Рішення № 138956329, 12.08.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 608/975/26

Провадження №2/603/255/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 серпня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент-Банк»), в інтересах якого діє представник на підставі довіреності Шкапенко О.В., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь товариства заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101719992531064 від 03.07.2024 у розмірі 61428,08 грн станом на 27.03.2026, яка складається з: 47660,850000000006 загальний залишок заборгованості на наданим кредитом (тілом кредиту); 12 838,99 грн загальний залишок заборгованості за процентами; 928,24 грн загальний залишок заборгованості за пенею, а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник зазначив про те, що 03 липня 2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір за № АВН0СТ155101719992531064, щодо надання останньому кредиту в розмірі 67700,00 грн, строком на 36 місяців (до 02.07.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 55 % щорічно, підписавши договір за допомогою електронного підпису, використання якого погоджене сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку. Банк свій обов`язок щодо видачі кредитних коштів за умовами кредитного договору виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач обов`язок, визначений умовами кредитного договору належним чином не виконує, внаслідок чого у нього станом на 27.03.2026 виникла заборгованість на загальну суму 61428,08 грн, яка складається із 47660,850000000006 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12838,99 грн загальний залишок заборгованості за процентами та 928,24 грн загальний залишок заборгованості за пенею. Додатково представник зазначив про те, що договори споживчого кредиту, які укладаються після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498/ІХ, вимога п. 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється та нарахування пені не забороняється. З підстав наведеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник АТ «А-Банк» в судове засідання не з`явився, разом з позовом заявив про те, що у разі неявки в судове засідання відповідача, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив такі обставини.

АТ «А-Банк» має право на здійснення банківської діяльності на підставі ліцензії, що підтверджується витягом № ДРБ-000007 від 16.08.2021.

Згідно долученої анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 11.03.2018, яка підписана особисто ОСОБА_1 , останній надав згоду на те, що дана заява з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифів, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованих в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Разом з тим зазначеною заявою, ОСОБА_1 вказав, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами та погодився на отримання примірника договору про надання банківських послуг, шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Окрім того, підписанням анкети-заяви, відповідач підтвердив, що умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту йому роз`ясненні та зрозумілі.

В підтвердження укладеного кредитного договору позивач надав: заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101719992531064 від 03 липня 2024 року; таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», які підписані ОСОБА_1 простим удосконаленим електронним підписом.

Згода ОСОБА_1 на використання простого удосконаленого електронного підпису підтверджується його заявою про погодження використання удосконаленого електронного підпису, яка ним підписана 10.11.2023 простим електронним підписом відповідно до умов та правил надання банківських послуг шляхом введення ОТР-пароля 5535, номер телефона.

Підписуючи паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», ОСОБА_1 , 03.07.2024 підтвердив те, що він отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування. Також підписавши паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптований договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Зокрема, у п. 6 паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» зазначено про те, що в разі наявності заборгованості у клієнта зі сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направленні на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка».

Відповідно до заяви клієнта № АВН0СТ155101719992531064 від 03.07.2024, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , просив АТ «А-Банк» надати йому кредит за послугою «Швидка готівка» за умовами: сума кредиту 67700,00 грн, строком кредиту на 36 місяці з 03.07.2024 по 02.07.2027, процентна ставка (фіксована) 55 % на рік, розмір щомісячного платежу 3 911,88 грн, номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5375235211967524. Разом з тим, підписанням зазначеної заяви, відповідач підтвердив те, що він ознайомився з актуальними умовами і правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщенні за посиланням www.a-bank.com.ua/terms та до укладення угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному обсязі відповідно до ч. 2 ст. 7 Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Також, підписанням заяви клієнта № АВН0СТ155101719992531064 від 03.07.2024 ОСОБА_1 підтвердив те, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку www.a-bank.com.ua, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір . отримав їх примірник, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Згідно наданої таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит ОСОБА_1 підтвердив те, що йому відомо про те, що розподіл частково внесених коштів на погашення кредиту проводиться в частоту погашення не пізніше 24 числа.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101719992531064 від 03.07.2024, який укладений між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 станом на 27.03.2026, загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 47 660,85 грн, з яких 43 428,48 грн залишок заборгованості за тілом кредиту та 4 232,37 грн залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочена заборгованість); загальний залишок заборгованості за процентами становить 12 838,99 грн, з яких 1595,38 грн залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість та 11 243,61 грн залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість; 928,24 грн загальний залишок заборгованості за пенею. Всього заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 27.03.2026 становить 61 428,08 грн.

