безбаха А.В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення правомірні, а постанова серії ЕНА № 7489131 від 04.07.2026р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП законна та обгрунтована, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

У порядку статті 139 КАС судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Притуляк С.А.