Рішення № 138958676, 12.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/14870/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення №241670091241 від 20.10.2025 року про відмову у призначення пенсії за віком;

- зобов`язання зарахувати до страхового стажу всі підтверджені періоди трудової діяльності та призначити пенсію за віком з дати звернення, а саме з 13.10.2025року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.10.2025 року із досягненням відповідного віку (60 років) звернувся до територіального органу пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком. За результатами розгляду звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 20.10.2025 року прийняло оскаржуване рішення про відмову у призначення такої пенсії.

Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як Відповідачем безпідставно не враховано до страхового стажу у подвійному розмірі період його роботи на посаді молодшої медичної сестри секційного залу патологоанатомічного бюро в Одеській обласній лікарні. Така робота, на думку Позивача, відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відповідача по справі, направив суду письмові заперечення проти позову (відзив). У відзиві на позов Відповідача зазначено, що відповідно до принципу екстериторіальності заява Позивача від 13.10.2025 року була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. За результатами розгляду звернення Позивача було встановлено наявність у Позивача 26 років 10 місяців 21 день загального страхового стажу, що менше необхідних 32 роки загального страхового стажу для призначення пенсії за віком.

На думку Відповідача, Позивач не врахував, що стаж роботи в патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров`я у подвійному розмірі зараховувався лише до 31.12.2003 року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі-Закон №1058-IV) та Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу в період з 01.01.2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 роки.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , є особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними його паспорта (а.с.5).

Судом встановлено та визнається сторонами, що саме у відповідності до вказаних правових норм Закону №1058-IV Позивач 14.10.2025 року звернувся до регіонального відділення Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по досягненню 60 річного віку.

Судом встановлено, що вказане звернення Позивача за принципом екстериторіальності було передано на розгляд Відповідачу і за результатами розгляду такого звернення Відповідач рішення №241670091241 від 20.10.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком (а.с.9).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні Відповідача від 20.10.2025 року та у відзиві Відповідача на позов, у Позивача є 26 років 01 місяців 11 днів загального страхового стажу, що сумарно менше необхідних 32 роки загального страхового стажу, що не надає право на призначення пенсії за віком з досягненням 60 річного віку.

Одночасно в оскаржуваному рішенні визнається наявність у Позивача пільгового стажу за Списком №2 у розмірі 1 рік 11 місяців 02 дні.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні Відповідача, до страхового стажу Позивача не було враховано періоди:

- роботи з 02.12.1988 року по 07.06.1989 року по причині наявного виправлення в трудовій книжці НОМЕР_1 в даті звільнення з роботи;

- періоди проходження військової служби з 17.10.1983 року по 25.11.1985 року по причині відсутності дати видачі військового квитка і відсутності військового квитка;

- період роботи з 08.09.1988 року по 01.12.1988 року по причині наявного виправлення в трудовій книжці НОМЕР_1 в даті звільнення з роботи;

- період роботи з 15.08.1990 року по 30.04.1992 року по причині наявного виправлення в трудовій книжці НОМЕР_1 в даті звільнення з роботи;

- період роботи з 06.05.1992 року по 27.03.1993 року по причині відсутності в трудовій книжці назви підприємства при прийнятті на роботу та при звільненні з роботи;

- періоди підприємницької діяльності Позивача з 04.11.2022 року по 19.12.2022 року, з 17.01.2023 року по 30.04.2024 року та з 01.07.2025 року по 30.09.2025 року по причині відсутності інформації про сплату страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до доводів Відповідачів неврахування вказаних періодів роботи Позивача до його страхового стажу зумовлено виключно тим, що в трудовій книжці НОМЕР_1 наявні виправлення в даті звільнення з роботи та відсутні записи про назву підприємства при прийнятті на роботу та при звільненні з роботи

Такі доводи Відповідача в певній мірі узгоджуються із вимогами чинного законодавства, але є алогічними з огляду на таке.

Так, в трудовій книжці Позивача НОМЕР_1 за порядковим номером 3 наявний запис про проходження військової служби з 17.10.1983 року по 25.11.1985 року із зазначенням номера військового квитка.

