Рішення № 138973125, 06.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1280/26

Провадження № 2/373/1298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Представник позивача Донцова Є.О. через підсистему «Електронний суд» подав позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 1001056053301 від 13.06.2018 в розмірі 53856,94 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.06.2018 між сторонами було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001056053301 (далі кредитний договір) та видано кредит в розмірі 30 000,00 грн. на строк 24 місяці, з процентною ставкою 0,01 % річних, щомісячна комісія за нарахування кредиту 3,99 %.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по кредитному договору № 1001056053301 від 13.06.2018 утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 25.01.2026 становить 53856,94 грн, з яких: 27500,23 грн - заборгованість за сумою кредиту, 20,42 грн - заборгованість за процентами; 26336,30 грн заборгованість за комісією.

Позивач надіслав відповідачу письмову вимогу, згідно якої повідомив про наявність заборгованості та просив погасити борг. Відповідач на вимогу не відреагував, що змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали суду подати відзив на позовну заяву, оформлений з додержанням вимог ст. 178 ЦПК України.

Позивач на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України додав до позовної заяви докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.

Ухвалою судді від 06.07.2026 здійснено перехід у справі з розгляду без повідомлення сторін до розгляду з викликом на 06.08.2026.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У заявлених вимогах просив розглянути справу без участі представника, проти винесення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин

13.06.2018 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № 1001056053301 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту, підписанням яких підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті банку.

За умовами кредитування банк видав відповідачу споживчий кредит у розмірі 30000,00 грн на строк 24 місяці, з процентною ставкою 0,01 % річних, щомісячна комісія за нарахування кредиту 3,99 %. (п. 2-6 договору).

Крім цього, 13.06.2018 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, графік погашення платежів, підписанням яких підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті банку.

Згідно платіжної інструкції № TR.29107754.42171.8810від 13.06.2018 відповідачу було видано кошти в розмірі 30 000,00 грн, призначення платежу - надання кредитних коштів за договором № 1001056053301 від 13.06.2018 за позикою ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем по кредитному договору в загальному розмірі 53856,94 грн, з яких: 27500,23 грн - заборгованість за сумою кредитом, 20,42 грн - заборгованість за процентами, 26336,30 грн заборгованість за комісією.

З виписки по особовому рахунку, за період з 13.06.2018 по 26.01.2026 вбачається, що відповідач отримував від позивача кредитні кошти та частково повертав кошти та проценти за обслуговування кредиту, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

3. Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права, оцінка суду

Згідно зі статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зі змісту наданої виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти від позивача, а також частково здійснював оплату по кредитному договору, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14.

Таким чином, позовна вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виданим кредитом у розмірі 27500,23 грн підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Зі змісту статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач порушив зобов`язання, що встановлені кредитним договором, не спростував докази своєчасної та повної оплати заборгованості за договором, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми процентів за користування кредитними коштами в розрахованому позивачем розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 26336,30 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконав грошові зобов`язання за кредитним договором.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

4. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 631 від 16.03.2026 позивачем за подання позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а тому у зв`язку із задоволенням позову судовий збір в означеному розмірі слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1001056053301 від 13.06.2018 у розмірі 53856,94 грн (п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят шість гривень 94 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження за адресою: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