Рішення № 138958912, 12.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2026 року Справа № 280/4038/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Генеральний штаб Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні інформації представнику ОСОБА_1 - Мінченку Івану Андрійовичу , з підстав ненадання «копії договору» за наявності належним чином посвідченої нотаріальної довіреності;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути звернення представника позивача по суті та надати повну, вичерпну, мотивовану і юридично обґрунтовану відповідь на всі порушені у зверненні питання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , військовослужбовця, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після загибелі чоловіка позивач набула право на реалізацію передбачених законом соціальних гарантій як член сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема на оформлення документів, необхідних для встановлення причинного зв`язку смерті із захистом Батьківщини, оформлення статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, отримання допомоги на поховання та інших передбачених законом виплат і гарантій. Для реалізації вказаних прав позивач та її представник неодноразово зверталися до уповноважених органів, у тому числі щодо необхідності оформлення та направлення військовою частиною НОМЕР_1 до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належного комплекту документів стосовно загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . У січні 2026 року позивач зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з наявними документами для оформлення відповідних соціальних гарантій у зв`язку зі смертю чоловіка. Однак подальше оформлення справи фактично було ускладнене через відсутність повного комплекту документів, які повинна була надати військова частина НОМЕР_1 . Вказує, що саме відсутність відповідних документів з боку військової частини унеможливлює належний рух справи, створює для позивача стан правової невизначеності та фактично блокує реалізацію її соціальних прав як дружини загиблого військовослужбовця. З метою захисту прав позивача її представник, Мінченко Іван Андрійович , який діє на підставі належним чином посвідченої нотаріальної довіреності, звертався до ГШ ЗСУ для надання інформації по вказаній ситуації, вказане звернення було переадресовано до військової частини НОМЕР_1 . Натомість військова частина НОМЕР_1 надала відповідь, у якій фактично повідомила, що не може надати запитувану інформацію щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки представником нібито не було надано належних документів, а саме «копію договору», яка, на думку відповідача, мала б підтверджувати факт представництва інтересів ОСОБА_1 . Таку позицію відповідача позивач вважає протиправною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. Зазначає, що Мінченко Іван Андрійович діє в інтересах позивача не на підставі договору, а на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Саме довіреність є належним документом, який підтверджує повноваження представника перед третіми особами, у тому числі перед військовими частинами, органами військового управління, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами Міністерства оборони України, іншими державними органами, установами та організаціями. Військова частина НОМЕР_1 у своїй відповіді не зазначила жодної норми закону, яка б передбачала обов`язок представника позивача надати саме договір. Не було зазначено, чому нотаріально посвідчена довіреність не визнається відповідачем належним документом. Не було наведено правового обґрунтування, яким нормативно-правовим актом передбачено право військової частини відмовити у наданні інформації у разі неподання договору за наявності довіреності. Таким чином позивач вважає, що відповідь відповідача має характер формальної відписки і не є належним розглядом звернення по суті. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 04 травня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначено, що 26.04.2026 за результатами розгляду звернення представника Позивача - адвоката Мінченка І.А. від 13.04.2026 Відповідачем було відмовлено у наданні інформації із зазначених у відповіді причин. Натомість, за результатами повторного розгляду зазначеного вище звернення Відповідачем на електронну адресу представника Позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка зазначалася представником Позивача у скарзі від 13.04.2026) направлено відповідь (вих. №949/8440 від 05.05.2026), згідно якої останньому надано вичерпну інформацію щодо ініційованих у зверненні питань, а саме щодо підготовки та своєчасного направлення до органів ІНФОРМАЦІЯ_4 документів за фактом загибелі чоловіка Позивача - військовослужбовця ОСОБА_2 , забезпечення належної взаємодії із органами ІНФОРМАЦІЯ_5 . Так, згідно відповіді (вих. №949/8440 від 05.05.2026) скарга представника Позивача опрацьована, а відповідні документи за фактом загибелі ОСОБА_2 скеровані до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім того, до даної відповіді долучено супровідний лист від Відповідача до ІНФОРМАЦІЯ_6 із додатками (з якої вбачається перелік скерованих до ІНФОРМАЦІЯ_4 документів). Таким чином, Відповідач вважає, що станом на теперішній час спірні правовідносини, що є предметом розгляду даного провадження, вирішено по суті, фактично у позасудовому порядку. Станом на теперішній час правове становище Позивача відновлене у повному обсязі, а протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень виправлена, та наразі відсутні підстави вважати, що таке виправлення не в повній мірі відновило дотримання права та законні інтереси Позивача, у зв`язку із чим провадження в адміністративній справі підлягає закриттю. Просить закрити провадженні в адміністративній справі № 280/4038/26.

У відповіді на відзив представник позивача наголосив, що доводи відповідача є необґрунтованими, передчасними та такими, що не спростовують факту допущеного відповідачем порушення прав позивача на момент звернення до суду. Відповідач у власному відзиві фактично визнав обставину, яка стала підставою для звернення до суду. Так, військова частина НОМЕР_1 прямо зазначає, що 26.04.2026 за результатами розгляду звернення представника позивача від 13.04.2026 було відмовлено у наданні інформації із зазначених у відповіді причин. Тобто відповідач не заперечує, що первісна відповідь, яка стала предметом оскарження у цій справі, дійсно існувала, була надана саме військовою частиною НОМЕР_1 та мала характер відмови у наданні інформації представнику позивача. Вимога відповідача надати саме договір не ґрунтувалася на законі, не була належним чином мотивована та фактично створила штучну перешкоду для реалізації прав позивача. Позиція відповідача про те, що подальше направлення відповіді від 05.05.2026 нібито усуває предмет спору, є помилковою. Позовна заява у цій справі була подана 29.04.2026, тобто вже після того, як відповідач надав неправомірну відповідь від 26.04.2026, і до того, як військова частина НОМЕР_1 направила нову відповідь від 05.05.2026. Отже, на момент звернення до суду порушення прав позивача вже було реальним, наявним та таким, що потребувало судового захисту. Подальше направлення відповіді від 05.05.2026 саме по собі не означає повного відновлення порушених прав позивача. Спір у цій справі стосується не лише факту отримання будь-якої відповіді, а правомірності дій військової частини НОМЕР_1 , яка первісно відмовила представнику позивача у наданні інформації з підстав, не передбачених законом. Для позивача має істотне значення саме встановлення судом факту протиправності такої відмови, оскільки спір виник у контексті реалізації соціальних прав дружини загиблого військовослужбовця, а не у звичайному інформаційному листуванні. Закриття провадження без визнання дій відповідача протиправними фактично залишить поза судовою оцінкою поведінку військової частини, яка вже призвела до порушення прав позивача. Наголошує, що позивач не погоджується з твердженням відповідача про повне відновлення її прав. Сам факт надання нової відповіді не означає, що всі наслідки первісної неправомірної відмови усунуті. Позивач була змушена звертатися до суду, сплачувати судовий збір, витрачати час та ресурси для захисту своїх прав, оскільки відповідач первісно не виконав свого обов`язку належним чином. За таких обставин закриття провадження без вирішення питання про протиправність дій відповідача фактично покладатиме негативні наслідки неправомірної поведінки суб`єкта владних повноважень на позивача. Більше того, позовні вимоги у цій справі включають не лише зобов`язання повторно розглянути звернення, а й вимогу про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні інформації представнику позивача з підстав ненадання "копії договору" за наявності нотаріально посвідченої довіреності. Саме ця вимога залишається актуальною і не може вважатися такою, що втратила предмет, оскільки відповідач не визнав протиправності первісної відмови та продовжує фактично заперечувати обґрунтованість позову. У справі існують очевидні підстави вважати, що повне відновлення прав та законних інтересів позивача неможливе без визнання дій військової частини НОМЕР_1 протиправними.Просить суд: відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі №280/4038/26 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України. Продовжити розгляд адміністративної справи по суті. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що пунктом 14 Розділу ІІ «Первинний розгляд та облік звернень громадян» Інструкції № 735 визначено, що щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України «Про звернення громадян». Враховуючи викладене звертає увагу суду, що Генеральним штабом Збройних Сил України відповідне звернення було спрямовано для опрацювання у межах системи військового управління.

Ухвалою від 12 серпня 2026 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі - відмовлено.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для рішення у справі, з огляду на наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , військовослужбовця, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Для реалізації передбачених законом соціальних гарантій як член сім`ї загиблого військовослужбовця позивач та її представник неодноразово зверталися до уповноважених органів, у тому числі щодо необхідності оформлення та направлення військовою частиною НОМЕР_1 до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належного комплекту документів стосовно загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .У січні 2026 року позивач зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з наявними документами для оформлення відповідних соціальних гарантій у зв`язку зі смертю чоловіка. Подальше оформлення справи було ускладнене через відсутність повного комплекту документів, які повинна була надати військова частина НОМЕР_1 .

З метою захисту прав позивача її представник, Мінченко Іван Андрійович, який діє на підставі належним чином посвідченої нотаріальної довіреності, звертався до ГШ ЗСУ для надання інформації, вказане звернення було переадресовано до військової частини НОМЕР_1 .