В трудовій книжці Позивача НОМЕР_1 за порядковими номерами 12 та 13 наявні записи про роботу Позивача інструктором по спорту в Беляєвській районні раді "ВДФСО профсоюзів" з 08.09.1988 року по 01.12.1988 року.

В трудовій книжці Позивача НОМЕР_1 за порядковими номерами 14 та 15 наявні записи про роботу Позивача інструктором по спорту в радгоспі "Червоний маяк" з 02.12.1988 року по 07.06.1989 року.

В трудовій книжці Позивача НОМЕР_1 за порядковими номерами 20 та 21 наявні записи про роботу Позивача на посаді сторожа у Відділі охорони при Беляєвському РВВС з 15.08.1990 року по 30.04.1992 року.

В трудовій книжці Позивача НОМЕР_1 за порядковими номерами 20 та 21 наявні записи про роботу Позивача на посаді робітника Беляєвського райкому ЛКСМУ з 06.05.1992 року по 27.03.1993 року. Тобто вказані записи містять назву роботодавця - Беляєвський райком ЛКСМУ.

Суд враховує, що в оскаржуваному рішенні Відповідача не зазначено у відповідності до яких правових норм і якого нормативно - правого акту ґрунтуються висновки про невизнання таких періодів трудової діяльності Позивача.

Відповідач не врахував, що спірні правовідносини щодо видачі трудових книжок станом до 27.03.1993 року були врегульовані правовими нормами Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держпраці СРСР від 20.06.1974 року №162, та постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС "Про трудові книжки працівників та службовців" від 06.09.1973р. №656.

Відповідно до вказаних правових актів відповідальність за видачу, ведення трудових книжок несе відповідна уповноважена особа, а не працівник.

Суд враховує, що вказана Інструкція не застосовується на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.

Таким чином, Позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для не зарахування органом Пенсійного фонду України рішення страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Одночасно суд погоджується із доводами Позивача, що відповідно до вимог статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд зазначає, що спірні, на думку Відповідача, записи в трудовій книжці відображають певні періоди трудової діяльності Позивача, є послідовними та містять всю необхідну інформацію, в тому числі щодо назви роботодавця.

Зазначене свідчить, що спірний період проходження військової служби з 17.10.1983 року по 25.11.1985 року та періоди роботи Позивача інструктором по спорту в Беляєвській районні раді "ВДФСО профсоюзів" з 08.09.1988 року по 01.12.1988 року, інструктором по спорту в радгоспі "Червоний маяк" з 02.12.1988 року по 07.06.1989 року, на посаді сторожа у Відділі охорони при Беляєвському РВВС з 15.08.1990 року по 30.04.1992 року та робітником Беляєвського райкому ЛКСМУ з 06.05.1992 року по 27.03.1993 року підлягає врахуванню до страхового стажу, що необхідний для призначення пенсії за віком.

Як стверджується в позові, Відповідачем безпідставно не враховано до страхового стажу у подвійному розмірі період його роботи на посаді молодшої медичної сестри секційного залу патологоанатомічного бюро в Одеській обласній лікарні. Така робота, на думку Позивача, відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач в період з 01.11.1997 року по 16.05.2004 року працював на посадах відповідно санітара Беляєвського районного патологоанатомічного відділення, з 09.10.2000 року - молодшої медсести-санітара Південно-Західного міжрайонного патологоанатомічного відділення, з 01.06.2003 року - молодшої медсестри Беляєвського районного патологоанатомічного відділення.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідні записи про таку трудову діяльність Позивача наявні в його трудовій книжці.

Більш того, в трудовій книжці Позивача за порядковим номером 26 наявний запис, щодо атестації робочих місць (молодшої медсестри, санітара) до переліку за Списком №2.

Вказаний період роботи Позивача на відповідних посадах у патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров`я Одеської області підтверджуються відповідними довідкою КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" від 19.08.2025 року, яка долучена до позову та досліджена судом.

Безспірно, за приписами статті 60 Закону № 1788-XII в редакції на час спірних відносин (03.05.1995 року по 16.05.2004 року) робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Суд враховує, що Законом України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України" від 10 липня 2003 року № 1110-IV стаття 60 Закону № 1788-XII була викладена в новій редакції "Робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі".

Разом з тим, доводи Відповідача, наведені у відзиві та в оскаржуваному рішенні, що стаж роботи в патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров`я у подвійному розмірі зараховувався лише до 31.12.2003 року є безпідставними.

Одночасно суд зазначає про помилковість доводів Відповідача щодо часткового врахування даного стажу Позивача.

Відповідач не врахував, що пенсія Позивачу призначається за віком на загальних підставах, а не на пільгових умовах у відповідності до положень статті 13 Закону № 1788-XII чи положень статті 114 Закону №1058-IV, тобто за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, а тому наявність чи відсутність результатів атестації робочих місць не підлягає врахуванню.

Таким чином, період роботи Позивача з 01.11.1997 року по 16.05.2004 року на відповідних посадах у патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров`я Одеської області відповідно до вимог статті 60 Закону № 1788-XII підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі.

Одночасно суд зазначає про обґрунтованість доводів Відповідача, щодо неврахування до загального страхового стажу Позивача періодів його підприємницької діяльності з 04.11.2022 року по 19.12.2022 року, з 17.01.2023 року по 30.04.2024 року та з 01.07.2025 року по 30.09.2025 року по причині відсутності інформації про сплату страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

Безспірно, в розумінні вимог статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Всупереч вказаним вимог Позивачем до позову не долучено жодних належних та допустимих доказів щодо сплати ним в зазначені періоди його підприємницької діяльності з 04.11.2022 року по 19.12.2022 року, з 17.01.2023 року по 30.04.2024 року та з 01.07.2025 року по 30.09.2025 року страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

Таким чином, загальний страховий стаж Позивача сумарно перевищує 32 роки, що в розумінні вимог статті 26 Закону №1058-IV надає право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

На підставі викладеного суд робить висновок, що на день звернення (13.10.2025 року) Позивача до регіонального відділення Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до вимог статті 26 Закону №1058-IV Позивач мав право на призначення пенсії за віком, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №241670091241 від 20.10.2025 року про відмову у призначення пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

При визначенні способу захисту порушеного права суд враховує, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як вже зазначалося судом, Позивач із заявою про призначення пенсії звернувся 13.10.2025 року, а пенсійного віку (60 років) досяг ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 15.09.2025 року Позивачу пенсію за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до його страхового стажу періодів проходження військової служби (17.10.1983 року по 25.11.1985 року, періодів роботи інструктором по спорту в Беляєвській районні раді "ВДФСО профсоюзів" з 08.09.1988 року по 01.12.1988 року, інструктором по спорту в радгоспі "Червоний маяк" з 02.12.1988 року по 07.06.1989 року, на посаді сторожа у Відділі охорони при Беляєвському РВВС з 15.08.1990 року по 30.04.1992 року та робітником Беляєвського райкому ЛКСМУ з 06.05.1992 року по 27.03.1993 року) а також у подвійному розмірі періодів роботи Позивача з 01.11.1997 року по 16.05.2004 року на відповідних посадах у патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров`я Одеської області.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України витрати Позивача на сплату судового збору відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській №241670091241 від 20.10.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 15.09.2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до його страхового стажу періодів проходження військової служби (17.10.1983 року по 25.11.1985 року, періодів роботи інструктором по спорту в Беляєвській районні раді "ВДФСО профсоюзів" з 08.09.1988 року по 01.12.1988 року, інструктором по спорту в радгоспі "Червоний маяк" з 02.12.1988 року по 07.06.1989 року, на посаді сторожа у Відділі охорони при Беляєвському РВВС з 15.08.1990 року по 30.04.1992 року та робітником Беляєвського райкому ЛКСМУ з 06.05.1992 року по 27.03.1993 року) а також у подвійному розмірі періодів роботи Позивача з 01.11.1997 року по 16.05.2004 року на відповідних посадах у патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров`я Одеської області.

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 2 664,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

12.08.26