Рішення № 138959997, 13.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 р. № 640/8670/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаАдміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050, провизнання протиправним та скасування наряду від 10.01.2019 №1/4-303/Мл,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - відповідач), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наряд Адміністрації ДКВС України від 10.01.2019 № 1/4-303/Мл про направлення засудженого ОСОБА_2 з Державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)» у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань.

?Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наряд є протиправним та порушує ст. 93 КВК України, оскільки засуджений ОСОБА_2 повинен відбувати весь строк покарання в одній виправній установі в межах адміністративно-територіальної одиниці за місцем його проживання до засудження або місця постійного проживання його родичів. Позивач зазначає, що жодних реальних загроз життю та здоров`ю засудженого в БВК № 119 не існувало. Крім того, переведення чоловіка Позивача до іншої області створює істотні перешкоди для підтримки сімейних зв`язків, призводить до значних фінансових і часових витрат для родини, що порушує право на повагу до приватного і сімейного життя, гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.06.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Устиновим І.А.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 року справу№ 640/8670/19 прийнято до свого провадження суддею Величко А.В.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що оскаржуваний наряд прийнято на виконання рішення Центральної комісії Адміністрації ДКВС України від 09.01.2019 (протокол № 1) з дотриманням вимог чинного законодавства (ст. 10, ст. 93 КВК України, Наказу Мін`юсту від 27.02.2017 № 680/5). Переведення було зумовлено наявністю оперативних даних про загрозу життю та здоров`ю засудженого ОСОБА_2 , який систематично порушував режим відбування покарання та створював конфліктні ситуації серед засуджених. Також Відповідач підкреслює, що оскаржуваний наряд є індивідуальним актом стосовно засудженого ОСОБА_2 , тоді як позов подано його дружиною від власного імені без надання документів, що підтверджують її повноваження як представника засудженого відповідно до вимог ст. 55, 57, 59 КАС України.

?Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

?Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 18.06.2013 ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 155 КК України до 13 років позбавлення волі.

?Для відбування покарання засудженого ОСОБА_2 було направлено до ДУ «Бориспільська виправна колонія (№ 119)», де він перебував з 23.02.2015.

?Згідно з оперативними матеріалами та довідками установи виконання покарань, засуджений ОСОБА_2 під час перебування у БВК № 119 допустив численні порушення режиму відбування покарання (мав 29 дисциплінарних стягнень, з яких 7 утримання в ДІЗО), підтримував негативні традиції в місцях позбавлення волі, що спровокувало конфліктну ситуацію та створило реальну загрозу його особистій безпеці та життю з боку інших засуджених.

?За результатами розгляду пропозиції керівництва установи та міжрегіонального управління, Центральною комісією Адміністрації ДКВС України з питань визначення засудженим виду колонії, направлення та переведення (протокол від 09.01.2019 № 1) прийнято рішення про переведення засудженого ОСОБА_2 з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» до іншої установи виконання покарань на підставі ст. 10 та ч. 2 ст. 93 КВК України.

?На виконання вказаного рішення Центральної комісії Адміністрації ДКВС України видано наряд від 10.01.2019 № 1/4-303/Мл про направлення засудженого ОСОБА_2 у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

?Засуджений ОСОБА_2 був ознайомлений із витягом з протоколу засідання Центральної комісії під особистий підпис та у встановленому законом порядку зазначене рішення не оскаржував.

?Вважаючи вказаний наряд від 10.01.2019 № 1/4-303/Мл протиправним, дружина засудженого - ОСОБА_1 , звернулася до суду з цим позовом.

?Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

?Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

?Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та вичерпується його виконанням або має визначений строк.

?Оскаржуваний наряд Адміністрації ДКВС України від 10.01.2019 № 1/4-303/Мл за своєю правовою природою є індивідуальним актом права, який адресований та стосується безпосередньо засудженого ОСОБА_2

?Суд зазначає, що юридична особа чи фізична особа має право оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень лише у випадку, якщо це рішення безпосередньо порушує її права, свободи чи законні інтереси.

?З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано та підписано особисто ОСОБА_1 .

Втім, позивачем не додано до позовної заяви жодних документів, що підтверджують надання їй засудженим ОСОБА_2 повноважень на представництво його інтересів у суді (довіреності, ордера адвоката тощо), як того вимагають приписи статей 55, 57, 59 КАС України.

?Посилання позивача на те, що переведення її чоловіка порушує її власне право на сімейне життя (ст. 8 Конвенції), суд оцінює критично, оскільки оскаржуваний наряд регулює правовідносини щодо порядку та умов відбування кримінального покарання засудженою особою ОСОБА_2 . Сам по собі наряд не встановлює обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує її суб`єктивних публічно-правових прав.

?Крім того, оцінюючи законність самого оскаржуваного наряду, суд виходить з наступного.

?Відповідно до ч. 1 ст. 93 КВК України засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого.

?Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 93 КВК України переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної допускається за виняткових обставин, які перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії.?Відповідно до ч. 2 ст. 10 КВК України у разі виникнення загрози життю та здоров`ю засудженого або загрози вчинення злочину стосовно інших осіб адміністрація установи виконання покарань вживає негайних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого, у тому числі шляхом його переведення до безпечного місця або іншої установи.

?Судом установлено, що підставою для прийняття рішення про переведення ОСОБА_2 стали оперативні матеріали щодо виникнення загрози його життю та здоров`ю й загрози виникнення конфліктних ситуацій із фізичною розправою серед засуджених БВК № 119.

?Центральна комісія Адміністрації ДКВС України, діючи у межах повноважень, визначених Положенням про центральну та міжрегіональну комісії (затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 № 680/5), колегіально розглянула відповідні матеріали та прийняла обґрунтоване рішення про необхідність переведення засудженого з метою збереження його життя та здоров`я.?За вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

?Надані відповідачем докази повністю підтверджують правомірність, обґрунтованість та пропорційність прийнятого рішення, а також його відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України. Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності оскаржуваного наряду чи порушення її особистих суб`єктивних прав у публічно-правовій сфері.

?Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

?Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050 код ЄДРПОУ 41693471) - відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко