Рішення № 138975980, 13.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20484/25

Провадження №: 2/752/3114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 110 473,49 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 квітня 2024 року позивачка прийнята за основним місцем роботи на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент», 31 березня 2025 року була звільнена з посади за власним бажанням згідно із ст. 38 КЗпП України, однак на день звільнення розрахунок з нею проведений не був. Згідно з довідкою ТОВ «ЮСП» №00000007 заборгованість по заробітній платі за січень 2025 року становить 35 000,00 грн., за лютий 2025 року - 36 103,83 грн., за березень 2025 року - 39 369,66 грн. (в тому числі компенсація за невикористану відпустку - 8 744,69 грн.), а загалом - 110 473,49 грн. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 для розгляду цивільної справи №752/20484/25 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.

14 жовтня 2025 року представник відповідача - адвокат Бузівська Наталя Миколаївна подала пояснення, у яких зазначила, що відповідач взагалі не здійснює господарську діяльність, оскільки ухвалами Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент», на майно Товариства шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, а саме на вантажні вагони, на транспортні засоби, нерухоме майно, на великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

Також у березні 2025 року арештоване майно передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Крім цього, представник відповідача вказав, що на момент розгляду справи по суті сума заборгованості по заробітній платі може бути іншою (або може бути взагалі сплаченою відповідачем у повному обсязі), а відповідач не міг надати відповідні докази та актуальну суму розміру заробітної плати з наведених вище поважних причин. Відповідач вважає, що довідка про розмір заборгованості відповідача перед позивачем, надана ним до матеріалів справи, підтверджує лише ті обставини, що вказана у ній сума 110 473,49 грн. - це сума по заробітній платі, яка існувала лише на момент звільнення позивача, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплачену заробітної плати у розмірі 110 473,49 грн., у зв`язку з недоведеністю позивачем обставин та розміру заробітної плати.

Відповідач також, зважаючи на наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а саме повне зупинення господарської діяльності відповідача з 01 квітня 2025 року, вважає, що є підстави на надання відповідачу відстрочки сплати суми за рішенням суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, на шість місяців з дня винесення рішення по справі.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на таке.

Положеннями статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом установлено, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Юні Стоун Плент» №15-К/ТР від 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 з 15 квітня 2024 року була прийнята на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальності «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ». (а.с.9).

31 березня 2025 року ОСОБА_1 звільнена з посади за на підставі частини першої статті 36 КЗпП України відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю ««Юні Стоун Плент» від 31 березня 2025 року № 191-К/ТР. (а.с.10).

З вказаного наказу слідує, що ОСОБА_1 нараховано компенсацію щорічної основної відпустки за 09 календарних днів.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 наголосила, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Згідно із статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Відповідач не здійснив з позивачем, яка була присутня на роботі, розрахунку в день звільнення та не виплатив усі належні ОСОБА_1 кошти.

Згідно із довідкою про заборгованість по виплаті заробітної плати № 00000007, станом на 31 березня 2025 року розмір невиплаченої позивачеві заробітної плати за січень - березень 2025 року становить 143 472,07 грн. до вирахування податків та зборів і 110 473,49 грн. після їх вирахування, в тому числі і компенсація за невикористану відпустку - 8 744,69 грн. (а.с.8).

Відповідач доказів проведення розрахунку з позивачем не надав.

Доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях, про те, що надана позивачем довідка про розмір заборгованості підтверджує лише ту обставину, що вказана у ній сума 110 473,49 грн. - це сума заборгованості по заробітній платі позивача, яка існувала лише на момент її звільнення, в той час як доказів того, який саме був розмір заробітної плати позивача на момент розгляду даної справи, позивач суду не надала, суд відхиляє, з огляду на наступне.

З наявної в матеріалах справи довідки ТОВ «Юні Стоун Плент» про заборгованість по виплаті заробітної плати № 00000007 від 31 березня 2025 року вбачається, що загальна сума невиплаченої позивачу заробітної плати становить із вирахуванням податків і зборів становить 110 473,49 грн.

Вказана довідка підписана посадовою особою ТОВ «Юні Стоун Плент» та містить відбиток печатки відповідача.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, з якого можливо було б встановити, що довідка ТОВ «Юні Стоун Плент» про заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати позивачу № 00000007 від 31 березня 2025 року є недійсною.

З Реєстру застрахованих осіб ДРЗОДСС (форма ОК-7), сформованого Пенсійним фондом України на підставі даних, які подавав відповідач у своїй звітності, вбачається нарахування позивачу заробітної плати за січень, лютий, березень 2025 року.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати заборгованості по заробітній платі у зазначеному розмірі, а також не доведено відсутності обов`язку щодо виплати позивачеві нарахованої заробітної плати.

Оскільки, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виплати належної позивачу заробітної плати при звільненні за січень 2025 року - березень 2025 року у розмірі 110 473,49 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи відповідача про те, що на майно та корпоративні права відповідача накладено арешт, не свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, адже зазначена обставина жодним чином не звільняє роботодавця від обов`язку здійснити виплату усіх належних працівникові сум у день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Щодо клопотання представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення на шість місяців з дня його ухвалення, суд зауважує.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; наявність стихійного лиха чи інших надзвичайних подій, які перешкоджають виконанню судового рішення.

Так, як на підставу для відстрочення представник відповідача вказує на те, що з 01 квітня 2025 року Товариство повністю зупинило господарську діяльність. Також у провадженнях судів знаходиться вже 50 подібних спорів і їх кількість зростає.

Щодо цих доводів суд зауважує, що позивач звільнився з посади 31 березня 2025 року і відповідачем не доведено, що перешкоджало здійснити повний розрахунок з позивачем у визначені ст. 116 КЗпП строки. При цьому суд враховує, що заборгованість по заробітній платі виникла за 3 місяці - з січня по березень 2025 року. При цьому відповідач не довів, як саме арешт рухомого та нерухомого майна, а також корпоративних прав та передача їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, вплинули на доступ відповідача до кабінету платника податків і зборів, а також до банківських рахунків для проведення операцій з виплати заробітної плати найманим працівникам.

Суд враховує, що позивач, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, відтак має право мирно володіти своїм майном - заробітною платою, яку здобув своєю працею; ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено судом у даному провадженні, порушення права позивача щодо належної оплати її праці триває понад рік.

Таким чином, за відсутності доказів зі сторони відповідача про наявність істотних, непереборних обставин, що унеможливлюють виконання ним судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання представника відповідача та вважає за необхідне на підставі ст.430ЦПК України допустити негайне виконання рішення про присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при пред`явленні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 968,96 грн .

Керуючись статтями 4, 12-13, 78-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 110 473,49 грн. без врахування податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

1. Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

2. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент», адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9Д), Код ЄДРПОУ - 45234489.

Повне рішення складено 13.08.2026.

Суддя А.О. Митрофанова