Ухвала суду № 138961198, 11.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 242/1873/23

провадження № 1-кп/208/291/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі колегії суддів, головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023052690000947 від 11.11.2023 р., за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Заводського районного суду міста міста Кам`янського перебуває кримінальне провадження № 12023052690000947 від 11.11.2023 р., за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 до суду надіслав заяву про відвід колегії суддів.

Заявлений відвід обвинувачений мотивує тим, що колегія суддів систематично задовольняє клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою, при цьому, на його думку, не надає належної оцінки доводам сторони захисту щодо надмірної тривалості тримання під вартою, не досліджує можливість застосування альтернативних запобіжних заходів та повторює формулювання, наведені в попередніх судових рішеннях.

Крім того, заявник зазначає, що судом не враховуються його посилання на положення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а продовження строку тримання під вартою здійснюється без належної, на його думку, індивідуальної оцінки ризиків.

Обвинувачений також посилається на те, що потерпілий не допитаний, частина свідків сторони обвинувачення не допитана, а деякі свідки перебувають на території рф.

На думку заявника, зазначені обставини свідчать про формальний характер судового розгляду та створюють обґрунтовані сумніви у неупередженості колегії суддів.

Обвинувачений та захисник заявлений відвід підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення заяви про відвід заперечував, вказавши, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність визначених законом підстав для відводу суддів.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заяву про відвід та наведені в ній доводи, приходить до наступного.

Як вбачається зі змісту заяви, обвинувачений ОСОБА_7 , заявляючи відвід складу колегії суддів, посилається, зокрема, на положення статті 77 КПК України та зазначає про наявність обставин, які, на його думку, свідчать про упередженість колегії суддів.

Разом із тим суд звертає увагу, що посилання заявника на статтю 77 КПК України є помилковим.

Відповідно стаття 77 КПК України визначає підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача, а не судді.

Відповідно до статті 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості.

Таким чином, наведені обвинуваченим доводи підлягають оцінці саме на предмет наявності обставин, передбачених статтею 75 КПК України, оскільки заява стосується відводу суддів, а не прокурора, слідчого чи дізнавача.

Згідно з частиною п`ятою статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Таким чином, для відводу судді необхідна наявність конкретних обставин, які об`єктивно можуть свідчити про його особисту заінтересованість, упередженість або інші обставини, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді.

Разом із тим, як вбачається зі змісту заяви про відвід, доводи обвинуваченого фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями колегії суддів, зокрема з ухвалами про продовження строку тримання під вартою.

Суд не погоджується з доводами заявника про те, що прийняття колегією суддів рішень про продовження строку тримання під вартою саме по собі свідчить про упередженість суддів.

Відповідно до вимог КПК України питання про застосування, зміну або продовження запобіжного заходу вирішується судом у межах наданих йому законом повноважень.

Незгода учасника кримінального провадження з висновками суду, викладеними у відповідній ухвалі, не є обставиною, яка свідчить про упередженість судді.

Правильність та обґрунтованість конкретної ухвали про продовження строку тримання під вартою може бути предметом її оскарження у встановленому КПК України порядку, однак сама по собі незгода з такою ухвалою не є підставою для відводу суддів.

Посилання заявника на те, що попередні ухвали про продовження строку тримання під вартою містять однакові або схожі формулювання, також не свідчить про наявність упередженості.

Повторне зазначення у судовому рішенні обставин, які суд вважає встановленими та такими, що мають значення для вирішення питання про запобіжний захід, саме по собі не означає відсутності неупередженості суду.

При цьому питання щодо повноти мотивування конкретної ухвали, правильності оцінки ризиків, достатності підстав для продовження строку тримання під вартою та можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу є предметом перевірки законності та обґрунтованості відповідного судового рішення, а не питанням відводу судді.

Доводи обвинуваченого про надмірну тривалість тримання під вартою також не свідчать про упередженість колегії суддів.

Питання дотримання вимог пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумності строку тримання особи під вартою підлягає оцінці з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та змісту відповідного судового рішення.

Водночас посилання заявника на можливе порушення його конвенційних прав не є самостійною та безумовною підставою для відводу суддів.

Так само не свідчать про упередженість колегії доводи про те, що потерпілий та окремі свідки ще не допитані.

Питання порядку, черговості та безпосередності дослідження доказів вирішуються судом під час судового розгляду відповідно до вимог КПК України.

Обставина, що окремі свідки перебувають за межами території України, сама по собі також не свідчить про упередженість суддів, оскільки така обставина може впливати на порядок та можливість проведення їх допиту, але не підтверджує особистої заінтересованості чи необ`єктивності членів колегії.

Суд звертає увагу, що відповідно до принципу незалежності суду судді під час здійснення правосуддя керуються Конституцією України та законами України, а процесуальні рішення приймають на підставі внутрішнього переконання, сформованого відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Сам факт прийняття судом рішень, які не відповідають позиції однієї зі сторін кримінального провадження, не може розглядатися як доказ упередженості.

Для встановлення підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України, необхідні об`єктивні обставини, які могли б поставити під обґрунтований сумнів здатність судді розглядати кримінальне провадження безсторонньо.

Таких обставин заявником не наведено та судом під час розгляду заяви не встановлено.

Доводи заявника фактично спрямовані на перевірку правильності процесуальних рішень, прийнятих колегією суддів під час розгляду кримінального провадження, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про наявність підстав для відводу.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 22 КПК України сторони кримінального провадження користуються рівними процесуальними правами, а відповідно до статті 23 КПК України суд безпосередньо досліджує докази.

Водночас питання дотримання зазначених засад має вирішуватися судом у процесі розгляду кримінального провадження та, за необхідності, шляхом перевірки відповідних процесуальних рішень у передбаченому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставин, які відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України виключають участь суддів у розгляді цього кримінального провадження або викликають обґрунтований сумнів у їх неупередженості, не встановлено.

Отже, заява обвинуваченого ОСОБА_7 , про відвід складу колегії суддів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 369372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у складі суддів ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від розгляду кримінальної справи відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3