Ухвала суду № 138959772, 11.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16144/24

У Х В А Л А

з питань відстрочення і розстрочення виконання, судового рішення

11 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Тварковської Я.А.,

з участю прокурора Шимін Н.М.,

представників: позивача Микитишин М.-М. Є., відповідача Коротинської А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі №380/16144/24 за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.

Представник відповідача 03.07.2026 (вх.№58247) подала заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якому просить відстрочити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 380/16144/24. В обґрунтування заяви зазначила, що виконання рішення суду відповідачем ускладнюється у зв`язку із його скрутним матеріальним становищем, наявністю ІІ групи інвалідності та утриманням двох малолітніх дітей, що унеможливлюють замовлення та виготовлення Паспорта об`єкта культурної спадщини, Акту технічного стану пам`ятки, Опису культурних цінностей пам`ятки, вартість яких орієнтовно становить понад 25 000 грн, а такі документи необхідні для укладення договору. Додатково зазначила, що у відповіді № vh-2063/26 від 07.04.2026 Стрийська міська рада повідомила про те, що передбачено кошти у розмірі 100 тис. грн для реалізації заходів завдань, зокрема виготовлення облікової документації на пам`ятки архітектури за вказаною адресою.

Прокурор Шимін Н.М. 09.07.2026 (вх.№60589) та 10.07.2026 (вх.№60874) подала письмові пояснення по справі, суть яких полягає у відмові в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, з огляду на таке. Програмою «Охорона та збереження об`єктів культурної спадщини Стрийської міської територіальної громади на 2026 рік» не передбачено виділення коштів саме на виготовлення облікової документації на пам`ятку архітектури місцевого значення «Житловий будинок ІІ половини ХІХ ст.», такі кошти заплановано виділити загалом, без зазначення конкретних об`єктів та строків. Відповідно до довідки Форми ОК-5, ОСОБА_1 працює та отримує дохід (за 5 м. 2026 року -106443,91 грн). Крім того, відсутні докази, що він самостійно, без дружини, утримує 2 дітей. Зазначає, що заява не містить підстав уважати, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту обов`язковості виконання судового рішення. Звертає увагу на те, що із долучених заявником доказів неможливо встановити термін, на який буде відтерміновано виконання судового рішення, тому відстрочення виконання такого сприятиме продовження порушення прав та інтересів позивача.

Представник департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 17.07.2026 подала додаткові пояснення (вх.№63079), в яких заперечила щодо задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду, з огляду на таке. Зазначає, що значна частина доводів та пояснень заявника фактично зводиться до обґрунтування того, на кого саме покладається обов`язок щодо виготовлення паспорта об`єкта культурної спадщини, акту технічного стану пам`ятки, опису культурних цінностей пам`ятки. Законодавство України у сфері охорони культурної спадщини не встановлює виключного обов`язку органів охорони культурної спадщини здійснювати фінансування зазначених робіт. Програма, на яку посилається відповідач, не містить конкретного переліку об`єктів культурної спадщини, щодо яких у 2026 році передбачається паспортизація чи виготовлення іншої облікової документації. Більше того, розподіл бюджетних коштів органом місцевого самоврядування здійснюється відповідно до затверджених бюджетних призначень та відповідних місцевих програм. Водночас відсутні будь-які докази того, що кошти, передбачені Програмою, будуть використані саме для виготовлення документації щодо спірного об`єкта культурної спадщини. Крім того, посилання відповідача на Програму «Охорона та збереження об`єктів культурної спадщини Стрийської міської територіальної громади на 2026 рік» та передбачене нею виготовлення облікової документації саме по собі не свідчить про те, що за результатами реалізації зазначеної Програми буде виготовлено документи, необхідні для укладення охоронного договору. Вказує на наявність трьох судових рішень, якими зобов`язано трьох власників квартир, які проживають у будинку, ІІ пол. ХІХ ст. по вул. Б. Хмельницького, 25 у м. Стрию Львівської області, укласти охоронні договори. Тому власники квартир можуть об`єднатися та спільно виготовити паспорт на вказаний об`єкт культурної спадщини, зменшивши таким чином витрати. Станом на розгляд судом заяви про відстрочення виконання судового рішення у Департаменту відсутня інформація про виготовлення паспорта чи інших документів саме на пам`ятку архітектури по вул. Б. Хмельницького, 25 у м. Стрию.

Судове засідання, призначене на 09.07.2026, відкладено на 11.08.2026.

Прокурор у судовому засіданні підтримала позицію, викладену в письмових поясненнях та заперечив щодо задоволення заяви відповідача.

