Рішення № 138953354, 12.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6811/26

Провадження №2/333/5088/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026 року ТОВ «Фінфорс» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1548880-A від 16.08.2021 року в розмірі 41 491, 30 грн., а також понесених судових витрат у вигляді судового збору у сумі 2662, 40 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 16.08.2021 року між ТОВ «СС Лоун» таОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун» було укладено кредитний договір № 1548880-A на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун» затверджених наказом ТОВ «СС Лоун» №1406-1 від 14.06.2021. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачка отримала кредит у сумі 16 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом за акційною процентною ставкою в розмірі 0,6169% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна процентна ставка складає 1,99% за кожен день користування кредитними коштами. Строк кредиту складає з 16.08.2021 по 14.09.2021 включно. Крім того між сторонами було укладено додаткові угоди до кредитного договору (автопролонгація) відповідно до яких продовжено строк користування кредитними коштами до 02.11.2021. Також при укладенні кредитного договору сторони погодили, що в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99%. Однак, відповідачка свої зобов`язання передбачені кредитним договором та додатковими угодами до нього у встановлений строк не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 41 491, 30 грн., з яких: 16 000,00 грн. - тіло кредиту та 25 491, 30 грн. - нараховані проценти. 17.11.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-129, згідно з умовами якого ТОВ «СС Лоун» відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором № 1548880-A від 16.08.2021.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.08.2026 від представника відповідача - адвоката Стариченка М.П. надійшов відзив на позовну заяву в якому викладені заперечення на позовні вимоги. Сторона відповідача посилається на те, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором № 1548880-A від 16.08.2021 до ТОВ «Фінфорс», а саме згідно договору факторингу № 40071779-129 від 17.11.2021 ціна продажу прав вимоги за договором становить 582 704, 13 грн. без ПДВ, однак фактично було сплачено 582 204,13 грн., тобто не доплачено 500, 00 грн., а тому перехід права вимоги за кредитним договором не доведено. Також зазначають, що матеріали справи не містять доказів сплати винагороди фактору у визначеному розмірі 1 000, 00 грн. З наведених вище підстав просять відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

10.08.2026 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній просить долучити до матеріалів справи додаткову угоду №1 до Договору факторингу від 16.11.2022 року відповідно до якої внесені зміни до основного договору в частині сплати суми залишку ціни продажу та строку її сплати.

11.08.2026 від представника відповідача адвоката Стариченка М.П надійшли додаткові пояснення, за змістом яких він зазначає, що надана представником позивача додаткова угода не підтверджує факт переходу прав вимоги до позивача за кредитним договором, оскільки в ній не змінено повну ціну продажу, а лише змінено розмір залишку ціни продажу та строк її сплати, тобто не вбачається домовленостей сторін про зменшення загальної ціни продажу, а тому вважає, що позивачем не сплачено повну ціну продажу визначену п. 2.3 Договором факторингу, що є наслідком того, що позивачем повністю не виконано свого обв`язку за договором факторингу.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідач у встановлений строк подав відзив на позов, а позивач відповідь на відзив, встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд, дослідивши матеріали справи, заперечення сторони відповідача, додаткові пояснення позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 16.08.2021 року між ТОВ «СС Лоун» та відповідачем у справі було укладено електронний кредитний договір №1548880-А з використанням одноразового ідентифікатора «f32375».

Згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору сума кредиту складає 16 000, 00 грн. Відповідно до п. 2.6.2. Договору строк кредиту з 16.08.2021 р. по 14.09.2021 р. включно. П. 2.6.4. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.6169% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, а п. 6.4. Договору встановлено, що у випадку застосування акційної процентної ставки, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за такою акційною процентною ставкою; акційна процентна ставка діє виключно до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього Договору. У випадку оформлення продовження строку користування кредитом (за виключенням автопролонгації), до кредиту в подальшому застосовується стандартна процентна ставка.

Відповідно до п. 6.5 Договору, у випадку застосування автопролонгації строку дії Договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом (далі - автопролонгація), отриманого за акційною процентною ставкою, озичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку, нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього Договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації.

Пунктом 1.17. Договору встановлено, що стандартна процентна ставка складає 1.99% за кожен день користування кредитними коштами.

Згідно з п. 5.7. Договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: 1) строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно (п. 5.7.1 Договору).

П. 5.7.2 Договору передбачено, що в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2.99%. Відповідно до п. 5.8 сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього Договору.

Аналогічні умови кредитування наведені і в Паспорті кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та ТОВ «СС Лоун» було укладено три додаткові угоди до кредитного договору відповідно до яких продовжено строк кредитування до 02.11.2021 року, проценти за користування становлять 25 491, 30 грн., загальна сума кредиту, що підлягає сплаті - 41 491, 30 грн.

