Рішення № 138959993, 11.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 р. № 400/8624/26 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання М`ялик В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.06.2025р. №0422817-2410-1408-UA48080070000061107, №0422826-2410-1408 UA48080070000061107 та від 05.06.2026 р. №0206570-2410-1408 UA48080070000061107.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що перебувають у власності об`єкти нерухомого майна, а саме: комплекс нежитлових будівель загальною площею 534,4 кв.м.за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта 38752708, право власності зареєстровано 22.12.2012; нежитлові будівлі загальною площею 1679,5 кв.м.за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта 38753017, право власності зареєстровано 22.12.2012; нежитлові будівлі загальною площею 1736,3 кв.м.за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта 38753357, право власності зареєстровано 22.12.2012. Вказане нерухоме майно належать до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271) ДК 018-2000, та ні в оренду, ні в позику чи лізинг не передавалося, а тому за нормами пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Позивач є сільськогосподарським товаровиробником без реєстрації статусу фізичної особи-підприємця, що не суперечить законодавству. Водночас, як зазначає позивач, контролюючий орган безпідставно не застосував вказану податкову пільгу, у зв`язку з чим неправомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в його задоволенні відмовити. Відповідач наполягає на тому, що класифікації будівель саме класом 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» ДК 018-2023, не підтверджено належним чином. Серед цих об`єктів є гараж, що повинно класифікуватися як будівлі транспорту, а не сільськогоспризначення. Крім того, позивач не відповідає критерію сільськогосподарського товаровиробника. Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. До сільськогосподарських товаровиробників також належать сімейні фермерські господарства, зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Особа є сільськогосподарським товаровиробником, за умови зареєстрованого необхідного виду діяльності (КВЕД) сільськогосподарського товаровиробника, об`єкти нерухомості, які належать особі на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом донараховано податкові зобов`язання, є будівлями сільськогосподарського призначення відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд, використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, та при цьому, такі об`єкти не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку. Вказане нерухоме майно використовується безпосередньо особою в процесі виробництва. перебуває. Як суб`єкт господарювання, (фізична особапідприємець) з видами діяльності сільськогосподарського товаровиробника, ОСОБА_1 , на обліку в податкових органах не Доказів, які б могли підтверджувати його статус сільськогосподарського товаровиробника позивачем не надано.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції, представники позивача та відповідача підтримали власні позиції викладені у процесуальних заявах по суті справи.

Суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, в режимі відеоконференції.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , з 2012 року є власником:

- комплекс нежитлових будівель загальною площею 534,4 кв.м.за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта 38752708;

- нежитлові будівлі загальною площею 1679,5 кв.м.за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта 38753017;

- нежитлові будівлі загальною площею 1736,3 кв.м.за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта 38753357, право власності зареєстровано 22.12.2012.

В 2024 році, інженер з інвентаризації нерухомого ОСОБА_2 , на замовлення ОСОБА_1 , виготовив Висновок про визначення класифікації будівель та споруд №23 від 17.02.2024. Відповідно до цього Висновку, всі три об`єкти нерухомості зазначені вище, відносяться д класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023. Вказані будівлі та споруди використовуються власником у сільськогосподарському товарному виробництву для зберігання вирощених зернових культур, насіння, мінеральних добрив, господарського інвенатрю.

Крім того, у власності ОСОБА_1 перебуває 69 земельні ділянки сільськогосподарського призначення у Кодимської сільської раді, загальної площею 43,55 га.

27.03.2025 ОСОБА_1 подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік, в якій окрім іншого відобразив доходи у рядку 10.7 «доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, перелік яких визначений пунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України, та які підлягають оподаткуванню».

04.06.2025 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області прийняті податкові повідомлення рішення:

№0422817-2410-1408-UA48080070000061107, яким ОСОБА_1 визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, на суму 74527,81 грн щодо об`єкта оподаткування: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1679,5 кв.м.;

№ НОМЕР_1 яким ОСОБА_1 визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, на суму 28456,80 грн щодо об`єкта оподаткування: комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 534,4 кв.м.

05.06.2025 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області прийняті податкові повідомлення рішення:

№0206570-2410-1408-UA48080070000061107, яким ОСОБА_1 визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік на суму 92457,98 грн щодо об`єкта оподаткування: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 1736,3 кв.м.

11.05.2026 представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Миколаївський області з заявою про проведення звірки щодо права на користування пільгою при визначенні податку на нерухому майно, в порядку передбаченому п. 266.7.3 ст.266 ПК України.

09.06.2026 Головне управління ДПС у Миколаївській області відмовило ОСОБА_1 у застосуванні до нього пільги передбаченої пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК Украни та скасування податкових повідомлень-рішень. Зазначене рішення вмотивоване тим, що ОСОБА_1 не зареєстрований фізичною-особою підприємцем та не є у такому випадку сільськогосподарським товаровиробником.

Відповідно до ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.266.2.1. ст.266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, для застосування пільги передбаченої п.п. «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України, необхідно дотримання чотирьох умов: перше віднесення об`єкту нерухомості до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, друге платник податків повинен бути сільськогосподарським товаровиробником, суб`єктом господарювання, трете - використовувати їх за призначенням у господарській діяльності, четверте об`єкти не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Щодо першої умови, то відповідно до Висновку про визначення класифікації будівель та споруд №23 від 17.02.2024, наданим експертом Дзінька А.В., всі три об`єкти нерухомості відносяться до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023.

Документів про іншу класифікацію цих будівель відповідачем не надано.

За таких обставин, суд вважає доведеним наявність першої умови для надання пільги передбаченої п.п. «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України.

Щодо другої умови, то на статус сільськогосподарського товаровиробника вказує наявність у позивача у власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також декларування ним доходу від продажу сільськогосподарської продукції. Та обставина, що позивач не зареєстрований фізичної особою-підприємцем не позбавляє його статусу сільськогосподарського товаровиробника.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про особисте селянське господарство» члени особистого селянського господарства мають право: реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам, надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства.

Таким чином, законодавство передбачає сільськогосподарське товарне виробництво не лише у формі підприємницької діяльності, шляхом створення юридичної особи або реєстрації фізичною особою-підприємцем, а і у формі особистого селянського господарства (одноосібники).

Щодо третьої умови, то факт використання об`єктів нерухомості у сільськогосподарському виробництві, також підтверджується довідкою відданою старостою села Кам`яний Міст Кодимського старостинського округу Первомайського району Миколаївської області, про те, що ОСОБА_1 використовує ці приміщення для зберігання зерна, господарського інвентарю, добрив тощо.

Щодо четвертої умови, то відомостей про здачу в оренду, лізинг, позичку цих об`єктів відповідачем не виявлено, та зазначених аргументів не висувалося.

Також, судом враховується, що між цими самим сторонами вже був аналогічний спір з приводу податку за 2023 рік, та рішенням МОАС від 28.07.2025 та постановою ПААС від 29.09.2025 у справі №400/90/25, визнано право ОСОБА_1 на застосування пільги передбаченої п.п. «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України до всіх трьох об`єктів нерухомості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку обидві умови для застосування пільги передбаченої п.п. «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України, є в наявності, а тому, позивач мав право на звільнення від сплати податку на нерухомість за зазначеним об`єктом. Позов належить задовольнити у повному обсязі, а спірні податкові повідомлення-рішення необхідно визнати протиправними та скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.06.2025 №0422817-2410-1408- НОМЕР_3 , №0422826-2410-1408-UA48080070000061107 та від 05.06.2026 №0206570-2410-1408-UA48080070000061107.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1954,42 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири грн сорок дві коп) гривень.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 13.08.2026