Військова частина НОМЕР_1 листом від 26.04.2026 №949/7698 повідомила представника позивача, що не може надати відповідь, у зв`язку з тим, що не було надано належних документів (копію договору), які б засвідчували факт того, що Мінченко І.А. являється представником ОСОБА_1 , дружини військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 .

13.04.2026 представник позивача звернувся до Генерального штабу ЗС України зі скаргою на бездіяльність посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , що призвела до затягування оформлення документів, необхідних для встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця із захистом Батьківщини, оформлення допомоги на поховання та реалізації соціальних прав сім`ї загиблого.

За результатами повторного розгляду звернення позивача Військова частина НОМЕР_1 на електронну адресу представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3 направила лист №949/8440 від 05.05.2026, в якому повідомлено про направлення документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 24.04.2026 за вихідним №949/7519.

Відповідно до змісту листа №949/7519 від 24.04.2026: «згідно запиту від 20.01.2026 вих. №275, стосовно надання документів та інформації відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , надсилаємо пакет документів, а саме:

1. Витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.09.2024 №269 - на 1 арк, в 1-ому прим.;

2. Витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) "Про обставини загибелі старшого солдата ОСОБА_2 " від 07.01.2026 №22/нод - на 3 арк. в 1-ому прим.;

3. Витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04.03.2026 №40-PC - на 1 арк. в 1-ому прим.;

4. Витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.03.2026 №76 - на 1 арк. в 1-ому прим.;

5. Грошовий атестат від 13.04.2026 №33 - на 1 арк. в 1-ому прим.;

6. Довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій від 13.04.2026 №31 - на 1 арк. в 1-ому прим.;

7. Довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію від 13.04.2026 №32 - на 1 арк. в 1-ому прим.;

8. Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на старшого солдата ОСОБА_2 від 14.03.2026 №421-д- на 1 арк. в 1-ому прим.;

9. Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (для членів сім`ї) на старшого солдата ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 14.03.2026 №424-д- на 1 арк. в 1-ому прим.;

10. Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (для членів сім`ї) на старшого солдата ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 14.03.2026 №423-д на 1 арк. в 1-ому прим.;

11. Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (для членів сім`ї) на старшого солдата ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від 14.03.2026 №422-д-на 1 арк. в 1-ому прим.;

12. Оригінал сповіщення на старшого солдата ОСОБА_2 01.01.2026 №949/26 - на 1 арк. в 1-ому прим.».

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні інформації представнику позивача з підстав ненадання «копії договору» за наявності належним чином посвідченої нотаріальної довіреності, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно із Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР органи державної влади, підприємства, установи, організації, їх керівники та інші посадові особи зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернення, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечувати поновлення порушених прав та повідомляти громадян про результати розгляду.

За приписами Закону України «Про звернення громадян» громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Суд зазначає, що належний розгляд звернення передбачає не формальне надання відповіді, а перевірку викладених у ньому обставин, вирішення поставлених заявником питань у межах компетенції відповідного органу та надання обґрунтованої відповіді з посиланням на правові та фактичні підстави прийнятого рішення.

Як встановлено судом, звернення від 13.04.2026 було подане Мінченком І.А. в інтересах ОСОБА_1 , а на підтвердження його повноважень було надано нотаріально посвідчену довіреність.

Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 244 Цивільного кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Суд зауважує, що законодавство не визначає договір про надання правничої допомоги єдиним документом, яким можуть підтверджуватися повноваження особи на представництво інтересів іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 26.04.2026 №949/7698 військова частина НОМЕР_1 відмовила у наданні відповіді на звернення, пославшись на ненадання представником позивача належних документів (копії договору), які б засвідчували факт представництва інтересів ОСОБА_1 .

При цьому відповідач ані у вказаному листі, ані під час розгляду цієї справи не навів норми закону чи іншого нормативно-правового акта, яка б за наявності належним чином посвідченої довіреності встановлювала обов`язок представника додатково подавати саме копію договору як обов`язкову умову для розгляду звернення.

Також відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про недійсність наданої довіреності, невідповідність її форми вимогам законодавства або відсутність у ній повноважень Мінченка І.А. представляти інтереси ОСОБА_1 перед відповідними органами та установами.

Суд зауважує, що предметом розгляду у цій справі не є правовідносини між позивачем та її представником, а правомірність відмови суб`єкта владних повноважень розглянути звернення по суті за наявності документа, яким представник підтвердив свої повноваження перед третьою особою.

За таких обставин вимога Військової частини НОМЕР_1 про обов`язкове надання саме копії договору, без зазначення передбаченої законом необхідності такого документа та без наведення причин, з яких надана нотаріально посвідчена довіреність не підтверджує повноважень представника, не відповідає вимогам обґрунтованості та правової визначеності.

Суд також враховує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не обґрунтовує правомірність первісної відмови від 26.04.2026 та не посилається на норму законодавства, якою було б передбачено обов`язкове надання представником саме копії договору.

Крім того, відповідач підтвердив, що за результатами розгляду звернення від 13.04.2026 було відмовлено у наданні інформації, а в подальшому, 05.05.2026, те саме звернення було повторно розглянуто та представнику позивача надано відповідь без вимоги подання копії договору.

Зазначена обставина додатково свідчить про відсутність об`єктивної необхідності у такому документі для вирішення порушених представником позивача питань.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено наявності правових підстав для відмови у наданні інформації представнику позивача саме з мотивів ненадання ним копії договору за наявності нотаріально посвідченої довіреності.

Отже, суд доходить висновку, що дії відповідача, які полягали у відмові в наданні інформації представнику ОСОБА_1 - Мінченку І.А. з підстав ненадання копії договору за наявності належним чином посвідченої нотаріальної довіреності, не ґрунтувалися на вимогах закону та є протиправними.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути звернення представника позивача по суті та надати повну, вичерпну, мотивовану і юридично обґрунтовану відповідь на всі порушені у зверненні питання, суд зазначає наступне.

Судовий захист має бути спрямований на поновлення порушеного права та відповідати характеру і змісту встановленого порушення. При цьому спосіб захисту повинен бути ефективним та не може полягати у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень повторно вчинити дію, яка станом на час ухвалення судового рішення вже вчинена, якщо відсутні докази того, що відповідне порушення продовжує існувати.

Матеріалами справи підтверджено, що після звернення позивача до суду відповідачем було повторно розглянуто звернення представника позивача та листом №949/8440 від 05.05.2026 повідомлено про результати його розгляду.

Зокрема, відповідач повідомив, що документи стосовно загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 були направлені 24.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_6 за вихідним №949/7519, та надано відомості про перелік направлених документів.

Як встановлено судом, листом №949/7519 від 24.04.2026 до ТЦК та СП було направлено пакет документів, серед яких витяги з наказів щодо проходження військової служби та обставин загибелі ОСОБА_2 , грошовий атестат, довідки про грошове забезпечення, довідки про безпосередню участь військовослужбовця у заходах із забезпечення оборони України, відповідні довідки для членів його сім`ї, тощо.

Отже, після відмови від 26.04.2026 відповідач усунув перешкоду, яка стала підставою для заявлення другої позовної вимоги, повторно опрацював звернення та надав представнику позивача інформацію щодо питань, пов`язаних із підготовкою та направленням документів до ТЦК та СП.

Суд враховує доводи позивача про те, що направлення відповіді від 05.05.2026 не змінює факту існування первісного порушення та не робить правомірною відмову від 26.04.2026.

Суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що подальша зміна поведінки відповідача не усуває необхідності правової оцінки вже вчинених ним дій, які безпосередньо оскаржені позивачем.

За таких обставин, первісній відмові відповідача надано оцінку та, з наведених вище підстав, визнається протиправною.

Водночас такі доводи не свідчать про наявність підстав для повторного покладення на відповідача обов`язку розглянути звернення, оскільки повторний розгляд звернення вже здійснено. Також позивачем не зазначено які саме з питань, поставлених у зверненні залишилися без відповіді після направлення листа №949/8440 від 05.05.2026.

Таким чином, оскільки звернення представника позивача було повторно розглянуто відповідачем та відповідь за результатами такого розгляду надана 05.05.2026, суд не вбачає підстав для покладення на військову частину НОМЕР_1 зобов`язання повторно розглянути вказане звернення.

При цьому суд зазначає, що відмова у задоволенні зазначеної позовної вимоги зумовлена не правомірністю первісної поведінки відповідача, а зміною фактичних обставин та відсутністю на час прйняття рішення невиконаного обов`язку щодо повторного розгляду звернення.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні інформації представнику ОСОБА_1 -Мінченку Івану Андрійовичу з підстав ненадання «копії договору» за наявності належним чином посвідченої нотаріальної довіреності.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1064,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Генеральний штаб Збройних Сил України (03168, м.Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у наданні інформації представнику ОСОБА_1 - Мінченку Івану Андрійовичу з підстав ненадання «копії договору» за наявності належним чином посвідченої нотаріальної довіреності.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова