Вирок № 138972950, 13.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/3470/22

провадження № 1-кп/361/453/24

13.08.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022110000000172 від 17 червня 2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_11 , 2016 року народження, і ОСОБА_12 , 2023 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2022 року приблизно о 18 год 27 хв ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Заліській в межах смт Велика Димерка Броварського району Київської області у напрямку до с. Богданівка.

У цей час до проїзної частини дороги по зазначеній вулиці, в непередбаченому для руху пішоходів місці, наближалася пішохід ОСОБА_13 , яка рухалася з права наліво по ходу руху автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Під час руху ОСОБА_9 допустив порушення вимог п. п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 «б» та 12.4 Правил дорожнього руху, якими передбачено: «учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»; «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; «водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності»; «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».

Порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_9 виявились у тому, що він, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, керуючи технічно справним автомобілем «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю щонайменше 94,17 км/год, яка значно перевищувала максимально дозволену швидкість 50 км/год на даній ділянці дороги, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що своїми діями створив для себе умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, не зміг відповідно оцінити дорожню обстановку та застосувати безпечні прийоми керування, внаслідок чого напроти будинку АДРЕСА_2 скоїв наїзд на пішохода малолітню ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши їй тілесні ушкодження.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід малолітня ОСОБА_13 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Смерть ОСОБА_13 настала від численних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів, як небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, при обставинах (ДТП зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом) та у строк 17 червня 2022 року.

Порушення вимог п. п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 «б» та 12.4 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_9 знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_13 .

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав частково та зазначив, що в день події, а саме 17 червня 2022 року він виїхав з дому на своєму автомобілі марки «Opel Astra», повернув на вулицю Заліська в смт Велика Димерка Броварського району Київської області. Потім раптово та дуже швидко вибігла дівчина перед його автомобілем з права наліво прямо під колеса. Він викликав поліцію, швидку медичну допомогу. Через те, що дівчина швидко вибігла, то він не встиг зреагувати та зменшити швидкість автомобіля, при цьому керував він у тверезому стані. Дорожньо-транспортна пригода трапилася не навмисно, він не хотів, щоб так сталося. В судовому засіданні попросив вибачення у потерпілих. Точну швидкість свого транспортного засобу він точно не пам`ятає, але вона була більше ніж 50 км/год. Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 млн гривень ОСОБА_9 визнав частково, а саме у розмірі 200 тис. грн. Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 47 848,00 грн ОСОБА_9 визнав повністю, у частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 млн гривень - частково, а саме у розмірі 200 тис. грн. Також суду обвинувачений показав, що коли він був у ДУ «Київський СІЗО», то його дружина їздила до потерпілих з наміром відшкодувати завдану ним шкоду, пропонувала кошти, проте останні від їх отримання відмовилися. Після того, як він вийшов із ДУ «Київський СІЗО», він також намагався зустрітися з потерпілими, проте вони не хотіли його бачити. Також зазначив, що готовий понести покарання.

Незважаючи на захисну позицію обвинуваченого ОСОБА_9 , його винуватість у вчиненні за вказаних вище обставин злочину, підтверджується всією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а у взаємозв`язку є достатніми для таких висновків суду.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що він є батьком загиблої семирічної дитини. Подія відбулася 17 червня 2022 року. Він почув дуже сильний звук, вибігши з подвір`я, побачив метрів за 150-200 автомобіль, біля якого ходить чоловік і заглядає, він тоді покликав свою дитину, але вона лежала в канаві, після чого він сів і сказав обвинуваченому: «Викликай служби». У той день було сухо, сонячно, світла пора доби. Тіло відносно машини лежало за 150 метрів, транспортний засіб був на узбіччі, на якому були ушкодження, номера лежали на дорозі. Вибачення від обвинуваченого не було. Щодо міри покарання, то вказав, що обвинувачений заслуговує на позбавлення волі у максимальному розмірі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що вона є матір`ю загиблої семирічної дитини. Безпосередньо очевидцем події не була. 17 червня 2022 року вона прийшла з роботи з нічної зміни. Дитина попросилася з подружками погуляти, вона її до хвіртки провела, потім почула дуже сильний звук, вибігши на вулицю з подвір`я, почала звати свою дитину, але побачила її лежачу, тоді вона впала, а далі нічого не пам`ятає, так як стало погано, і їй теж надавали медичну допомогу. Показала суду, що обвинувачений до неї не приходив, а приходила його дружина і пропонувала відшкодування, від якого вона тоді відмовилася, так як втратила свою єдину дитину. Щодо міри покарання, то вказала, що обвинувачений заслуговує на позбавлення волі у максимальному розмірі.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що не був очевидцем події, точної дати не пам`ятає, але точно вказав, що це було влітку. Зазначив про те, що коли повертався додому з роботи, то бачив біля свого подвір`я багато людей, тоді від сусідки дізнався про те, що дитину на дорозі збив автомобіль. Так як у нього на території домоволодіння була відеокамера, то працівники поліції попросили з неї відеозапис, який він спочатку скинув на телефон, а згодом слідчому переписав на флеш-карту. Крім того, ним була написана заява про добровільну видачу цього відеозапису. Також він був присутній під час слідчого експерименту.

