Рішення № 138954633, 22.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/1596/26 Провадження№ 2-а/636/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Гніздилова Ю.М. за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі його представника адвоката Бєлєвцової Ольги Олегівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 стоїть на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з травня 2024 року по теперішній час Позивач проживає у м. Харкові, що підтверджується дублікатом довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 21.05.2024 №6332-5003293732, виданої Управлінням соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради №26281752. У зв`язку з чим Позивачем було оновлено свої військово-облікові данні 04 липня 2024 року під час особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується роздруківкою його Військово-облікового документу з «Резерв +» від 31 січня 2026 року.

12 січня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Національної поліції України з поданням про доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання відносно нього протоколу у зв`язку з не постановкою на військовий облік за місцем перебування як внутрішньо переміщеної особи.

07 лютого 2026 року ОСОБА_1 отримав повідомлення у «Резерв +» про те, що його було знято з розшуку та про наявність рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу. Тому 11 лютого 2025 року адвокат Бєлєвцова О.О. звернулась до Відповідача із запитом.

12 лютого 2026 року представником Позивача було отримано відповідь ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 вих. № 13/397 від 12 лютого 2026 року та копію Постанови № R339151 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 лютого 2026 року за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до тексту цієї постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також що він має сплатити штраф в розмірі 17 000 грн. 00 коп. протягом 30 днів з дня набрання цією постановою законної сили, або 8500 грн. 00 коп. протягом 10 днів з дня набрання цією постановою законної сили.

При ознайомлені зі змістом даної постанови представником Позивача адвокатом Бєлєвцовою О.О. було встановлено, що при обґрунтуванні підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не зазначено, яким таким чином після спливу 1 року та 7 місяців з моменту його переїзду, оформлення довідки ВПО та оновлення військово-облікових даних особисто в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 із зазначенням його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто після спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, визначеного ст. 38 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_6 було винесено 07 лютого 2026 року Постанову № R339151 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач вважає дану Постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, тому просить суд постанову № R339151 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 07 лютого 2026 року за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 лютого 2026 року у справі № 636/1596/26 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погодившись із заявленими позовними вимогами ІНФОРМАЦІЯ_7 надіслав відзив до Чугуївського міського суду Харківської області. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 . В розділі статус Позивача, згідно даних з реєстру «Оберіг», зроблено запис: перебуває в розшуку від 12.01.2026 до 11.01.2027. Причиною перебування у розшуку військовозобов`язаного ОСОБА_1 - не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Таким чином згідно абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову служу» військовозобов`язаний ОСОБА_1 підлягав взяттю на військовий облік військовозобов`язаних протягом 7-ми днів за новим місцем проживання (за місцем оформлення ВПО), але цього не зробив, чим порушив вимоги абз. 1 п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Зі змінами» (далі - Порядок №1487), абз. 8 ч. 3, абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Тобто було встановлено факт порушення ним правил військового обліку, а саме не повідомлення про зміну місця проживання та не взяття на військовий облік протягом семиденного строку за новим місцем проживання.

На підставі вищезазначеного, відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 направлено електронне звернення (подання) за № Е4382542 від 12.01.2026, до органів Національної поліції України (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення Позивача, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі-КУпАП), з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення нею правил військового обліку, а саме «Не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Вказане електронне звернення було направлено ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв`язку з тим, що останнє місце перебування військовозобов`язаного ОСОБА_1 на військовому обліку було саме в цьому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, оскільки він самостійно не прибув до іншого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за місцем проживання (перебування на обліку ВПО) та не встав на військовий облік військовозобов`язаних.

Сторони у судове засідання не з`явилися, представником Позивача подано заяву про проведення розгляду справи без її участі.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи Відповідач свого представника до суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило .

Оцінивши всі надані докази та обставини справи суд дійшов висновку, що Постанова № R339151 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 лютого 2026 року за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Сергія Долуди, є безпідставною та не обґрунтованою, а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів Позивач перебуває на обліку внутрішньо-переміщених осіб з травня 2024 року, а свої військово-облікові данні ОСОБА_1 оновив 04 липня 2024 року.

07 лютого 2026 року ухвалена Постанова № R339151 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, якою притягнуто Позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (а.с. 15).

Тобто Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності через 1 рік та 7 місяців з моменту його переїзду, оформлення довідки ВПО та оновлення військово-облікових даних.

Норма ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і по теперішній час.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Положення ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП , адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210 , 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а саме не постановлення на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи протягом семи днів з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який визначений ч. 7 ст. 38 КУпАП, сплив ще 28 травня 2025 року. А тому ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 були всі законні підстави при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності для застосування положень ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Таким чином суд приходить до висновку, що через сплив однорічного строку притягнення до адміністративної відповідальності у ІНФОРМАЦІЯ_5 були відсутні законні підстави для оголошення Позивача в розшук, звернення з відповідним поданням до Національної поліції України, а в ІНФОРМАЦІЯ_3 - для винесення 07 лютого 2026 року Постанову № R339151 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.

Нормою ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Суд наголошує, що станом на 07 лютого 2026 року, а саме на дату винесення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 Постанови № R339151 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 сплив однорічний строк притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Так, згідно пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За вказаних обстави позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Позивач заявив про відмову від вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат та просив суд не вирішувати питання про їх розподіл. У зв`язку з цим судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 75-77, 90, 139, 241, 245-46, 250, 255, 258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бєлєвцової Ольги Олегівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову № R339151 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 07 лютого 2026 року, яка винесена тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 Сергієм Долудою, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М. Гніздилов