Рішення № 138969149, 10.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

10.08.26

Справа № 521/8813/26

Номер провадження № 2/521/6666/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

за участі секретаря судового засідання Каліної П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.05.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 07.11.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1622-8905.На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1519, для підписання Кредитного договору №1622-8905 від 07.11.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день .

Станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 11 200,00 гривень, а саме:- заборгованість за кредитом 4 000,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами 4 600,00 гривень- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 2 000,00 гривень; - заборгованість по комісії 600,00 гривень.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати яку він вже поніс в зв`язку із розглядом цієї судової справи в суді щодо сплати судового збору у сумі 2 662,40 гривень.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16.06.2026 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через підсистему Електронний суд надав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути поданий позов за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся судом про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення повістки рекомендованим листом. На адресу суду 17.07.2026 року повернулися поштові відправлення із судовою повісткою направленою відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду останній не подавав.

Станом на 10.08.2026 року відзиву, письмових пояснень або клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, обставини, частково зазначені у ньому є доведеними, тому такий позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1622-8905. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1519, для підписання Кредитного договору №1622-8905 від 07.11.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день .

Станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 11 200,00 гривень, а саме:- заборгованість за кредитом 4 000,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами 4 600,00 гривень- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 2 000,00 гривень; - заборгованість по комісії 600,00 гривень.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати яку він вже поніс в зв`язку із розглядом цієї судової справи в суді щодо сплати судового збору у сумі 2 662,40 гривень.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію". Примірник договору про споживчий кредит, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до статей 526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Проте, відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тобто, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Станом на Станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 11 200,00 гривень, а саме:- заборгованість за кредитом 4 000,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами 4 600,00 гривень- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 2 000,00 гривень; - заборгованість по комісії 600,00 гривень.

Стосовно обумовлення нарахування процентів за користування Кредитом, між сторонами Договору обумовлені умови Кредитного договору, де Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання їх виконати.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Позивач, через партнера ТОВ «ФК Контрактовий Дім»» видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК Контрактовий Дім» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів EasyPay на карту Відповідача № НОМЕР_2 .

Отже, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», що утворилася станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 11 200,00 гривень, а саме:- заборгованість за кредитом 4 000,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами 4 600,00 гривень- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 2 000,00 гривень; - заборгованість по комісії 600,00 гривень .

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором 365 календарних днів, починаючи з дня укладення договору в разі неповернення боржником грошових коштів. Оскільки позивачем суду не подавалася заява про збільшення позовних вимог, то суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Проте, суд критично відноситься щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за комісією у сумі - 600 грн., та за відсотками річних на підставі ст.625 ЦК України у сумі 2000,00 грн. виходячи з наступного.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за комісією у сумі - 600,00 грн. суд виснує про наступне.

Відповідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, за встановлених обставин справи, яка розглядається, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суму комісії в сумі 600,00 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками річних на підставі ст.625 ЦК України у сумі 2000,00 грн. суд виснує про наступне.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки суд відхиляє відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості відсотками річних на підставі ст.625 ЦК України у сумі 2000,00 грн. - задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним Договором про надання кредиту № 1622-8905 від 07.11.2025 року підлягає задоволенню частково у сумі заборгованості 8600,00 грн., з яких:

-4000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту);

-4600,00 грн. сума заборгованості за відсотками, а в іншій частині вимог- необхідно відмовити.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №34442 від 06.05.2026 року.

Відповідно до ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже необхідно стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 2044,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 13,15,16, 509,510,524-526, 530,532-534, 536, 543, 553-555, 545-551, 572, 610-612,615,621- 625, 626,1048-1050,1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 407IBAN: НОМЕР_3 UAH, банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478) суму боргу за Договором про надання кредиту № 1622-8905 від 07.11.2025 року в розмірі 8600,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 407IBAN: НОМЕР_4 , банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478) витрати за сплату судового збору у розмірі 2044,34 гривень.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.Я. Роїк