Додатково винуватість ОСОБА_9 підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та безпосередньо досліджених судом, зокрема:

- постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_15 від 18 червня 2022 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12022110000000172 від 17.06.2022 (т. 1, а. п. 102-103);

- постановою начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_16 від 17 червня 2022 року про доручення здійснення досудового розслідування слідчій групі у кримінальному провадженні № 12022110000000172 від 17.06.2022 (т. 1, а. п. 104-105);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17 червня 2022 року, схемою та фототаблицею до нього, згідно з якими проведено огляд від центру смт В. Димерка до с. Богданівка, під час якого виявлено автомобіль «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пошкодженнями його передньої частини, тіло дівчинки ОСОБА_13 на узбіччі в положенні лежачи на спині. Зазначений автомобіль вилучений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів у м. Києві по вул. Милославській (т. 1, а. п. 106-127);

- постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_17 від 18 червня 2022 року, згідно з якою відеозапис під назвою: «13757273_7_25_896_896_0_2022_06_17_19_30_43», загальним об`ємом 7538740, який міститься на цифровому носії інформації CD-R диску, визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12022110000000172 від 17.06.2022 (т. 1, а. п. 98);

- постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_17 від 18 червня 2022 року, згідно з якою автомобіль «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022110000000172 від 17.06.2022 (т. 1, а. п. 99);

- висновком експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 490, згідно з яким смерть ОСОБА_13 настала від численних переломів кісток скелета з ушкодженнями внутрішніх органів; численні переломи кісток скелета з ушкодженнями внутрішніх органів, як небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті; виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо при обставинах (ДТП зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом) та у строк (17.06.2022р.), вказаних у постанові (т. 1, а. п. 129-133);

- висновком експертного дослідження КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 416, згідно з яким проведено судово-медичне дослідження гістологічних препаратів ОСОБА_13 (т. 1, а. п. 134-135);

- заявою гр. ОСОБА_14 про надання слідчому СУ ГУНП в Київській області відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження, камера знаходиться на території його подвір`я, на яку зафіксовано момент ДТП 17 червня 2022 року о 18 год 27 хв в смт Велика Димерка по вул. Заліська біля будинку 6, при цьому зазначив, що відеокамера записує з запізненням на 1 годину, тому момент ДТП відображений з 1 годиною запізнення (т. 1, а. п. 136);

- протоколом огляду речей та документів від 18 червня 2022 року, згідно з яким слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_18 проведено огляд лазерного DVD-R диску НР, на якому міститься запис з камер зовнішнього відеоспостереження на території подвір`я станом на 17 червня 2022 року під час здійснення наїзду автомобіля на дитину (т. 1, а. п. 137-141);

- висновком експерта КНДЕКЦ від 14 липня 2022 року № СЕ-19/111-22/22522-ІТ, згідно з яким на момент огляду автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , гальмівна система, рульове управління та елементи підвіски знаходяться в працездатному стані (т. 1, а. п. 144-146);

- висновком експерта КНДЕКЦ від 30 червня 2022 року № СЕ-19/111-22/22675-ФП, згідно з яким, виходячи з даних відеофайлу «13757273_7_25_896_896_0_2022_06_17_19_30_43.mp4» встановити швидкість руху автомобіля «Opel Astra» в момент виникнення ДТП не виявляється можливим в зв`язку із значним віддаленням об`єкта дослідження до відеокамери, низькою якістю зйомки та ракурсом відеокамери по відношенню до автомобіля; пішохід з момент появи в полі зору відеокамери до моменту наїзду на нього автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у швидкому темпі; час з моменту появи пішохода в полі зору відеокамери та початку руху в напрямку проїзної частини дороги до моменту наїзду автомобіля «Opel Astra» та пішохода складає 3с+-0,6с; час з моменту виходу пішохода на проїзну частину дороги до моменту наїзду автомобіля «Opel Astra» на пішохода складає 0,4с +-0,08с; в момент наїзду автомобіля «Opel Astra» та пішохода автомобіль перебував на проїзній частині дороги, ближче до правого краю проїзної частини відносно напрямку свого руху (т. 1, а. п. 149-153);

- відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 17 червня 2022 року (т. 1, а. п. 154);

- протоколом слідчого експерименту, проведеного 14 липня 2022 року, та його відеозаписом, фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_14 (т. 1, а. п. 155-161);

- постановою про приєднання до матеріалів провадження документу від 14 липня 2022 року, згідно з якою відеозапис під назвою: «13757273_7_25_896_896_0_2022_07_14_14_34_30», загальним об`ємом 102 Мб, який міститься на цифровому носії інфоормації СD-R диску, визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12022110000000172 від 17.06.2022 (т. 1, а. п. 162);

- висновком експерта КНДЕКЦ від 22 липня 2022 року № СЕ-19/111-22/27800-ФП, згідно з яким, виходячи з даних відеофайлу «13757273_7_25_896_896_0_2022_06_17_19_30_43.mp4» та вихідних даних, наданих для проведення експертизи, швидкість руху автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в момент дорожньо-транспортної пригоди становить 94,17 км/год+-2,89 км/год, в момент безпосередньо після наїзду автомобіля на пішохода швидкість руху автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 91,8 км/год+-3,04 км/год (т. 1, а. п. 165-172);

- протоколом слідчого експерименту, проведеного 25 липня 2022 року, та фототаблицею до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 (т. 1, а. п. 173-180);

- висновком експерта КНДЕКЦ від 29 липня 2022 року № СЕ-19/111-22/29558-ІТ, згідно з яким у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху; у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 експертом з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, але вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди. У даній дорожній обстановці з моменту виникнення небезпеки: при швидкості руху автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (88,76…97,06 км/год) водій ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 шляхом застосування екстренного гальмування; за умови руху автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з максимально дозволеною швидкістю 50,0 км/год водій ОСОБА_9 мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_13 шляхом застосування екстренного гальмування. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а. п. 183-186).

Крім того, у судовому засіданні досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_9 (т. 1, а. п. 187-193, 224-225).

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими.

При цьому суд визнає безпідставним посилання захисника про визнання недопустимим доказом відеозапис події ДТП, наданий на запит слідчого гр. ОСОБА_14 , який отриманий слідчим з грубим порушенням норм КПК України, оскільки прокурором до суду не надано постанови слідчого, прокурора, винесеної відповідно до вимог ст. 245-1 КПК України, та протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів відеозапису у власника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обстаивни вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 86 КПК України зазначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при увхаленні судового рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 245-1 КПК України передбачено, що зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису полягає в одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.

Для здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису особі, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, пред`являється постанова слідчого, прокурора (ч. 3 ст. 245-1 КПК України).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_18 отримав від ОСОБА_14 відеозапис на підставі його заяви від 17.06.2022р. (т. 1, а. п. 136). Посилання захисника про те, що вказана заява не була зареєстрована в органах поліції, є слушним, проте не дає підстав для визнання цього доказу недопустимим, не містить істотного порушення прав та свобод людини, оскільки слідчий в межах наданих йому чинним законодавством України повноважень здійснює збирання доказів у кримінальному провадженні. При цьому в судовому засіданні ОСОБА_14 підтвердив, що на звернення слідчого він добровільно надав відеозапис з камери спостереження, яка знаходиться у його володінні.

За таких обставин, звернення слідчого до фізичної особи, яка є володільцем цього відеозапису, не суперечить чинному кримінальному процесуальному законодавству, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення має право збирати докази шляхом витребування та отримання, в тому числі від фізичних осіб речей, документів, відомостей, та законодавством не передбачено обов`язку отримання таких доказів виключно на підставі постанови слідчого чи прокурора.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності визнавати постанову слідчого про приєднання до матеріалів провадження відеозапису слідчого експерименту від 14 липня 2022 року (т. 1, а. п. 162) недопустимим доказом, про що просив захисник у судовому засіданні.

Доводи захисника обвинуваченого про те, що фототаблиця до протоколу огляду місця події ДТП складена слідчим ОСОБА_17 , а не слідчим ОСОБА_18 , який згідно протоколу проводив огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, не є підставою для визнання цього доказу недопустимим, оскільки як слідчий ОСОБА_17 , так і слідчий ОСОБА_18 відповідно до постанови від 17 червня 2022 року входили до складу слідчої групи у цьому кримінальному провадженні.

