Ухвала суду № 138973185, 12.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кп/381/312/26

381/4882/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112310000135 від 16.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 надійшов до Фастівського міськрайонного суду Київської області 03 серпня 2026 року.

Ухвалою від 04 серпня 2026 року було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст. 314, 315 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, представник потерпілого, обвинувачений та його захисники висловили думки про можливість призначення судового розгляду.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта з таких підстав.

Так, кримінальне провадження підсудне Фастівському міськрайонному суду Київської області. Підстав для закриття кримінального провадження або для його зупинення, не вбачається. Також не вбачається підстав для повернення обвинувального акта прокурору.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов прокурора ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.

Цивільний позов подано до початку судового розгляду, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст.119,120 ЦПК України, тому її слід прийняти та розглядати одночасно з кримінальним провадженням.

Учасники кримінального провадження не заперечували проти приєднання до матеріалів кримінального провадження цивільного позову.

Крім того, прокурор звернувся з клопотанням про продовження раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді застави строком на 2 місяці, строк дії якого спливає 23.08.2026, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Представник потерпілого відніс розгляд питання на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 надав заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді застави, просив суд відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді взяття його на поруки, повернувши розмір застави заставодавцю.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 надав заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді застави, просив суд відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід, достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , а саме взяття особи на поруки, а в разі задоволення клопотання прокурора просив істотно зменшити розмір застави.

Обвинувачений підтримав клопотання своїх захисників.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши доводи сторони захисту, викладені у запереченнях та документи, надані на його обґрунтування, дослідивши матеріали кримінального провадження та оцінивши їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2026 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави строком на 2 місяці, а саме було встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у виді застави обвинуваченому ОСОБА_5 за процесуальним змістом і формою відповідає вимогам ст.184 КПК України, хоч і містить ряд недолік, які не впливають на його обґрунтованість.

При наданні оцінки наявного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України суд виходить з тих обставин, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих для ОСОБА_5 наслідків може спонукати його змінити місце проживання та уникати суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (позиція європейського Суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

При наданні оцінки наявного ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України суд виходить з тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини вчиненого. З урахуванням того, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 наразі перебуває на стадії підготовчого судового засідання, ані потерпіла сторона, ані свідки безпосередньо судом не допитані, суд вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на потерпілого, свідків, з метою переконання або змушення останніх надати покази у вигідному для нього аспекті є реальним.

Таким чином, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні і суд погоджується з доводами прокурора щодо їх наявності.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2026 обов`язків, суд виходить з того, що на час звернення із даним клопотанням обставини, які встановлені при застосуванні запобіжного заходу не змінилися, та за таких обставин вважає наявними підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .

Щодо клопотання обвинуваченого та його захисників про взяття на поруки обвинуваченого, суд зазначає наступне.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, у відповідності до положень ст. 42 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від суду на стадії судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.

В судовому засіданні були заслухані депутати Фастівської міської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які повідомили суд, що мають бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту поруку, про що надали письмові заяви.

Разом з тим, з огляду на вище наведені ризики, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговують особи, які звертаються із заявами про взяття на поруки обвинуваченого, суд вважає, що запобіжний захід у виді особистої поруки не в повній мірі забезпечить зменшення ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки сам по собі не створить тих запобіжників, які б суттєво зменшили ризики, встановлені судом, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у виді особистої поруки, та для задоволення заяв ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про взяття на поруки обвинуваченого.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру застави суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Таким чином, під час визначення розміру застави ураховується майновий, сімейний стан та інші дані про особу саме обвинуваченого.

Суд констатує, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді встановленого слідчим суддею розміру застави має альтернативний характер та є достатньо дієвим і в цілому забезпечує виконання обов`язків, покладених на нього законом.

Підставою для зміни запобіжного заходу може бути, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків, тощо.

За змістом клопотання захисників підставою для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру є належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків протягом усього строку досудового розслідування та судового розгляду.

Таким чином, в клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, які обставини, що враховуються судом під час визначення розміру застави, змінились з моменту визначення попереднього розміру застави та можуть бути підставою для її зменшення.

Наведені захисниками обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну розміру застави шляхом її зменшення.

Той факт, що в період досудового розслідування та в період перебування кримінального провадження в провадженні суду обвинувачений ОСОБА_5 демонструє належну процесуальну поведінку, сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Посилання захисника на рішення Конституційного Суду України № 9-р(ІІ)/2026 щодо непомірного розміру застави, в даному конкретному випадку суд вважає недоречним.

Дійсно, у наведеному вище рішенні Конституційний Суд звернув увагу, що розмір застави повинен визначатися індивідуально з урахуванням конкретних обставин справи та майнового становища особи. Вона повинна бути достатньо значною, щоб мотивувати підозрюваного виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, але не настільки високою, щоб фактично позбавити людину можливості скористатися альтернативою триманню під вартою. Інакше, зазначив Суд, застава втрачає свою конституційну функцію і перестає бути реальним альтернативним запобіжним заходом.

Таким чином, завідомо непомірний розмір застави означає неможливість його внесення, однак те, що застава на виконання ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2026 була внесена у визначеному розмірі, дає підстави для висновку, що такий розмір не був завідомо непомірний для заставодавця.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що судовий розгляд даного кримінального провадження тільки розпочинається, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, у встановленому законом порядку розмір застави не зменшувався, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для зменшення розміру застави.

Отже, з урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , даних про його особу та майновий стан, раніше визначений розмір застави є справедливим та достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є при цьому завідомо непомірним для нього або іншого заставодавця.

Керуючись ст. 176, 177,178,179, 186, 193, 194, 314-315,370-372 КПК, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112310000135 від 16.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, у відкритому судовому засіданні на 08 вересня 2026 року об 14 год. 00 хв.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, обвинуваченого, захисників, представника потерпілого, яких викликати в судове засідання.

Цивільний позов прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого шкоди в сумі 217 801635 (двісті сімнадцять мільйонів вісімсот одна тисяча шістсот тридцять п`ять) грн 50 коп - прийняти до розгляду.

Визнати Державну екологічну інспекцію Столичного округу цивільним позивачем, а ОСОБА_5 - цивільним відповідачем.

Визначити цивільному відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановити цивільному позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ЦПК України.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді застави задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити строк дії покладених на нього ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2026 обов`язків, на два місяці, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Фастів Київської області без дозволу суду, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги з подальшим повідомлення про це суд.

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до органів Державної міграційної служби за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування поза межами процесуальних дій із свідками, потерпілим, експертами у даному провадженні.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання відмовити як у передчасному.

У задоволенні клопотання сторони захисту про часткове зменшення розміру застави та його поверненні - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_9