Ухвала суду № 138975517, 12.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/6656/2026

ЄУН 932/6743/26

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовська Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

установив:

До Соборного районного суду міста Дніпра за підсудністю з Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

За наслідками дослідження матеріалів позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6 084,70 грн, відповідно до наданої разом з позовною заявою квитанцією про сплату.

У позовній заяві вказана ціна позову у розмірі 608 470,50 грн, водночас, зі змісту позову вбачається, що предметом спору є грошові кошти, надані позивачем відповідачу за розпискою у розмірі 15 000,00 дол США.

Позивачем наведено такий розрахунок вказаної ціни позову станом на 30 квітня 2025 року курс гривні до дол США складав 41 грн 5647 коп, а тому заборгованість складає 608 470,50 грн (15 000,00 дол США * 41 грн 5647 коп).

Щодо наведеного суд зауважує, що шляхом математичних розрахунків з`ясовано, що вказаний розрахунок не відповідає дійсності, оскільки 15 000 дол США *41 грн 5647 коп = 623 470,50 грн.

Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст.177 та ст.83 ЦПК України до матеріалів позовної заяви не додано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо ціни позову, оскільки в матеріалах позовної заяви відсутні докази на підтвердження курсу НБУ, врахованого при розрахунку ціни позову станом на день звернення до суду, що позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати судового збору.

Водночас, відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України), передбачено в абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Отже, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження курсу НБУ станом на день сплати судового збору 22 травня 2026 року.

У разі встановлення невідповідності вказаної ціни позову та суми сплаченого судового збору із заявленими у позовній заяві, виправити вказані недоліки та доплатити судовий збір за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок UA498999980313141206000004629, Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соборний районний суд міста Дніпра.

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до усталеної судової практики, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику.

Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом направлення до суду доказів на підтвердження курсу НБУ станом на день сплати судового збору 22 травня 2026 року. У разі встановлення невідповідності вказаної ціни позову та суми сплаченого судового збору із заявленими у позовній заяві, виправити вказані недоліки та доплатити судовий збір та надати квитанцію про сплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175,177,185,260 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Давидовська