Суд, по закінченні з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, поставив на обговорення питання чи бажають сторони доповнити судовий розгляд та чим саме. Будь-яких клопотань щодо доповнення судового розгляду від учасників судового провадження не надійшло.

Таким чином, слід зазначити, що судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною обвинувачення та захисту своїх процесуальних прав, в тому числі права відстоювати свою правову кваліфікацію і надавати докази на її обґрунтування та для повного і об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.

За таких обставин, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослдіженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 та навність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

При цьому суд не вбачає підстав для визнання обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, яку було підтримано потерпілими після зміни обвинувачення.

Так, за матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке характеризується такою обов`язковою юридичною ознакою, як необережна форма вини. За наведених обставин спричинення малолітній дитині в результаті ДТП смерті не охоплювалося і не могло охоплюватися умислом обвинуваченого, а тому правові підстави для визнання передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України обставини, яка обтяжує покарання, відсутні.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_9 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу обвинуваченого, який одружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, 2016 та 2023 року народження, хвору матір, яка має 3 групу інвалідності, раніше не судимий, вважає, що необхідною мірою покарання у даному конкретному випадку буде позбавлення волі.

Так, ОСОБА_9 , керуючи автомобілем у населеному пункті, грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до летальних наслідків у вигляді смерті потерпілої, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно з Конституцією України є найвищими соціальними цінностями.

Звільнення особи від реального відбування покарання за встановлених обставин не зможе забезпечити реалізацію цілей покарання та негативно вплине на сприйняття суспільством необхідності дотримання Правил дорожнього руху та запобіганню вчиненню нових злочинів іншими водіями.

Відтак суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

При цьому суд не може погодитися з позицією прокурора та потерпілих щодо призначення обвинуваченому найсуворішої межі покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

У даній конкретній справі при призначенні покарання суд враховує поведінку потерпілої, яка в непередбаченому для руху пішоходів місці, раптово (3 сек.) вибігла перед автомобілем обвинуваченого.

На переконання суду, покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з урахуванням того, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з червня 2022 року до серпня 2026 року (більше 4 років), обвинувачений не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, в тому числі у сфері безпеки дорожнього руху, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Враховуючи те, що під час дорожньо-транспортної пригоди загинула малолітня дитина, відтак суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

У справі потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявили цивільні позови, які обвинувачений визнав частково.

Згідно зі ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи те, що обвинувачений щодо цивільного позову ОСОБА_8 в частині відшкодування майнової шкоди в розмірі 47 848,00 грн визнав повністю, відтак в цій частитні позов ОСОБА_8 підлягає до задоволення.

Щодо вимог цивільних позовів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 млн гривень кожному, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки в результаті дій обвинуваченого загинула їх малолітня дитина, яка була єдиною в сім`ї, і ця втрата є непоправною, що беззаперечно порушило звичайний життєвий ритм і як наслідок спричинило моральні страждання, тому суд вважає, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають право на відшкодування моральної шкоди, яка, з урахуванням усіх зазначених обставин у їх сукупності, на засадах розумності, виваженості та справедливості становить 2 000 000 (два мільйони) гривень 00 коп. кожному потерпілому.

Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз.

Речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 127-129, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 за цим вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах цього кримінального провадження з 18 по 22 червня 2022 року, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 2 000 000 (два мільйони) гривень 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_19 47 848 (сорок сім тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 00 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди та 2 000 000 (два мільйони) гривень 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Процесуальні витрати: на проведення експертиз на загальну суму 7 362 (сім тисяч триста шістдесят дві) гривень 42 коп. (висновок експерта від 14.07.2022 № СЕ-19/111-22/22522-ІТ на суму 1 887,80 грн; висновок експерта від 30.06.2022 № СЕ-19/111-22/22675-ФП на суму 2 265,36 грн; висновок експерта від 22.07.2022 № СЕ-19/111-22/27800-ФП на суму 1 887,80 грн; висновок експерта від 29.07.2022 № СЕ-19/111-22/29558-ІТ на суму 1 321,46 грн) відповідно до частини 2 статті 124 КПК України стягнути з ОСОБА_9 на користь держави.

Речові докази:

- DVD+R диски, які знаходяться в матеріалах кримніального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

- автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 2А, повернути ОСОБА_9 , знявши з нього арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 червня 2022 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1