Ухвала суду № 138974122, 10.08.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1107/25

Провадження № 1-кп/692/33/26

10.08.2026

У Х В А Л А

06 серпня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

за участю: секретаря ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченої ОСОБА_4 ;

захисника ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024250000000489 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Драбівського районного суду перебуває кримінальне провадження № 12024250000000489 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Судове засідання з розгляду справи призначено на 06.08.2026 о 14:10 год.

До початку судового засідання від захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання, у якому той просить передати мобільний телефон iPhone 14 білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , вилучений 04 квітня 2025 року під час проведення обшуку, законному власнику - ОСОБА_4 - на відповідальне зберігання до набрання законної сили судовим рішенням у даному кримінальному провадженні. Клопотання обґрунтовано тим, що на підставі ухвали слідчого судді, 04.04.2025 під час проведення обшуку було вилучено мобільний телефон iPhone 14 білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 . Із клопотанням про накладення арешту на зазначений мобільний телефон орган досудового розслідування до слідчого судді не звертався. Зазначає, що сам факт визнання майна речовим доказом не означає, що воно обов`язково повинно перебувати у володінні сторони обвинувачення до закінчення судового розгляду та що кримінальний процесуальний закон не встановлює презумпції безстрокового перебування речового доказу у володінні сторони обвинувачення. На день звернення із даним клопотанням мобільний телефон перебуває у володінні сторони обвинувачення більше року. Вказав, що передача телефону ОСОБА_4 на відповідальне зберігання не позбавляє його статусу речового доказу та не перешкоджає його дослідженню під час судового розгляду і ОСОБА_4 зобов`язується забезпечити належне зберігання телефону, не відчужувати його, не змінювати його технічний стан та надавати його суду або прокурору за першою вимогою.

Також у початку судового засідання від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання щодо вирішення питання щодо подальшого руху кримінального провадження після заяви прокурора про необхідність зміни державного обвинувачення. У клопотанні вказав, що прокурором до суду було направлено обвинувальний акт, складений щодо двох обвинувачених - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 були виділені в окреме провадження, судове провадження щодо ОСОБА_6 зупинене до її звільнення з військової служби, відповідно до вимог статті 335 КПК України. При цьому провадження щодо ОСОБА_4 суд постановив продовжити в загальному порядку. Зазначена ухвала не містить будь-яких висновків щодо зміни змісту обвинувального акта та про зміну фактичних обставин кримінального правопорушення чи про зміну правової кваліфікації дій ОСОБА_4 . Обвинувальний акт залишився у первісній редакції, тобто складеним щодо двох обвинувачених, у той же час судове провадження фактично здійснюється лише щодо ОСОБА_4 . Вказав, що після виникнення цієї процесуальної ситуації прокурор повинен був визначити свою подальшу процесуальну позицію щодо підтримання державного обвинувачення. Зазначив, що саме прокурор визначає, які фактичні обставини він вважає доведеними та які саме обставини просить суд перевірити під час судового розгляду, визначає форму співучасті, спосіб вчинення кримінального правопорушення та кваліфікуючі ознаки, які, на його переконання, підтверджуються зібраними доказами. У даному кримінальному провадженні обвинувальний акт побудований таким чином, що кваліфікуюча ознака, передбачена частиною третьою статті 368 КК України, обґрунтовується твердженням прокурора про спільні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , інших осіб, з якими ОСОБА_4 діяла б за попередньою змовою, обвинувальний акт не містить. Виділення матеріалів щодо ОСОБА_6 не змінило обвинувальний акт, а було лише змінено процесуальний порядок розгляду кримінального провадження. Наголосив на чіткому визначенні меж судового розгляду, які визначаються виключно тим державним обвинуваченням, яке підтримує прокурор. Зазначив, що до початку дослідження доказів суд повинен з`ясувати процесуальну позицію прокурора щодо меж державного обвинувачення, яке підтримується у цьому кримінальному провадженні та що підтримання прокурором обвинувального акта у первісній редакції зумовлює необхідність вирішення судом питання про можливість подальшого розгляду кримінального провадження саме в такому процесуальному вигляді. Вказав, що станом на день розгляду даного кримінального провадження судовий розгляд здійснюється лише щодо ОСОБА_4 , тоді як обвинувальний акт, сформульований щодо двох обвинувачених та побудований на твердженні про їх спільні дії.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 щодо клопотання про передачу мобільного телефону ОСОБА_4 пояснив, що 04.04.2025, під час проведення обшуку було вилучено мобільний телефон -iPhone 14 білого кольору, вказав, що згідно отриманої відповіді, арешт на нього не накладався. Посилаючись на норми ст. 100 КПК України зазначив про необхідність якнайшвидшого повернення вилученого майна володільцю. Вказав, на обов`язок прокурора довести необхідність вилучення цього телефону. Зазначив, що змінив прохальну частину клопотання та просить повернути телефон власниці у разі, якщо після дослідження немає потреби, щоб він був у органу досудового розслідування, а якщо це неможливо - передати на відповідальне зберігання. Також вказав, що у матеріалах справи відсутня постанова про визнання мобільного телефону речовим доказом, тому вважав, що телефон необхідно повернути ОСОБА_4 .

Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання захисника підтримала.

У судовому засіданні прокурор пояснила, що 02.04.2025 слідчим суддею було постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення, в тому числі мобільних телефонів. 04.04.2025 під час обшуку телефон було вилучено, опечатано та поміщено до сейф-пакета. Зазначила, що під час досудового слідства сторона ОСОБА_4 зверталась до слідчого про повернення вказаного майна, однак їм було відмовлено. 15.04.2025 телефон було оглянуто і виявлено наявність паролю, далі оглянуто та встановлено наявність месенджерів та не вказано про наявність жодної оперативної інформації, що має інтерес. З квітня 2025 до цього часу було проведено всі слідчі дії, тому вважала, що у даному випадку наявне надмірне втручання у володіння майном та що клопотання про повернення на відповідальне зберігання може бути задоволено. Просила приєднати додатки, проти чого сторона захисту не заперечувала. Вказала, що вже вичерпано можливість здобувати докази, що заходи НСРД проведені і повернення майна не буде порушенням. Телефон перебуває у кімнаті речових доказів, в реєстрі він зазначений як речовий доказ, тому вважає, що клопотання сторони захисту підлягає до часткового задоволення - в частині повернення вилученого мобільного телефону на відповідальне зберігання обвинуваченій, оскільки його, можливо, буде необхідно оглянути.

Заслухавши думку учасників справи суд приходить до наступного.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу .

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Ухвало слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2025 було надано дозвіл на проведення обшуку в кабінетах членів військово-лікарської комісії КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради, в яких здійснюють діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с-ще Драбів, вул. Садова, 1Б, з метою виявлення речей та документів, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, зокрема: мобільних телефонів, якими користуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Згідно проколу обшуку від 04.04.2025 він проведений слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області, ст. л-нтом поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024250000000489 від 17.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2025, за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с-ще Драбів, вул. Садова, 1Б у кабінеті ОСОБА_4 в приміщенні КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради. В ході обшуку було виявлено, поряд з іншим, мобільний телефон iPhone 14, білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , який було вилучено та поміщено до сейф-пакету НПУ WAR1357925.

Згідно повідомлення слідчого управління ГУНП в Черкаській області № 79522-2025 від 14.04.2025, наданого на адвокатський запит ОСОБА_5 , орган досудового розслідування з клопотанням про арешт на мобільний телефон iPhone 14 білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , який було вилучено в ході обшуку приміщення КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради 04.04.2025, не звертався.

Згідно даних обвинувального акту від 07.08.2025 у кримінальному провадженні № 1202450000000489 від 17.12.2024 у переліку речових доказів вказано інформацію про речовий доказ-мобільний телефон iPhone 14, білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , з карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 та Є-сім з номером НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передані до камери зберігання речових доказів при УЛМТЗ ГУНП.

Таким чином з наданих матеріалів вбачається, що 04.04.2025 під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 02.04.2025 у кабінеті ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон iPhone 14, білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , вказаний мобільний телефон має статус речового доказу по справі.

Враховуючи вищевикладене, те, що прокурором та слідчим не було подано до слідчого судді в порядку ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна щодо вказаного мобільного телефону, розгляд кримінального провадження не завершений, мобільний телефон вказаний як речовий доказ і під час розгляду провадження може виникнути необхідність у його огляді, тому, відповідно до норм КПК України вказаний мобільний телефон iPhone 14 підлягає поверненню ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, що не зашкодить кримінальному провадженню.

Щодо клопотання сторони захисту щодо вирішення питання щодо подальшого руху кримінального провадження після заяви прокурора про необхідність зміни державного обвинувачення суд зазначає наступне.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив суд повернутись до стадії підготовчого провадження вказавши що сторона захисту позбавлена права на захист, оскільки не може провести допит ОСОБА_6 , провадження відносно якої зупинено.

Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання свого захисника підтримала.

У судовому засіданні прокурор пояснила, що зміну обвинувачення погоджено не було. Зазначила, що на даний час розгляд справи проводиться лише відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , внаслідок чого виникає питання порушення її права на захист. Вказала, що формулювання обвинувачення має посилання на групу осіб, негласні слідчі (розшукові) дії проводились щодо двох фігурантів і без допиту обох осіб належний розгляд справи неможливий. Вказала, що 30.05.2025 під час досудового слідства було прийнято рішення про об`єднання матеріалів відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , оскільки дії вчинені кількома особами - групою і з цих причин було змінено підозру. На даний час підстави для об`єднання матеріалів у одне провадження не відпали і необхідно вирішити питання щодо об`єднання виділених матеріалів назад у одне провадження. Вказала, що виключення однієї обвинуваченої сприяє втраті важливого свідка, вважала наявними підстави для повернення до підготовчого судового засідання. Вказала, що нею було скеровано клопотання щодо відновлення зупиненого виділеного провадження відносно ОСОБА_6 , оскільки у цьому провадженні обвинувачення чітко не сформульовано, ОСОБА_6 не має у ньому жодного статусу і у разі ухвалення вироку буде автоматично сформульовано висновок про винність особи у вчиненні кримінального правопорушення. Клопотання сторони захисту підтримала.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, додані до нього документи, суд дійшов до висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження для вирішення питання про можливість об`єднання матеріалів, з огляду на наступне. Згідно постанови про об`єднання матеріалів досудового слідства від 30.05.2025 прокурора відділу управління Черкаської обласної прокуратури матеріали досудового розслідування № 12024250000000489 від 17.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України та № 12025250000000471 від 29.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України об`єднано в одне кримінальне провадження під загальним номером № 12024250000000489.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 11.08.2025 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20.10.2025 постановлено виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження № 12024250000000489 від 17.12.2024, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, присвоївши виділеному судовому провадженню окремий номер. Виділене кримінальне провадження № 12024250000000489 від 17.12.2024 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, зупинено до звільнення останньої з військової служби. Судове провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, продовжено в загальному порядку, згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 11.03.2026 закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024250000000489 від 17.12.2024 надійшов щодо двох осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Вказаним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, внаслідок вчинення неправомірних дій спільно з ОСОБА_6 . Після виділення матеріалів відносно ОСОБА_6 в окреме провадження обсяг державного обвинувачення відносно ОСОБА_4 не змінювався. Хоча кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення містить посилання на вчинення дій за попередньою змовою групою осіб, проте у даному провадженні інша особа - ОСОБА_6 жодного статусу не має і не може бути залучена на даній стадії розгляду провадження до проведення процесуальних дій, зокрема, вона не може бути допитана у даному провадженні. Також суд погоджується з думкою сторін, що незалучення ОСОБА_6 до розгляду даної справи призведе до порушення права на захист обвинуваченої ОСОБА_4 .

Завдання підготовчого засідання визначені положеннями ст. 314 КПК України.

Суд вбачає, що вирішено не всі питання, що слід вирішити на стадії підготовчого засідання, а тому дійшов висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Чинним КПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після її завершення, зокрема зі стадії судового розгляду.

Разом з тим, суд враховує правовий висновок, в якому Верховний Суд погодився у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено не вирішення важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що повністю відповідає засадам справедливого правосуддя.

Таким чином, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, дотримання права обвинуваченої в контексті застосування до неї належної правової процедури, забезпечення її права на захист суд вважає за необхідне повернутись до стадії підготовчого провадження в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,7,8, 100, 135, 139, 169, 171, 314-317, 323, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про передачу речового доказу на відповідальне зберігання задовольнити.

Мобільний телефон iPhone 14 білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , вилучений 04 квітня 2025 року під час проведення обшуку, що зберігається у камері зберігання речових доказів при УЛМТЗ ГУНП - передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 до набрання законної сили судовим рішенням у цьому кримінальному провадженні.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення до стадії підготовчого засідання задовольнити.

Повернутись до стадії підготовчого провадження у кримінальному провадженні № 12024250000000489 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Драбівського районного суду о 12 год. 20 хв. 31 серпня 2026 року.

У підготовче судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Повний тест ухвали виготовлено 10 серпня 2026 року