ТОВ «СС Лоун» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та 16.08.2021 перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 16 000,00 грн., про що свідчить витяг з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу LiqPay в АТ «ПриватБанк».

Крім того, як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк», наданої на запит суду, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), банком було емітовано та відкрито від неї відовідний банківський рахунок, банківську картку № НОМЕР_1 . За період з 16.08.2021 по 20.08.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 16 000, 00 грн. Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ). Додатково надано рух грошових коштів по рахунку, відкритому до платіжної картка N НОМЕР_1 , за період з 16.08.2021 по 2008.2021.

Судом встановлено, що 17.11.2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 40071779-129, відповідно до п.1.1. якогоФактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна Продажу) за плату (далі - «Винагорода»), а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав грошової вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Реєстру прав грошових вимог згідно Додатку №1, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права грошових вимог. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав грошових вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав грошових вимог та є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що ціна продажу за Договором становить 582 704 (п`ятсот вісімдесят дві тисячі сімсот чотири) гривні 13 копійок, без ПДВ.

Згідно п. 2.4 Договору, Фактор сплачує Клієнту Ціну Продажу, передбачену п. 2.3. цього Договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта, вказаний в п. 13 цього Договору наступним чином: 2.4.1. перший платіж у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок Фактор сплачує Клієнту протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання Договору Сторонами; 2.4.2. залишок Ціни Продажу у розмірі 482 704 (чотириста вісімдесят дві тисячі сімсот чотири) гривні 13 копійок, без ПДВ. Фактор сплачує Клієнту в строк до 16 листопада 2022 року.

Винагорода Фактора становить 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, без ПДВ, і підлягає сплаті Клієнтом на банківський рахунок Фактора, визначений в п.13 цього Договору, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Договору (п. 2.5. Договору).

П. 3.1. Договору факторингу встановлено, що право грошової вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав грошових вимог (що складається та підписується Сторонами відповідно до форми, наведеної у Додатку №1 до цього Договору).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 40071779-129 від 17.11.2021, ТОВ «Фінфорс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 41 491, 30 грн.

Як вбачається з Додаткової угоди № 1 до Договору факторингу № 40071779-129 від 17.11.2021, укладеної 16.11.2022 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс», сторони змінили п. 2.4.2 та п. 8.2 Договору факторингу, виклавши їх в наступній редакції: «2.4.2. залишок Ціни Продажу у розмірі 482 204 (чотириста вісімдесят дві тисячі двісті чотири) гривень 13 копійок, без ПДВ. Фактор сплачує Клієнту в строк до 16 листопада 2023 року»; «8.2. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до «16» листопада 2023 року, однак у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.»

В матеріалах справи містяться платіжні інструкції № 1823 від 10.12.2021 на суму 100 000,00 грн. та № 3264 від 27.06.2023 на суму 482 204,13 грн., відповідно до яких ТОВ «Фінфорс» сплатило грошові кошти ТОВ «СС Лоун» за Договором факторингу № 40071779-129 від 17.11.2021.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 41 491, 30 грн., яка складається з: 16 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 25 491, 30 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір № 1548880-A від 16.08.2021 року підписаний відповідачкою електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Також, матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі та перерахував відповідачці грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн. на її банківський картковий рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач ТОВ «Фінфорс»правомірно набув право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 1548880-A від 16.08.2021 року.

Посилання сторони відповідача на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту переходу права вимоги суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того суд зазначає, що підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчили передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги, а тому можна зробити висновок, що сторони виконали умови договору факторингу № 40071779-129 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №40071779-129; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, тобто 17.11.2021. Також відповідно до додаткової угоди до договору факторингу сторони погодились про зміну істотних умов договору, а саме про зміну суми залишку ціни продажу та строку його сплати, що є правом сторін.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів, передбачених договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Доказів належного виконання умов кредитного договору, погашення заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку стороною відповідача суду не надано.

Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що між сторонами спору укладено кредитний договір. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів.

При цьому суд враховує, що відповідачем у спростування доводів позивача не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості або неправильність розрахунку, поданого позивачем.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.

Враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_1 прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним договором відповідачем суду не надано, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінфорс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений при подачі позову.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263-265, 272 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2, ЄДРПОУ 41717584) заборгованість за кредитним договором № 1548880-A від 16.08.2021 року в розмірі 41 491 (сорок одна тисяча чотириста дев`яносто одна) гривня 30 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 12.08.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська