Ухвала суду № 138961271, 11.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9719/26

Провадження № 2-о/204/200/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 767 00 00, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Чудопалова С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа : Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Ознайомившись з матеріалами заяви суддя приходить до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання всіх вимог, передбачених нормами ЦПК України. Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). З огляду на те, що нормами ЦПК не врегульовано питання залишення без руху заяв в порядку окремого провадження, у даному випадку застосуванню підлягають загальні норми цивільного процесуального законодавства. Відповідно до змісту ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 318 ЦПК України. Так, відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. Заява подана ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.1 ст.318 ЦПК України, так як не містить зазначення причин неможливості одержання документа, який посвідчував би факт належності йому правовстановлюючого документа. Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Тобто в першу чергу заявнику необхідно звернутися до державного органу, який видав відповідний правовстановлюючий документ, з проханням виправити виявлену в ньому помилку. У разі, якщо державна установа, яка видала цей документ, не може виправити допущену в ньому помилку, або така установа ліквідована, та архівні документи не збереглися, громадянин має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Заявником не додано до заяви письмових доказів (відмови у виправленні помилки у правовстановлюючих документах) того, що він не має іншої можливості виправити допущену в ньому помилку, або така установа ліквідована, та архівні документи не збереглися. Крім того, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України). До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників. У поданій заяві не конкретизовано мету встановлення факту належності правовстановлюючих документів, зокрема не зазначено, для реалізації яких саме прав чи законних інтересів заявника необхідне встановлення такого факту. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити, чи має заявлений факт юридичне значення та чи підлягає він встановленню в порядку окремого провадження. Крім того, заявник залучає у якості заінтересованої особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, але чому саме відповідний орган не обґрунтовує. Суд зазначає, що при визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, зокрема взаємовідносини із заявником залежать від мети спору, що підлягає встановленню, і можуть вплинути на їх права та обов`язки. При цьому, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не є такою особою, оскільки вирішення цієї заяви не вплине на його права та обов`язки. Виходячи з положень Цивільного кодексу України, враховуючи мету встановлення цього факту такими заінтересованими особами можуть бути співвласники майна, спадкоємці (родичі до 6 ступеня споріднення), а у разі відсутності таких територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради. За відсутності відомостей про мету встановлення заявленого факту суд позбавлений можливості з`ясувати, які саме особи повинні брати участь у справі як заінтересовані. Зазначені недоліки заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі. Крім того, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум працездатних осіб визначено у розмірі 3328,00 грн. Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в розмірі 665,60 грн. Всупереч вищевказаним нормам Закону, заявником не було додано документ до заяви про сплату судового збору Тобто, заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 665,60 грн. і надати до суду документ, що підтверджує сплату цього судового збору (реквізити: : отримувач коштів - УК у Чечелівському районі м. Дніпра/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101» та на підтвердження сплати надати суду відповідний платіжний документ або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 294 ЦПК України, до заяви, поданої в порядку окремого провадження, підлягають застосуванню положення ст. 185 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин заява підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання до суду заяви у новій редакції, у якій необхідно конкретизувати мету встановлення факту належності правовстановлюючих документів та зазначити заінтересованих осіб, які повинні брати участь у справі. Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

постановила:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху, про що повідомити заявника та надати строк у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.В.Чудопалова