В підтвердження надання кредитних коштів за кредитним договором, стороною позивача наданий меморіальний ордер № TR.37661979.34653.65455 від 03.07.2024, відповідно до якого на кредитний рахунок ОСОБА_1 , який відкритий в АТ «А-Банк» НОМЕР_2 зараховані кошти в сумі 67700,00 грн, з призначенням платежу видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101719992531064 від 03/07/2024. Також в підтвердження наданий меморіальний ордер № TR.37661979.34653.65455 від 03.07.2024.

Згідно з випискою по кредиту клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 по кредиту № АВН0СТ155101719992531064 від 03.07.2024, рахунок № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 за період 03.07.2024 по 27.03.2026, заборгованість станом на 27.03.2026 становить 61428,08 грн. Також згідно з даною випискою, останнє погашення зобов`язань за кредитом відповідач здійснив 24.01.2026 на суму 3600 грн. Інші відомості щодо погашень відповідачем заборгованості після зазначеної дати відсутні.

Зазначене виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати зобов`язань за кредитом № АВН0СТ155101719992531064 від 03.07.2024 узгоджується з випискою по картці ОСОБА_1 за НОМЕР_2 за період з 03.07.2024 по 27.03.2026.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, частково погоджується з аргументами позивача, виходячи з таких норм права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.16 ЦК кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон № 1023-XII застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII (стаття 11 Закону № 1023-XII у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1734-VIII, споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, у цій справі регулювання правовідносин АТ «Акцент Банк» із споживачем щодо кредитування для споживчих потреб відбувалося з урахуванням приписів Закону № 1734-VIII.

Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону № 1734-VIII, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 36 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) виснувала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій правовий висновок, висловлений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13 (провадження № 14-360цс18), вказавши, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), в якій був установлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

У справі №638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Суд встановив те, що 03.07.2024 сторони в електронній формі уклали кредитний договір, на підставі якого АТ «А-Банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 67700,00 гр, строком на 36 місяців, який ще не сплинув. Відповідач ОСОБА_1 отримав надані позивачем кошти, а також частково погашав заборгованість за кредитом, проте належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, а саме допустив прострочення погашення зобов`язань, чим допустив заборгованість на загальну суму 61 428,08 грн.

Відповідно до умов кредитування АТ «А-Банк», в разі наявності заборгованості у клієнта зі сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направленні на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка».

Суд зауважує, що позов був поданий на 633 день строку кредитного договору. З аналізу наданого позивачем розрахунку заборгованості видно те, що ОСОБА_1 частково вносив кошти на рахунок № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) для покриття заборгованості, останнє погашення 23.01.2026. Відтак станом на дату подання позовної заяви до суду, а саме 27 березня 2026 року кількість прострочений днів зі сплати платежів становить 63 дні.

Позивач не надав жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що договір із відповідачем був розірваний. Більше того, у Паспорті споживчого кредиту, Заяві про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101719992531064 не містяться жодні правила про порядок розірвання договору про надання кредиту між сторонами. У Заяві є посилання на Умови та правила надання банківських послуг АТ «А-Банк», які розміщені на сайті банку, проте позивач не надав суду такі правила у редакції, чинній на момент укладення договору із відповідачем. Таким чином, суд не може встановити ту обставину, що кредитний договір між сторонами був розірваний і право вимоги про дострокове стягнення заборгованості із позичальника у позивача вже виникло.

Окрім того, звертаючись до суду із цим позовом, АТ «Акцент Банк» не надав доказів на підтвердження факту надіслання відповідачу та отримання ним вимоги про сплату простроченої кредитної заборгованості, у разі невиконання якої банк мав намір реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту у судовому порядку.

Тому, в суду відсутні підстави стягувати суму боргу, строк повернення якої ще не настав.

Разом із тим, виходячи із розрахунку заборгованості, зважаючи на наявність у відповідача станом на 27 березня простроченої заборгованості, а саме 4 232,37 грн за тілом кредиту та 11 243,61 грн за відсотками, разом 15 475,98 грн, враховуючи приписи статтей 530, 610 ЦК України, в цій частині позов підлягає до задоволення.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Відповідачем не спростований розмір заборгованості за тілом кредиту та наданими відсотками у зазначеному вище розмірі.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 928,24 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по цей час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нарахована відповідачу пеня у розмірі 948,24 грн, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі частини першої 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає частковому задоволенню із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 670,76 грн (15475,98 * 2662,40 / 61428,08), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк»заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101719992531064 від 03.07.2024 в розмірі 15 475 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати, а саме 670 (шістсот сімдесят) грн 76 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, рахунок № НОМЕР_8 , код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий суддя А.З Пасічник