Представник департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на позицію, викладену в додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні просила заяву задовольнити з підстав, вказаних у заяві про відстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, суд встановив таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №380/16144/24 повністю задоволено позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , а саме: зобов`язано власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (вул. Винниченка, буд. 18, кв. 114, м. Львів 79008, код ЄДРПОУ 38557581) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст. по вул. Б. Хмельницького, 25 у м. Стрию Львівської області, на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі № 380/16144/24 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №380/16144/24 та постановлено нове, яким зобов`язано ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на частину пам`ятки архітектури місцевого значення - житлового будинку ІІ половини ХІХ століття по вул. Б.Хмельницького, 25 у м. Стрию Львівської області, що перебуває у його власності, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини».

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

Порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначено статтею 378 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із частиною 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до частини 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із частиною 5 статті 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З аналізу зазначених норм вбачається, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення (відсутність присудженого майна в натурі, відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Така позиція суду кореспондується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019 у справі №800/203/17, згідно до яких підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

Даючи оцінку доводам ОСОБА_1 , якими він обґрунтовує наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Щодо посилання на відповідь виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 07.04.2026 на адвокатський запит від 02.04.2026, зі змісту якого відповідач дійшов висновку про те, що відповідно до затвердженої рішенням сесії Стрийської міської ради Львівської області №4146 від 26.02.2026 Програми «Охорона та збереження об`єктів культурної спадщини Стрийської міської територіальної громади на 2026 рік» буде виготовлено облікову документацію на пам`ятку архітектури місцевого значення «Житловий будинок ІІ половини ХІХ століття по АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що дійсно рішенням сесії Стрийської міської ради Львівської області №4146 від 26.02.2026 затверджено Програму «Охорона та збереження об`єктів культурної спадщини Стрийської міської територіальної громади на 2026 рік». Даною програмою передбачені кошти у розмірі 100 000 грн для реалізації заходів завдань, зокрема виготовлення облікової документації на пам`ятки архітектури, копії яких долучено до заяви.

Водночас, ні рішенням Стрийської міської ради Львівської області №4146 від 26.02.2026, ні програмою «Охорона та збереження об`єктів культурної спадщини Стрийської міської територіальної громади на 2026 рік» не передбачено виділення коштів саме на виготовлення облікової документації на пам`ятку архітектури місцевого значення «Житловий будинок ІІ половини ХІХ століття по АДРЕСА_3 ». Кошти у розмірі 100 000 грн заплановано виділити загалом, без зазначення конкретних об`єктів, на які будуть виділені кошти, та строків, протягом яких будуть виділені такі кошти.

Тому зміст відповіді виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 07.04.2026 на адвокатський запит від 02.04.2026 не відповідає змісту документів, на які посилається виконком.

Щодо доводів про скрутне матеріальне становище відповідача.

Як вбачається із Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності.

Відповідно до довідки Форми ОК-5, ОСОБА_1 працює та за останні 3 місяці отримав дохід в загальному розмірі 106 443 грн 91 к.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Вказані докази унеможливлюють надання оцінки майновому стану відповідача, оскільки майновий стан є змінною складовою, а надані суду відомості про доходи відображають лише страховий стаж, суму заробітної плати та сплачені внески (ЄСВ). Довідка Форми ОК-5 не є належним доказом, який підтверджує річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містить відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).

Щодо доводів про перебування на утриманні ОСОБА_1 двох малолітніх дітей, то такі є некоректними, оскільки донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою, а не малолітньою, що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Долучені до заяви копії свідоцтв про народження двох дітей не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 самостійно утримує двох дітей, а вказує лише на факт, що в нього є діти. Будь-яких доказів на підтвердження того, що він самостійно утримує дітей без дружини, суду не представлено.

Тому твердження відповідача про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 380/16144/24 або роблять його неможливим, не підтверджуються жодними доказами, долученими до заяви.

Відповідно до положень частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Згідно до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на доводи сторони позивача про наявність трьох судових рішень, які набрали законної сили, стосовно всіх трьох власників квартир у будинку АДРЕСА_3 : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якими їх зобов`язано укласти охоронні договори щодо належних їм частин цього об`єкта культурної спадщини.

Оскільки зобов`язання стосуються одного об`єкта культурної спадщини, то з метою мінімізації витрат на виготовлення паспорту цього об`єкта власники квартир можуть об`єднатися, що сприяло б виконанню судових рішень, в тому числі і у цій справі.

Ураховуючи вищевикладене в сукупності, суд доходить висновку про відсутність визначених статтею 378 КАС України підстав для задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 380/16144/24.

Керуючись ст. ст. 378, 293-295Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повна ухвала суду складена 12 серпня 2026 року.

Суддя Хома О.П.