Рішення № 138963924, 11.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10636/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Донцової Євгенії Олександрівни, яка діє в інтересах Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 84538,76 грн, а також понесених судових витрат у розмірі 2662,40 грн сплаченого судового збору.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 31.03.2016 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200651656701, на підставі якого відповідачу видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн, який у подальшому було збільшено до 44100,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 20.05.2026 виникла заборгованість у загальному розмірі 84538,76 грн, з яких: 44085,00 грн - заборгованість за кредитом та 40453,76 грн - заборгованість за процентами.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору банк направив на адресу його місця проживання письмову вимогу (повідомлення) про погашення кредитної заборгованості, однак у встановлений строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» просив проводити розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частин першої, другої та восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.03.2016 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200651656701, на підставі якого відповідачу видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт у сумі 10000,00 грн.

На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору позивачем до матеріалів справи долучено копію заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту, витяг з Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, довідку про збільшення кредитного ліміту, розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунку відповідача.

Із наданої позивачем довідки про збільшення кредитного ліміту за кредитним договором №200651656701 від 31.03.2016 вбачається, що встановлений відповідачу кредитний ліміт у подальшому було збільшено до 44100,00 грн.

Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено право банку змінювати розмір кредитного ліміту клієнта.

Зокрема, відповідно до пункту 4.3.6.4 частини 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб банк має право змінити, зокрема збільшити або зменшити, розмір наданого кредитного ліміту за умови інформування клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер його мобільного телефону.

У SMS-повідомленні про зміну розміру кредитного ліміту банк повідомляє клієнту новий розмір кредитного ліміту. У разі незгоди зі зміненим розміром кредитного ліміту клієнт протягом 30 календарних днів має право звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У разі якщо клієнт протягом зазначеного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання відповідного SMS-повідомлення банку, згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у встановленому договором порядку висловлював незгоду зі збільшенням кредитного ліміту. Натомість із виписки про рух коштів вбачається фактичне користування відповідачем кредитними коштами у межах встановленого банком кредитного ліміту та здійснення операцій за кредитним рахунком.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується як укладення між сторонами кредитного договору, так і надання відповідачу можливості користуватися кредитними коштами та фактичне користування ним такими коштами.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач взяв на себе зобов`язання належним чином та у встановлені строки повертати використані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати інші передбачені договором платежі.

На підтвердження виконання банком своїх зобов`язань за договором та фактичного використання відповідачем кредитних коштів позивачем надано виписку про рух коштів по рахунку відповідача.

З указаної виписки вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою, здійснював операції за рахунком та платежі на погашення заборгованості, останній з яких, відповідно до наданого банком розрахунку та виписки, здійснений 09.11.2020.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, банківська виписка за картковим рахунком є належним доказом здійснення операцій за рахунком, отримання та використання кредитних коштів, а також погашення кредитної заборгованості.

Аналогічного правового висновку щодо доказового значення банківської виписки Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі №760/7792/14.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №200651656701 від 31.03.2016 та виписки про рух коштів вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань станом на 20.05.2026 його заборгованість перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» становить 84538,76 грн, з яких: 44085,00 грн заборгованість за кредитом; 40453,76 грн заборгованість за процентами.

Наданий банком розрахунок заборгованості узгоджується з відомостями виписки про рух коштів за рахунком відповідача, містить відомості про розмір та склад заборгованості та відповідачем не спростований.

Матеріали справи також містять письмову вимогу (повідомлення), направлену АТ «Перший Український Міжнародний Банк» відповідачу за адресою його місця проживання, зазначеною ним під час укладення кредитного договору, з вимогою про погашення наявної кредитної заборгованості.

На підтвердження направлення відповідачу відповідної вимоги позивачем долучено список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.

Проте відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не погасив.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, отримання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується належними та допустимими доказами, а тому в силу укладеного між сторонами кредитного договору у відповідача виник обов`язок повернути використані кредитні кошти та сплатити передбачені договором проценти.

Разом із тим відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заявлена позивачем до стягнення заборгованість.

Доказів повного або часткового погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості після дати, станом на яку проведено її розрахунок, матеріали справи не містять. Відповідачем власного розрахунку заборгованості, доказів неправильності наданого банком розрахунку, доказів невикористання кредитних коштів чи інших доказів на спростування заявлених позовних вимог суду не надано.

Щодо дотримання позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як убачається з наданої банком виписки та розрахунку заборгованості, після укладення кредитного договору відповідач користувався кредитною карткою та здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, зокрема до 09.11.2020, тобто вчиняв дії, які свідчили про визнання ним існування зобов`язань за кредитним договором.

З урахуванням дати здійснення відповідачем платежів за кредитним договором, законодавчого продовження строків позовної давності, яке діяло у відповідні періоди, та дати звернення позивача до суду суд доходить висновку, що позов пред`явлено в межах установленого законом строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, умови укладеного між сторонами кредитного договору, наданий позивачем розрахунок заборгованості та відсутність доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення використаних кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Оскільки заявлена позивачем заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами, а відповідачем її розмір і підстави виникнення не спростовані, позовні вимоги АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №200651656701 від 31.03.2016 у загальному розмірі 84538,76 грн, з яких 44085,00 грн - заборгованість за кредитом та 40453,76 грн - заборгованість за процентами, підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги АТ «Перший Український Міжнародний Банк» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 259, 263-265, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 626, 627, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача Донцової Євгенії Олександрівни, яка діє в інтересах Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ: 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість за кредитним договором №200651656701 від 31.03.2016 у розмірі 84538,76 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять вісім) гривень 76 копійок, з яких 44085,00 (сорок чотири тисячі вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 40453,76 (сорок тисяч чотириста п`ятдесят три) гривні 76 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ: 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 13.08.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.