Ухвала суду № 138963660, 12.08.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1372/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , поданої в інтересах відповідачки ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року дану цивільну справу задоволено повністю та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 54484, 88 гривень, а також 2422, 40 гривень витрат по сплаті судового збору.

Разом з тим, 29.07.2026 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , поданої в інтересах відповідачки ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року.

Заява мотивована тим, що відповідачка ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала копії позовної заяви з доданими до неї документами, ухвали про відкриття провадження, судових повідомлень та повного тексту заочного рішення від 04 червня 2025 року, у зв`язку з чим не мала можливості своєчасно подати відзив, надати докази та заперечення проти позову.

Зазначає, що про існування заочного рішення їй стало відомо у зв`язку з його примусовим виконанням та відкриттям виконавчого провадження № 78979611. Водночас конкретної дати, коли саме їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження та ухвалення заочного рішення, у заяві не зазначає.

Крім того, посилається на те, що лише 23 липня 2026 року о 13 годині 42 хвилини її представниці, адвокату Єременко Карині Віталіївні, було надано доступ до матеріалів електронної справи № 297/1372/25. Саме із цього часу, за твердженням заявниці, вона отримала можливість ознайомитися з позовною заявою, кредитними документами, банківською випискою, розрахунком заборгованості та повним текстом заочного рішення. Оскільки заяву подано 29 липня 2026 року, вважає, що після ознайомлення з матеріалами справи діяла без невиправданого зволікання.

Крім того, відповідачка не погоджується з розміром стягнутої заборгованості та зазначає, що станом на дату звернення банку до суду кінцевий строк повернення кредиту не настав. Із загальної суми 54 484,88 грн банк сам визначив як прострочену лише заборгованість у розмірі 6 375,56 грн, тоді як 48 109,32 грн становила поточна заборгованість. Вказує, що банк не направляв їй письмової вимоги про дострокове повернення кредиту та не надав тридцятиденного строку для усунення порушень відповідно до статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Також ставить під сумнів правильність нарахування процентів із використанням умовного року тривалістю 360 днів, оскільки, на її думку, така умова не була чітко погоджена сторонами. Зазначає про відсутність у матеріалах справи повного тексту Умов та правил надання банківських послуг у редакції, чинній на час укладення кредитного договору, що унеможливлює перевірку порядку нарахування процентів і розподілу здійснених платежів.

Посилаючись на зазначені обставини, просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням і викликом сторін.

Представник позивача АТ «АКЦЕНТ БАНК в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник Єременко Е.В. в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомленні про місце, дату та час судового засідання. Разом з тим, представник подала заяву про розгляд заяви без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Дослідивши подану заяву, матеріали цивільної справи та надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку

Згідно із ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Приписами статті 126 ЦПК України, наслідки пропущення процесуальних строків право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом встановлено, що заочним рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

В той час, із заявою про його перегляд відповідачка звернулася лише 29 липня 2026 року, тобто після спливу понад одного року з дня ухвалення рішення та зі значним пропуском установленого частиною другою статті 284 ЦПК України тридцятиденного строку.

У заяві не наведено об`єктивних обставин, які унеможливлювали звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення впродовж усього періоду пропуску. Не зазначено конкретної дати, коли відповідачка дізналася про відкриття виконавчого провадження № 78979611, не надано доказів отримання нею постанови виконавця саме незадовго до звернення до суду та не пояснено, чому після початку примусового виконання рішення вона не вжила заходів для своєчасного ознайомлення з рішенням і його перегляду.

Саме по собі надання 23 липня 2026 року представнику відповідачки доступу до матеріалів електронної справи не свідчить, що лише із цієї дати відповідачці стало відомо про судове провадження та заочне рішення, і не створює нового самостійного строку для подання заяви про його перегляд. Звернення до адвоката та ознайомлення представника з матеріалами справи більш ніж через рік після ухвалення рішення залежали від волевиявлення відповідачки, а тому не є об`єктивно непереборними обставинами.

Крім того, сама представник відповідача визнає, що про існування судового рішення їй стало відомо у зв`язку з його примусовим виконанням. Однак вона не наводить обставин і доказів, які підтверджували б, що від моменту такої обізнаності до 29 липня 2026 року існували істотні та незалежні від її волі перешкоди для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, судом встановлено, що рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення разом з копією ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області та судовими повістками повернуто до суду без вручення адресату з незалежних від суду причин, а саме у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 64).

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 2-4159/12 (753/12496/18) (провадження № 61-4961св19) Верховний Суд зробив висновок, що за загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування відповідача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. Втім, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Отже, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, зазначивши її в апеляційній скарзі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 21 січня 2021 року у справі № 910/16249/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 20 липня 2021 року у справі № 916/1178/20).

Судом встановлено, що під час розгляду цивільної справи відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка фізичним особам надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Посилання заявниці на неналежне повідомлення про розгляд справи суд оцінює критично, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами цивільної справи та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Суд звертає увагу і на те, що представником відповідача не наведено жодних об`єктивних та належно підтверджених причин неподання відзиву на позовну заяву, а тому твердження про неможливість реалізації права на захист є необґрунтованими.

Доводи заявниці щодо неправильного визначення розміру заборгованості, відсутності письмової вимоги про дострокове повернення кредиту, порядку нарахування процентів і неповноти наданих банком договірних документів стосуються суті вирішеного спору та могли б оцінюватися судом під час розгляду заяви за умови її подання у встановлений законом строк або поновлення цього строку з поважних причин.

Водночас наявність заперечень проти позовних вимог і посилання на докази, які, на думку відповідачки, мають значення для вирішення спору, самі по собі не є поважними причинами пропуску строку та не усувають обов`язку довести об`єктивну неможливість своєчасного звернення до суду.

З огляду на належне повідомлення відповідачки про розгляд справи, її обізнаність про судове провадження, значну тривалість пропущеного строку та відсутність доказів існування об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного подання заяви суд не вбачає підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Частиною другою статті 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, у даному випадку відсутня необхідна сукупність умов, передбачених процесуальним законом для скасування заочного рішення, оскільки відповідачем не доведено ані поважності причин неявки у судове засідання, ані наявності обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

На підставі наведеного, враховуючи, що відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами поважність причин неподання відзиву на позовну заяву, і доказів, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Єременко К.В. про перегляд заочного рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 04.06.2025 року, слід залишити без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 128, 130, 259, 263, 284285 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , поданої в інтересах відповідачки ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя Іван ІЛЬТЬО