Рішення № 138978566, 13.08.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/307/26

Провадження № 2/183/103/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковбасюк-Боброва А. І., звернулася до суду з позовом про визнання права власності, в обґрунтування якого посилається на те, що на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 18 жовтня 2000 року їй на праві особистої власності належить квартира під АДРЕСА_1 . Позивач з метою реєстрації права власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно звернувся до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права йому було відмовлено з підставнеподання заявником чи неотримання реєстратором у порядку, визначеному Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронної формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстроване речові права до 01 січня 2013 року. Через вищезазначені обставини позивач зіткнувся з труднощами у підтвердженні свого права власності на квартиру. У зв`язку з невизнанням державою його права власності, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 20 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з її розглядом у порядку загального позовного провадження, витребувано письмові докази у позивача.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ковбасюк-Боброва А. І. у судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивач подала заяву про розгляд справи у їхню відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, за таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавала, за таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, приходить до такого.

26 вересня 2024 року набула чинності постанова Верховної Ради України № 3984-IX від 19 вересня 2024 року, якою перейменовано район і три населених пункти Сєвєродонецької територіальної громади, зокрема, Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район, місто Сєвєродонецьк Сєвєродонецького району на місто Сіверськодонецьк.

Судом установлено, що на підставі Договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2000 року позивачеві на праві особистої приватної власності належить квартира під АДРЕСА_1 . Договір посвідчено 18 жовтня 2000 року Кізімою В. В. приватним нотаріусом Сєверодонецького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3564. Договір містить Реєстраційний напис на документі про право особистої власності Бюро технічної інвентаризації міста Сєвєродонецьк Луганської області, засвідчений підписом начальника та печаткою Бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецьк Луганської області про реєстрацію права приватної власності на зазначену у договорі квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , записаний у реєстрову книгу за реєстровим № 265 29 листопада 2000 року (а.с. 61).

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 від 27 листопада 2000 року, зазначена квартира знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кізімою В. В. 18 жовтня 2000 року, реєстр № 3564, указане засвідчено підписом начальника та печаткою БТІ м. Сєвєродонецьк Луганської області (а.с. 62-63).

Зазначені договір купівлі-продажу квартири та технічний паспорт надані суду у засвідчених приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуб Н. М. копіях, відповідно до посвідчувального напису нотаріус засвідчує вірність копії оригіналу, в останньому підчисток, дописок, закреслених слів, не застережених виправлень або інших особливостей не виявлено.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Попової Л. О. від 28 жовтня 2025 року № 81567297 позивачеві відмовлено у проведені реєстраційних дій з державної реєстрації права власності на нерухоме майно, з підставнеподання заявником чи неотримання реєстратором у порядку, визначеному Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронної формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстроване речові права до 01 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Наданий позивачем реєстраційний напис на документі про право власності, та на технічному паспорті, зроблений бюро технічної інвентаризації, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації квартири.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його право власності, у зв`язку з чим, заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

-ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 ;

- Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, 93400, Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, бул. Незалежності України, буд. 32;

-Центр надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 03346609, 09100, Київська область, м. Біла Церва, вул. Ярослава Мудрого, 38/12, 2-й поверх.

Рішення суду складено та підписано 13 серпня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна