Рішення № 138963833, 13.08.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2242/26

Провадження № 2/307/1073/26

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

13 серпня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В :

І. Виклад позиції сторін.

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Свої вимоги мотивує тим, що 20 лютого 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №73183588, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 11 000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 30 днів. 21 березня 2025 року між позикодавцем та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №14517818 до Договору позики №73183588, предметом якої була пролонгація строку кредитування ще на 30 днів, та змінено денну процентну ставку. Також 20 квітня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №14752047 до Договору позики №73183588, предметом якої була пролонгація строку кредитування ще на 30 днів, та змінено денну процентну ставку. 20 травня 2025 року між позикодавцем та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №14981358 до Договору позики №73183588, предметом якої була пролонгація строку кредитування ще на 30 днів (в результаті чого строк кредитування склав 120 днів), та змінено денну процентну ставку. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав і його заборгованість перед позивачем становить 19 522 грн. 25 коп., з яких 4 581 грн. 50 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 792 грн. 95 коп. сума заборгованості за процентами, 1 650 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією, та 5 497 грн. 80 коп. сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Крім цього, 06 квітня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №8663616, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 6 000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 360 днів. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав і його заборгованість перед позивачем становить 23 187 грн. 00 коп., з яких 6 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами, та 12 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №73183588, в сумі 19 522 грн. 25 коп., з яких 4 581 грн. 50 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 792 грн. 95 коп. сума заборгованості за процентами, 1 650 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією, та 5 497 грн. 80 коп. сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, та за кредитним договором №8663616 в сумі 23 187 грн. 00 коп., з яких 6 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами, та 12 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 2 662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 4 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак зазначив в позовній заяві, що просить справу розглянути без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Тячівського районного суду від 03 червня 2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді Тячівського районного суду від 30 липня 2026 року витребувано в Акціонерного товариства «Акцент Банк» документи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 20 лютого 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №73183588, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 11 000 грн. 00 коп., зі сплатою процентів у розмірі 0,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована), строком на 30 днів. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

21 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №14517818 до Договору позики №73183588, предметом якої була пролонгація строку кредитування ще на 30 днів, та змінено денну процентну ставку з 0,5% на 1 %.

Також 20 квітня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №14752047 до Договору позики №73183588, предметом якої була пролонгація строку кредитування ще на 30 днів.

Крім цього, 20 травня 2025 було укладено Додаткову угоду №14981358 до Договору позики №73183588, предметом якої була пролонгація строку кредитування ще на 30 днів (в результаті чого строк кредитування склав 120 днів).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за посередництвом системи BankID НБУ 20 лютого 2025 року, 21 березня 2025 року, 20 квітня 2025 року та 20 травня 2025 року.

Згідно квитанції номер транзакції 3с55d744-d6e2-477c-a44b-0d887ea9c2eb 20 лютого 2025 року АТ «Таскомбанк» було перераховано 11 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

06 квітня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №8663616, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 6 000 грн. 00 коп., зі сплатою процентів у розмірі 0, 998 % в день (базова процентна ставка/фіксована), строком на 360 днів. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за посередництвом системи BankID НБУ 06 квітня 2025 року.

З платіжної інструкції 66385349-46а5-44се-9b4a-54a01b946f28 відомо, що 06 квітня 2025 року ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 було перераховано 6 000 грн.

Із договору факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року відомо, що товариство з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів" відступає товариству з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників від 16 жовтня 2025 року за Договором факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 19 522 грн. 25 коп. та 23 187 грн. 00 коп.

З розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 відомо, що її заборгованість перед позивачем за кредитним договором №73183588, станом на 17 квітня 2026 року, становить 19 522 грн. 25 коп., з яких 4 581 грн. 50 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 792 грн. 95 коп. сума заборгованості за процентами, 1 650 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією, та 5 497 грн. 80 коп. сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, а за кредитним договором №8663616 - 23 187 грн. 00 коп., з яких 6 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами, та 12 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно договору про надання правової допомоги №25-08/25ФП від 25 серпня 2025 року, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витягу з акту №7ФП від 24 жовтня 2025 року, адвокат Ткаченко Ю.О. надала товариству з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" правничу допомогу по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вартість правничої допомоги становить 4 500 грн. 00 коп.

З листа, який надіслав АТ "А-Банк" відомо, що картка №5169155127309381 емітована на ім`я ОСОБА_1 .

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №73183588, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 19 522 грн. 25 коп., з яких 4 581 грн. 50 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 792 грн. 95 коп. сума заборгованості за процентами, 1 650 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією, та 5 497 грн. 80 коп. сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, а за кредитним договором №8663616 - 23 187 грн. 00 коп., з яких 6 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами, та 12 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Щодо стягнення із відповідача заборгованості за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2.4. Договору №73183588 передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 650 грн. 00 коп.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, суд приходить до висновку щодо несправедливості пункту 2.2.4. Договору №73183588, оскільки не передбачено конкретного переліку послуг за які позичальник сплачує таку комісію. Формулювання «за надання кредиту», не відповідає принципам зазначеним у Законі України «Про споживче кредитування» та в Законі України «Про захист прав споживачів», а також означає, що позичальник сплачує по факту за прийняття позики (кредиту) від позикодавця (кредитора), що апріорі суперечить засадам цивільного права.

Оскільки з наданого позивачем договору та розрахунку заборгованості відповідача установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію без зазначення, які саме дії позикодавця входять до такого обслуговування, яку позивач просить стягнути з відповідача, то підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 1 650 грн. 00 коп. комісії, суд не вбачає.

Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню в розмірі 12 000 грн. 00 коп., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач доказів щодо погашення заборгованості за кредитними договорами не надав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ "Фінпром Маркет" заборгованість за кредитним договором №73183588 в сумі 17 872 грн. 25 коп., з яких 4 581 грн. 50 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 792 грн. 95 коп. сума заборгованості за процентами, та 5 497 грн. 80 коп. сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, та за кредитним договором №8663616 в сумі 11 187 грн. 00 коп., з яких 6 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 5 187 грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 811 грн. 49 коп.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 25 серпня 2025 року адвокатом Ткаченко Ю.О., ордер адвоката на надання правової допомоги у цій справі, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту №7ФП від 24 жовтня 2025 року, з яких вбачається, що вартість правової допомоги становить 4 500 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 дійшов висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 512, 514, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 1048-1050, 1082, п. 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за кредитним договором №73183588 в сумі 17 872 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 25 коп. (з яких 4 581 грн. 50 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 792 грн. 95 коп. сума заборгованості за процентами, та 5 497 грн. 80 коп. сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування), та за кредитним договором №8663616 в сумі 11 187 (одинадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. (з яких 6 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу та 5 187 грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами), на загальну суму 29 059 (двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 1 811 (одну тисячу вісімсот одинадцять) грн. 49 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

В інших позовних вимогах - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", юридична адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Суддя Ніточко В.В.