Ухвала суду № 138958497, 13.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 серпня 2026 р.Справа №160/7465/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), що виразилися у застосуванні обмежувальних коефіцієнтів при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) після здійснення перерахунку, починаючи з 16.01.2024;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26) здійснити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у повному розмірі, визначеному відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без застосування обмежувальних коефіцієнтів та без обмеження максимального розміру пенсії, у тому числі за весь період з 16.01.2024 по день фактичного виконання цього рішення;

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), щодо обмеження строку виплати різниці недоотриманого пенсійного забезпечення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дванадцятьма місяцями після здійснення перерахунку пенсії з 16.01.2024;

-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) різницю недоотриманого пенсійного грошового забезпечення за період з 16.01.2024 по 31.01.2026 включно у сумі 503 999,88 грн (п`ятсот три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят вісім копійок), з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 та 3% річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахованих на суму боргу 503 999,88 грн за період з 05.02.2026 по день фактичної виплати заборгованості у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від позивача до суду 10.08.2026 надійша заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

-вжити заходів забезпечення позову у справі №160/7465/26.

-до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/7465/26 заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосовувати при обчисленні (нарахуванні) пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понижуючі (обмежувальні) коефіцієнти, правомірність застосування яких є предметом оскарження у справі №160/7465/26, виключно на період з дня постановлення ухвали про забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що фактично позивачу виплачується 25 950,00 грн. на місяць замість належного, за розрахунком позивача, розміру пенсійного забезпечення у сумі 42 818,17 грн на місяць. Щомісячна недоплата становить 16 868,17 грн. Таким чином, протягом розгляду справи обсяг спірної заборгованості не залишається незмінним, а безперервно збільшується на зазначену суму щомісяця. Вказує, що відповідач продовжує щомісячно застосовувати оскаржуваний механізм, породжуючи нові, самостійні майнові наслідки, яких не існувало на момент звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

Від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: листа Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 12.06.2026 №0400-010202-8/112757.

Від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він звертає увагу суду на «математичне співвідношення між темпом утворення спірної заборгованості та фактичним темпом погашення Пенсійним фондом України вже сформованої пенсійної заборгованості».

Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В період з 27.07.2026 по 11.08.2026 суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці, тому дана заява розглянута після виходу судді з відпустки в межах строку, визначеного ст.154 КАС України.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).

Відповідно до положень частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється, а також із особою позивача. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника) або покладення додаткового обов`язку.

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Предметом спору у цій справі є питання застосування ГУ ПФУ в Дніпропетровській області понижуючих коефіцієнтів та обмеження виплати нарахованої пенсії позивача максимальним розміром з січня 2024 року.

У заяві про забезпечення позову заявник просить до ухвалення судом рішення по суті цієї адміністративної справи заборонити ГУ ПФУ в Дніпропетровській області застосовувати понижуючі коефіцієнти.

Таким чином, аналізуючи зміст заяви про забезпечення позову у співвідношенні з предметом спору, суд доходить висновку, що запропонований заявником захід забезпечення за своєю правовою природою фактично є вирішенням справи по суті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним зазначити, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило б спір по суті, що суперечить меті застосування ст. 150 КАС України.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ст. 150 КАС України, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська